На початку цьогорічної осені Польща акцентувала увагу світової спільноти на найжорстокішій із воєн, яка розпочалася першого вересня 1939 року. Саме в цей день на полях біля селища Мокра, що неподалік Ченстохова, розгорнулася битва між Волинською бригадою кавалерії Війська Польського під командуванням полковника Юліана Філіповича і 4-ю танковою дивізією вермахта. Відомо, що ця кавалерійська бригада в міжвоєнний період дислокувалася в Рівному. Цей день увійшов в історію Польщі, як зразок доблесті і хоробрості воїнів, які до останнього подиху боронили свою вітчизну.
Улани в битві під Мокрою
Кавалеристи спішилися і закріпилися на плацу, який з фронту прикривався лісом, а з тилу проходила залізнична колія, по якій курсував панцирний потяг № 53 “Сьмяли” (“Сміливий”), що міг підтримати поляків вогнем своїх гармат. Незважаючи на те, що німці значно переважали чисельно й вогневою міццю, першого вересня 1939 року бригада відбила всі німецькі атаки.
Протягом цілого дня кавалеристи вели бій з набагато сильнішим ворогом, демонструючи високий вишкіл та бойовий дух бійців, а також добре керування боєм командиром бригади. Польська бригада стримувала наступ німецької танкової дивізії, підтримуваної бомбардувальною авіацією.
Як засвідчують військові історики, уланам вдалося вивести з ладу до 100 одиниць панцерної техніки німців. Ворог втратив вбитими та пораненими понад 800 солдатів. Не шаблями і піками, а вогнем протитанкових гармат і рушниць вели бій кавалеристи Волинської бригади. Польські втрати склали 500 бійців, з яких половина були вбитими, та 300 коней.
Бій під Мокрою довів, що польська кавалерія була спроможна адекватно протистояти більш сильному противнику в сучасній війні.
Після Мокри були нові бої. Волинська бригада припинила існування 23 вересня 1939 року, вже воюючи у складі групи кавалерії генерала Андерса.
Стійкий опір жертви агресії вплинув на рішення Англії і Франції оголосити війну Німеччині.
Бій наживо і вшанування полеглих
На відзначення 80-річчя початку Другої світової війни та вшанування полеглих вересня 1939 року під Мокрою до Польщі були запрошені представники польської громади Рівного, Дубна та Острога — Товариство польської культури в Рівному імені Владислава Реймонта, ГО “Польсько-український культурно-просвітницький центр ім. Томаша Оскара Сосновського”.
На пам’ятних заходах поляки, окрім вшанування полеглих, покладання квітів і мітингів, представили широкомасштабну реконструкцію бою під Мокрою. У цьому імпровізованому бою на великій площі поля, де 80 років тому точився бій їх співвітчизників, знову вихором пронеслася кавалерія, залягли в окопи десятки бійців, лунали залпи гармат, наступали німецькі панцерники. Десятки людей були задіяні в цьому театралізованому видовищі.
Все, що відбувалося, було максимально наближене до подій далекої війни. Реконструкція бою зібрала тисячі глядачів і викликала неймовірний інтерес у дорослих і дітей.
Окрім розіграного бою під Мокрою, десятки вершників-уланів з чудовою виправкою, в ідентичних оригіналам строях уланів на баских конях проходили маршем, демонструючи свою особливу повагу до історії Війська Польського.
Поруч із полем бою розгорнулися локації, які представляли військове спорядження, зброю, строї, військову медицину.
Тут можна було придбати муляжі військових відзнак, емблеми, нагрудні значки, пам’ятні медалі, присвячені польському війську. Навіть іграшки для дітей переважно були військові або з емблемою вітчизняних збройних сил.
На полі під Мокрою встановлений величний обеліск полеглим уланам, до якого десятки делегацій поклали квіти. Уселищі створено сучасний музей з експозицією, присвяченою Волинській кавалерійській бригаді. Одна з головних вулиць селища носить назву “Волинська”.
Поляки ще раз на високому рівні продемонстрували, що вони єдині у своїй любові до вітчизни, до своєї історії, до пам’яті минулого.