Уже 27 років поспіль ”Музейні гостини” збирають навколо Рівненського краєзнавчого музею тисячі рівнян і гостей міста на фестиваль народної творчості. Свято давно перестало бути суто музейним заходом. Тепер воно — бренд і одна із візитівок Рівного.
Уперше свято відбулося за ініціативи музейного етнографа Алли Українець у 1992 році. Тоді невеличка група народних майстрів, які плекали кожен окремо своє захоплення прадавнім традиційним декоративно-ужитковим мистецтвом, залюбки підтримала цей почин. Творчі люди завжди мають надію, що створене їхніми руками і серцем, буде побачене, оцінене і пошановане. Музейники найперше ставили за мету підтримати носіїв традиційних народних ремесел краю.
Затухало, або просто стояло на межі зникнення гончарство, ткацтво, лозоплетіння, соломоплетіння, писанкарство. Віднайти народних умільців, дізнатися про витоки їхньої творчості, зафіксувати процес виконання виробу і зрештою придбати для музейної колекції зразки унікальних декоративно-ужиткових предметів – такою була мотивація до організації перших “Музейних гостин”.
Однією з перших учасниць етнографічного свята була рівненська майстриня Вікторія Кисиленко, яка й донині є постійною учасницею свята.
Її першим захопленням була флористика, а тепер вона всю свою майстерність і творчий потенціал віддає народним іграшкам, які виготовляє з природних матеріалів. Пані Вікторія є ініціатором створення у Рівному “Алеї майстрів”, що впродовж весняно-літнього періоду працює у центрі міста.
Відкриттям для рівнян став майстер соломоплетіння зі Здолбунівського району журналіст Микола Огородник, якого тепер знають у багатьох містах України.
Серед ветеранів “Музейних гостин” – Вероніка Велігурська, майстриня-вишивальниця, яка своїм вишуканим смаком і вмінням одягла у вишиванки десятки жінок чоловіків.
Неможливо уявити свято без участі в ньому рівненської художниці Людмили Пікіної, яка займається вишуканим розписом по дереву.
Свято на подвір’ї музею прижилося і визначилося в часі його проведення – у травені, бо саме 18 травня відзначають Міжнародний день музеїв. Щороку кількість майстрів з Рівненщини, охочих брати участь у “Музейних гостинах”, зростає. А яке ж українське свято без пісні і танцю! Фольклорні гурти стали окрасою недільного святкового дня. Щороку організатори гостин включали в сценарій його проведення щось нове, цікаве й унікальне. Головне ж було для всіх, хто приходив на подвір’я музею – це спілкування, де головною темою залишалася її Величність Творчість.
З часом свято з подвір’я музею “вийшло” на вулицю Драгоманова, а згодом перемістилося й на “Лебединку”.
Ідучи в ногу з часом, коли вже не лише традиційні народні ремесла охоплюють і захоплюють молоде покоління майстрів, стали утворюватися нові локації, де представляють свої доробки ті, хто урізноманітнює творчість в техніці, матеріалах, естетичних уподобаннях.
Цьогорічні “Музейні гостини”, які закликали до Рівного близько 300 учасників з різних місць України, були не менш яскравим масштабним святом, ніж в попередні роки. Охочі змогли придбати на згадку про свято щось за своїм смаком чи бажанням — від маленького дерев’яного равлика, виготовленого майстром-різьбярем Леонідом Тимощуком, до унікальної креативної “музичної валізи” — звичайні дорожні валізи з вмонтованими в них звуковими колонками. Біля кожного учасника свята можна було побачити гурт людей, які уважно розглядали виставлене, розпитували, сперечалися, обмінювалися контактами. Це і є те найголовніше, що називається душею свята, яка живе в людському спілкуванні.
Ціле містечко яскравих міні-експозицій розгорнулося навколо історичної споруди Рівненського краєзнавчого музею. На території музею розмістилася імпровізована сцена, де, змінюючи один одного, виступали талановиті дорослі й дитячі аматори співу і танцю з усієї Рівненщини.
У цьогорічному святі були представлені цікаві краєзнавчі локації, які розмістилися у старому парку архітектурної пам’ятки “Гімназія”. Будівництво дерев’яного човна вікінгів — дракара — представляли автори і виконавці цього проекту Юрій Ойцюсь, Олексій Войтюк та їхні помічники. Чимало глядачів зібралося навколо науковця-етнографа Олексія Нагорнюка, який представляв непросту роботу поліського бортника.
Виготовивши власноруч спеціальну линву, що має назву “жень”, він демонстрував, як піднімався пасічник на високе дерево до борті, як відбувався увесь процес викачування меду із вуликів-колод. А поруч дітки пробували виготовляти власноруч велику воскову свічку.
Рівнезнавці, об’єднані у спільноті Фейсбук, вперше вийшли із віртуального спілкування у реальний простір із роздрукованою копією мапи Рівного Жана-Якуба Бургіньйона 1797 року. Команда дослідників історії Рівного намагається спільними зусиллями визначитись із розміщенням найбільш цікавих об’єктів старого міста в сучасному міському просторі.
Усіх цікавинок цьогорічних гостин, що переросли в справжній Всеукраїнський фестиваль народної творчості, годі й перелічити! Чимало майстрів провели майстер-класи, поділившись секретами своєї творчості. Тут можна було спробувати виготовити глиняного горщика на гончарному крузі, ткати на ткацькому верстаті, виготовляти гобелен, дивуватися віртуозному вирізанню дерев’яної мініатюри, побачити і почути, як бухкає козацька гармата. А ще — поласувати справжнім козацьким кулішем, домашніми тістечками, напоями з меду, різноманітними виробами з овечого сиру, привезеного із Закарпаття.
Музейники вчергове подарували Рівному свято, яке вже стало яскравим брендом нашого міста. А для Рівненського краєзнавчого музею — це ще один щабель досвіду і професіоналізму. Це заклик до громади шанувати народні традиції, культуру і нашу спільну багатовікову історію, яка живе у стінах музею. Серед численних відгуків про цьогорічний музейний фест, які розмістили учасники свята в мережі Інтернет, ось що написав постійний його учасник майстер-різьбяр з Вараша Іван Коваленас:
”Музейні гостини”- це чудове свято, це зустрічі з друзями, рідними, близькими по духу, об’єднаними творчістю та спільними інтересами. Це радість спілкування, знайомства з новими людьми. Це для мене ”святе” місце, де я ріс як майстер, і щиро вдячний організаторам цього прекрасного дійства. Ви молодці, будьте здорові, щасти вам”.
(Поставлено оцінок: 3, середня: 4,67)
Загрузка...