Коли сучасний львів’янин скаржиться на блекаут, історик лише усміхається, згадуючи Львів середини XIX століття. Тодішня темрява була не прикрою перервою в комфорті, а природним станом речей, що сформував унікальну культуру “сутінкового дозвілля”. До появи першої електростанції у 1894 році та її повноцінного запуску, місто жило в ритмі мерехтливих свічок та …
Сьогодні ми сприймаємо філіжанку кави як символ затишку та дружньої розмови, але ще сто років тому вихід “на каву” був справжнім соціальним викликом для жіноцтва. Довгий час львівські заклади лишалися суворо чоловічими територіями, де панував запах міцного тютюну та гучні політичні суперечки. Про те, як львівські пані змінили кавовий етикет, …
Якщо 31 грудня Львів нагадував вируючий казан, а першого січня — парадний салон, то другого січня місто нарешті знімало маску і визнавало: свято було надто бурхливим. В цей день у львівських кнайпах та рестораціях наступала “ера гарячої ложки”. Це був час, коли навіть найбільш витончені пани міняли шампанське на кислі …
Початок XX століття у Львові — це час, коли Новий рік (або Сильвестр) остаточно вийшов за межі родинних віталень у публічний простір. Головним центром тяжіння 31 грудня була вулиця Академічна (нині — проспект Шевченка) та площа Марійська (нині — Міцкевича). Найпрестижнішою локацією вважався готель «Жорж» (пл. Міцкевича, 1). У 1901 …
Не так часто героями оповідок про місто стають архієпископи. Останні тихо та сумлінно виконують свою роботу, несуть хрест душпастирських обов’язків, що рідко буває поміченим та оціненим у суспільстві. Проте, так є не завжди і ці слова точно не про львівського архієпископа Яна Анджея Прухніцького. Активна та дієва людина, він був …
Головна героїня даного циклу текстів була тіткою короля Речі Посполитої Станіслава Лещинського, а також родичкою талановитого полководця, чиє ім’я часто згадували в переліку претендентів на престол – Станіслава Яна Яблоновсього. Вона регулярно слала смс-ки гетьману Війська Запорозького Івану Мазепі і отримувала їх у відповідь від нього. Не буде помилкою вважати, …
У 1906 році львівська преса визнала: “Львів – місто картярів і шулерів. У нас багато ледарів і небесних птахів [так називали всіх, хто не бажав заробляти на життя чесною працею, – Ю.В.], які хотіли б жити ні орючи, ні сіючи”. Тут згадався віршик: “Птічка божія живйот – і нє сєєт, …
Одним з найзагадковіших приміщень собору Святого Юра у Львові є його крипта. Вона знаходиться під вівтарем, де найнижче залягає скеля. Крипта — це невелике підземелля, яке має розміри 8,4 х 8,3 м. У плані це приміщення квадратної форми, перекрите бочкоподібними хрестовими склепіннями, які підсилені арками з опорою на центральний стовп. …
3 п’ятдесяти прожитих Степаном Бандерою років 19 років поруч була одна-єдина жінка – дружина Ярослава. Розумна, діяльна, життєлюбна, водночас терпляча й м’яка – вона не залишила його ні в часи успіху та визнання, ні в роки переслідувань, переховувань та цькування. І завжди залишалася в його тіні, хоча керувала жіночою мережею …
“Ви таки зуміли зберегтись. У цьому Ваша сила”, – такими словами Василь Стус зустрів групу колядників на засніжених вулицях Львова у 1972 році. Найкраща інтелігенція зібралася того року, щоб вшанувати українські традиції, щоб своїми співами прославити народження дитятка Божого, щоб підтримати одне одного у важкій боротьбі з “червоною чумою”… Через …
Скільки їх є – тих палаців, маєтків та фільварків, які тішать око! А нині пригадаємо ті, що назавжди пішли у небуття і не пережили випробування часом та людською байдужістю. Церква Успіння пресвятої Богородиці у Роздолі Старовинне невеличке містечко Розділ стало унікальним об’єктом для досліджень як професійних істориків, так і місцевих …
Неоготичний костел Ельжбети на Привокзальній площі завжди був окрасою Львова, навіть тоді, коли у радянські часи стояв зачинений та був пристосований під склад. Від 1991 року цей храм належить греко-католицькій громаді і освячений як церква святих Ольги та Єлизавети. Його понад столітня історія почалася 13 вересня 1903 року, коли 73-річний …
