Рівненський музей вирішив креативно розповісти про математику як неймовірно цікаву і надзвичайно важливу галузь знань. Для цього влаштували в одному із музейних залів незвичний математичний клас, де й розмістилася “Виставка під знаком Пі”.
Це спільний проєкт Рівненського обласного краєзнавчого музею та ЗОШ №11. Організатори поставили за мету привернути увагу учнівської молоді до математики. Оскільки й 2020-2021-й навчальний рік проголошено Роком математичної освіти в Україні.
Як ідеться в прес-релізі РОКМ, авторами ідеї є заступниця директора музею з обліку та збереження музейних цінностей Тетяна Самсонюк і заступниця директора з навчально-виховної роботи ЗОШ №11 Тетяна Луцюк; авторкою виставки — старша наукова співробітниця РОКМ Галина Данильчук; методичну розробку екскурсії зробили старші наукові співробітниці музею Ольга Юрчук та Тетяна Каук. Важливою та оригінальною складовою у підготовці виставки стала Школа музейних екскурсоводів, яка нещодавно запрацювала на базі РОКМ. Першими її вихованками стали учениці ЗОШ №11, які під керівництвом досвідчених музейників долучилися до створення виставки і підготували цікаві екскурсії. Упродовж березня юні екскурсоводи проводитимуть екскурсії для своїх однолітків, ідеться в прес-релізі.
Виставкову залу “під знаком Пі” оформлено у вигляді стилізованого математичного класу першої половини ХХ століття. Там зібрано різноманітні навчальні предмети, які колись допомагали школярам опановувати ази арифметики і математики, і більшість з яких нині можна побачити хіба що в тому таки музеї.
Ці “гаджети” з не такого вже й далекого минулого демонструють, наскільки значний крок уперед у науці зробило людство за менше, ніж сто років. На виставці можна побачити старі дерев’яні парти, шкільну дошку, рахівниці, приладдя для креслення геометричних фігур, підручники різних років видані різними мовами.
Можна погортати старий шкільний журнал і потримати в руках ручку з пером, якою користувалися щонайменше років 70 тому.
Є унікальні предмети, як от рукописний конспект “Арифметики” Магніцького, складений у 1722 році; терези початку ХХ століття, гігантська логарифмічна лінійка. Виставка цікава не лише школярам, які можуть здійснити уявну подорож у минуле, роздивляючись незвичні предмети. Кожен, чиї шкільні роки припали на 1940-1960-і, знайде “зачіпку” для особистих спогадів.
Галина Данильчук:
– Я придумала, як показати, експонати відібрала, а змонтували разом із нашим столяром (а насправді хорошим оформлювачем) Сашею Мельничуком. Виставка вийшла, як сказали б сучасні школярі, прикольна, але зі смаком ностальгії. Експонати більшість з музейних фондів, але й люди допомогли. На моє звернення через Фейсбук відгукнулися. Кілька цікавих речей принесли з 11-ї школи, музейники знаходили вдома. Так назбирали. Звісно, ще не все показали. Мені, наприклад, не вистачає електричних обчислювальних машинок 1970-80 -х років, старий касовий апарат хотілося б показати…
В експозицію покладено предмети, які кожен окремо — наче б і нічого особливого, а коли вони в одній темі разом, то вони є і свідками, і оповідачами. За кожним з цих предметів — винахід, століття, зазначає Галина Данильчук. За її словами, виставка має бути цікавою дітям, бо вони вже таким речами не користуються, і водночас — і дорослим, які просто згадують свої шкільні роки.