Як відомо, студентське життя складається не тільки з лекцій та іспитів. Це пора, коли розваги та веселощі не збавляють темпів, а час летить непомітно. Львів про шалене студентське життя знає не випадково, тут студенти на кожному кроці. Що й казати, коли тут працює більше 25 вищих навчальних закладів, які щороку “штурмують” вступники. Всі ці осередки вічного і мудрого мають своїх героїв, свою історію та традиції.
Невід’ємною їх частиною є і заклади, де студенти того чи іншого вишу «відбувають» пари за філіжанкою кави або чимось міцнішим. Здається, так було завжди, відтоді як Львів став осередком студентського життя. Пригадує ці культові місця посиденьок Юрій Охріменко на сторінках часопису “Ї”, а ми вирішили пошукати згадані ним місця у сучасному Львові, та з’ясувати, яка їх доля сьогодні. Зокрема, мова піде про улюблені заклади Медичного університету та Львівської Політехніки.
“Кафедра візуального розливу імені пана Андрія” або “Кафедра пана Андрія” була місцем посиденьок для студентів-медиків. Так її називали на честь бармена, який тут наливав. Розташовувалася вона на розі вулиць Личаківськї та Сковороди. Це був скляний павільйон, до якого дуже умовно можна вжити слово «посиденьки», адже сісти тут було ніде: розливне пиво споживали стоячи біля високих столиків, пригощали яєчнею зі шкварками та копченою скумбрією. Цікаво, що прийти сюди можна було навіть тоді, коли в кишенях гуляв вітер, а до стипендії ще чекати й чекати. Під заставу студентського квитка на «Кафедрі пана Андрія» пиво наливали в борг, а коли закінчувалися гальби, в хід йшли звичайні півлітрові слоїки.
З часом обличчя цього закладу значно змінилося і почути про його колишню славу можна хіба від поважних викладачів Медичного університету та колишніх випускників. Сьогодні на розі Личаківської та Сковороди чергові метаморфози, тут розгорнулося будівництво нового закладу, тож вже через рік тут не буде і натяку на колишню студентську кнайпу.
Ще одне улюблене місце для студентів-медиків знаходилося на вулиці Пекарській. Інтер’єр кнайпи прикрашало панно, на якому було зображено табун білих коней, через це в народі заклад називали «Білий кінь». До слова, автором цього панно є відомий львівський художник Володимир Патик. Пригощали тут не тільки кавою, а й коньяком та лікерами. Тож часто студенти любили «зазирнути» до цього закладу після пар, або навіть замість них. Сьогодні ж за адресою Пекарська 17 у підвалі і досі є кнайпа. «Білий кінь» – тепер її офіційна назва, що правда, концепція закладу змінилася. Тепер це арт-кафе, куди часто запрошують музикантів, а ще тут є квест-кімната – новий вид розваг для львів’ян.
Студенти Політехніки любили посидіти в кав’ярні «Інтеграл», яка розташовувалася напроти головного корпусу. Називати її так почали через вивіску. На ній була зображена чашка кави, а «язичок» від пари справді нагадував інтеграл. Згодом ця назва стала офіційною, але вивіску змінили, тому пояснити походження назви могли лише старожили Політеху.
Ще одним культовим місцем для студентів львівської політехніки був «Унітаз». Свою народну назву цей заклад отримав через сусідство з магазином сантехніки, а з часом нові власники обрали співзвучну назву «Unitas» і зробили тут паб для футбольних фанатів. Він має два зали, один з них прикрашає різноманітна футбольна символіка, а інший – старі фотографії та портрети історичних діячів, тут буде цікаво повечеряти любителям історії.
Магазин сантехніки теж не змінив свого розташуванняПерехрестя між вулиць Коновальця, Русових та Київської, від якого розходиться 5 доріг, дало народну назву ще одному студентському закладу. Називали його «5 кутів», або «Пентагон», його частими гостями теж були політехівці, яким від навчального корпусу можна було дійти до цієї кав’ярні за кілька хвилин.
Що ж до студентів університету ім. Івана Франка, то вони, як і зараз, були «розкидані» по різних корпусах по всьому місту. Так, кожен факультет мав свої улюблені заклади, про які варто розповісти у окремому матеріалі.
Джерела:
1. ji.lviv.ua
2. lvivreport.blogspot.com
Фотографії: Високолян Олена, traveltipz.ru
Джерело photo-lviv.in.ua
Загрузка...