Один з міфів про Соломію Крушельницьку, народжений у радянські часи, звучить так: проста сільська дівчина з бідної родини досягла вершин світової слави. Очевидно, у ті часи, необхідною умовою для вшанування видатної артистки мало стати її “пролетарське” походження, адже усе що стосувалося буржуазного чи аристократичного було “суспільним злом”.
Насправді, Соломія Крушельницька з боку батька і матері походила з українських шляхетських родин. Крушельницькі – одна з давніх і відомих галицьких родин герба Сас. Шляхетський рід Сасів, як вважають дослідники, виводиться від Грифичів, які в кінці І тисячоліття володіли землями в межиріччі Одри і Лаби. У Х-ХІІ столітті їхні нащадки, взявши участь в одному з перших Хрестових походів, на запрошення Угорської корони осідають в Марамоші – на землях сучасного Закарпаття. Тут вони стають відомими як Драґ-Саси, символом яких був знак стріли в польоті.
Так починається українська історія роду. У 1236 році мараморський воєвода Гуйда переходить на службу до Данила Галицького. Хоругва новоприбулого загону має родовий знак воєводи – стрілу в польоті, покладену на синє поле щита з півмісяцем і двома золотими зірками на його ріжках. Гуйда за його успішні воєнні кампанії отримав від короля Данила землі на північних схилах Карпат та одружився з його небогою.
Таким чином він заклав перший осередок шляхтичів герба Драґ-Сас в Галичині. Впродовж наступних десятиліть тут сформувалися родини Даниловичів, Дрогомирецьких, Княгиницьких та ін., кожна з яких послуговувалася родовим знаком стріли. У ХІV-ХVІ століттях шляхту герба Сас польські королі регулярно запрошували для захисту кордонів і торгівельних шляхів, надаючи їм землі та привілеї за вірну службу.
Тоді ж сформувалися нові сасівські родини, і, серед них – Крушельницькі. Свого часу походження цього роду вивчала історик і археолог Лариса Крушельницька. У своїй книзі “Рубали ліс… Спогади галичанки”, вона, зокрема пише: “Коріння роду Крушельницьких сягає 1395 року, коли Володимир Ягайло дав йому шляхетські привілеї. Цей акт був підтверджений у ХVІ ст. “Володислав з Божої милості Король Польський і Литовський і Руський, а також багатьох інших земель господар повідомляємо даним Листом про те, що даємо нашим вірним слугам Івану і Дем’яну, а також їхнім синам, що нам служать, бажаючи від них кращої служби, село в Тустанській волості Крушельницю …”. Згодом у Крушельниці виділяються два великі роди – Чулевичі та Ставниковичі. Рід дідуня (Лариси Крушельницької – Г.Т.) походить з перших, рід Соломії Крушельницької – із других.”
Шляхетне походження батька Соломії Крушельницької також зафіксоване у свідоцтві про його народження, де зокрема записано: “Року Божого 1841 у будинку під номером 65 в Озерянах народився і того самого дня, місяця й року був охрещений і зареєстрований хлопець Амвросій, греко-католик, царевич Крушельницький, законний син Василя і Олександри, дочки Дмитрія-Григорія Мариновича – обоє знатного роду”.
У свідоцтві хрещення Соломії у графі про батьків та їхній суспільний стан записано: “Всч. Амвросій де Крушельницький … і Теодора, дочка всч. Григорія Савчинського і Анни з роду Готтеровських – nobiles (титуловані, знатні – Г. Т.).
Найвидатніші представники культурної, релігійної та політичної еліти України належать до родин герба Сас, серед них – Кирило Терлецький, Іван Вишенський, Петро Конашевич-Сагайдачний, Максим Березовський, Андрей Шептицький, Юрій Федькович, Іван Франко, Андрій Чайковський, Олена Кульчицька,Ольга Кобилянська та інші.
Перекази про походження роду Савчинських збирав і зберігав отець Григорій, дідусь Соломії по матері,багатолітній парох у с. Звенигород на Львівщині, а також відомий письменник, суспільний і культурний діяч свого часу. Він розповідав, що їхній далекий предок походив зі села Савчин в Наддніпрянщині, був осавулом у козацькому війську і після битви під Сулимою дістав шляхетство і герб Сулима. Його син, що також мав ім’я Григорій, був священиком у цьому ж селі. З якихось причин Савчинські покинули свої краї та переселилися на Волинь, а згодом “розсіялися” Тернопіллям і Галичиною.
У 1867 році Яків Савчинський (1825-1891), небіж о. Григорія, відомий у Львові адвокат і суспільний діяч, дійсний член Ставропігійського Інституту, їздив до Києва і привіз документи, що підтверджували шляхетство родини, а також герб – велику і малу печатки. Лев Савчинський (1872-1946) згадував:“Це був великий сигнет (перстень з печаттю – Г.Т.), якого стрийко носив при годиннику як дармовіс (брелок –Г.Т.), і мала печатка, котрою лакував (опечатував розплавленим сургучем – Г.Т.) листи”. Сам герб, за його описом, виглядав так: “Був це щит, під котрим два дула гармат, з боків по три прапори, угорі козак з витягнутою шаблею в руці, а всередині щита три риби. Дуже скомплікований (складний – Г.Т.), отже не з найстарших гербів”.
Якщо питання про шляхетство Савчинських не викликає сумнівів, то питання, яким гербом вони користувалися, потребує додаткового дослідження. Вищезгаданий опис печатки відрізняється від герба Сулима, який згідно геральдичних досліджень походить із Сілезії, відомий ще з Х ст. і нічого спільного з козацькою символікою не має. Єдине, що їх об’єднує, це ім’я козацького гетьмана Івана Сулими, рід якого послуговувався цим гербом.
Тому існує кілька версій щодо герба роини Савчинських: дехто з дослідників згадує герб Погоня, інші (П.Медведик) пишуть про герб “Козак з шаблею, у ногах якого ящірка”. Працівники Музею Соломії Крушельницької у Львові будуть вдячні геральдистам, які зможуть дослідити це питання з наукової точки зору.
Джерело: photo-lviv.in.ua
Загрузка...