“Корпус штани, коли ще Гулю не поставили”, “чиста Устя”, “мала театралка”, гастроном, де продавали “найсмачнішу у місті каву” та перші в Рівному дев’ятиповерхівка й іномарка, яку сприйняли за тюнінговану “Волгу”. Так у Facebook коментують фотографії Василя Філоненка з колекції Рівненського обласного краєзнавчого музею.
Їх виставив старший науковий співробітник Віктор Луц, без жодних описів — і за три дні ці фото отримали сотні реакцій і поширень. Негативи обробили завдяки спецтехніці, яку закупили за гроші, надані Museum Berlin-Karlshorst через благодійну організацію “Фонд Рівненського краєзнавчого музею”. Більше про “Рівне у фото Василя Філоненка. З фондів РОКМ” Віктор Луц розповів Суспільному.
– Розкажіть про автора цих світлин.
Це спадщина Василя Філоненка, одна з найбільших колекцій негативів нашого музею. Він багато фотографував саме Рівне, фіксував найбільш важливі події з життя міста 1960-1980-х років, співпрацював з нашим музеєм і видавництвами Києва, Львова й інших міст. Йому замовляли фотографії з новобудовами, які з’являлися в Рівному. Багато світлин Філоненка пов’язані з підготовкою до ювілею міста, який святкували у 1983 році. Багато своїх негативів він уже наприкінці 90-х почав передавати в музей. Частина була опрацьована, а решта ще лежали нерозібрані. Зараз у нас в музеї організували цифровий відділ і ми почали роботу з негативами саме з його колекції.
– Виставлені у Facebook світлини Василя Філоненка рівняни активно перепощували, коментували. Дехто зазначав, що їм відоме це прізвище, його фото часто друкували тоді в газетах. Хтось навіть пригадав, що займався у Філоненка в фотогуртку на станції юних техніків.
Я теж співпрацював колись із ним, коли робилися різні путівники. Допомагав йому тримати лампи, переносити штативи, бо одному тяжко було це робити. Тож не всі, звісно, але багато цих світлин були зроблені при мені. І ми бачимо завдяки ним ті зміни, які відбулися в Рівному за цей час, не завше позитивні. І це відзначають багато рівнян, які подивилися ці світлини і пам’ятають старе Рівне. Бачимо, що хаотична забудова, яка відбувається сьогодні, не завше прикрашає наше місто.
– Моя донька, їй майже 18, буквально вчора спитала в мене, чи правда, що на Ювілейному колись було “чортове колесо”. Вочевидь, зі своїми друзями теж обговорювали ці світлини.
Яким колись було місто — зараз дуже багатьох цікавить. І цей фонд негативів є справді цінним документом, який дає можливість знайти відповіді на багато питань. Кажу це з досвіду роботи на кафедрі архітектури НУВГП, коли намагаєшся щось знайти, в тому числі й в архіві — і не знаходиш. А ми виявили його нас у музеї. Це перше. А друге, що хотів би зазначити — це можливість опрацювати колекцію негативів завдяки нашим німецьким колегам. Вони посприяли у придбанні потрібного обладнання, яке суттєво прискорить роботу з негативами і дає можливість зробити це якісно.
– Ви виставили майже 60 оцифрованих світлин з архіву Філоненка. Просто фото без описів. Який їхній часовий проміжок?
Від середини 60-х — до початку 80-х. Тут легко зорієнтуватися. Хто їх переглядав, то бачив багато написів пропаганди. До такого то з’їзду, наприклад. І по тому, коли він був, в тому часовому проміжку й зроблене фото. Або є світлини корпусу інституту водного господарства, там ще немає пам’ятника Гулі Корольовій, на одній написано 50 років, а на другій — 60. Тут розуміємо, що 50 — це річниця Жовтневої революції, 1967 рік, а 60 — це ювілей Радянського Союзу, 1982 рік.
– Щодо світлини, де нині майдан Незалежності. Судячи з кількості коментарів під нею, рівнян вона дуже зацікавила.
Думаю, це фото десь 1965-66 року. Бо є схожа світлина з іншого ракурсу, з боку універмагу. І там проступає, як ще будується кінотеатр “Жовтень”, його відкрили в 67-му до 50-річчя Жовтневої революції. Облаштування площі, знесення будинку, встановлення пам’ятника, будівництво кінотеатру — це все припало на ці роки. Ще є одна світлина, де “Щит і меч”, теж можна звірити, коли цей фільм був у прокаті.
– Там уже видно, що цей будинок руйнують…
Його знесли, бо розширяли площу. Після війни розробили плани генеральної реконструкції й розбудови Рівного і особливо не зважали тоді на старі будівлі. Ну й варто зазначити, що на той час у місті ніяких пам’яток архітектури взято на облік не було. Свято-Успенську церкву хотіли зруйнувати в період активної боротьби з релігією у 50-60 роках, але вціліла, пізніше її взяли на облік. Ця церква й будівля музею — дві пам’ятки архітектури національного значення, які маємо в Рівному. Так само, коли будували Театральну площу, ніяких перепон для розбирання старих будівель не було. Біля кінотеатру “Юність” є світлина, де видно старий будиночок, який я ще пам’ятаю. А за кінотеатром розпочався етап знесення старих будівель, коли розбудовували готель “Мир”. Роздивитися ці будівлі на фото, які маємо, не можемо. Бо зроблені влітку і дерева заважають. Думаю, з часом виявимо щось у наших фондах.
– Скільки часу зайняла робота над негативами Василя Філоненка і чи оцифрована вся його колекція, яку має музей?
Не можна сказати, що от я потратив три дні, щоб їх зробити. Вони напівсирі виставлені, просто показати, що маємо. Ще має бути опис, треба дати назву, номер, зробити атрибуцію. Й на це потрібен час. Хто дивися фотографії, то бачив, що вони всі чорно-білі. В наступному році, ми зможемо виставити й кольорові світлини, які робив Філоненко. Маю сказати, що в нас в музеї не лише його колекція світлин. Наші музейні фотографи теж багато знімали. І робилося в різні часи, тож можемо побачити еволюцію, розвиток міста, це теж важливо. От ми говорили про ділянку за кінотеатром і зможемо за фотографіями відстежити, як вона змінювалася поступово від 60-х років, як зносилися будівлі, робився благоустрій.
– Яка взагалі колекція негативів у музеї?
Якщо дуже приблизно, це може бути десь 25-35 тисяч. І це те, в чому можемо мати багато неочікуваних відкриттів. Я розпочав оцифровувати їх ще в 2019-20 роках. Але активно працюємо над оцифруванням з середини вересня, нам німецькі партнери дали можливість і сканер придбати й інше потрібне обладнання. Але процес не є швидким, бо це і негативи, і стародруки, і експонати, ще й документація музейна. Робимо все паралельно. Тому що все йде до того, що люди повинні бачити, знати, мати легкий доступ до будь-яких тем. У випадку з негативами це стосується міста, його історії і світлини будуть в пригоді не лише історикам та краєзнавцям, а й в школах, наприклад, на уроках рівнезнавства.
– Оцифровані колекції виставляєте на сайті музею. Коли ці фотографії там з’являться?
Тільки після того, як зробимо повний опис.
Валентина Гордич
Джерело: Суспільне
Загрузка...