Один з міфів про Соломію Крушельницьку, народжений у радянські часи, звучить так: проста сільська дівчина з бідної родини досягла вершин світової слави. Очевидно, у ті часи, необхідною умовою для вшанування видатної артистки мало стати її “пролетарське” походження, адже усе що стосувалося буржуазного чи аристократичного було “суспільним злом”.
Після закінчення посту традиційно приходила пора святкувань. Однією з атракцій такого періоду в житті міста ставали бали. Від кінця XVIII століття вони були однією з найяскравіших громадських розваг у Львові.
Різдвяні листівки вперше з’явилися в Англії 171 рік рому. Сер Генрі Коул, засновник лондонського “Музею Вікторії та Альберта”, завжди писав святкові привітання своїм численним адресатам від руки. Якось йому стало тяжко це робити, а тому Коул доручив Джону Калькотту Хорслі намалювати листівку. На ній зображалися бідняки, що отримують їжу й …
Святкова ілюмінація по всьому місту, різдвяний ярмарок в Центрі, новорічна ялинка та різдвяна шопка, статуї з льоду, а також живі вертепи, що ходять містом – усе це перетворило Львів в останні роки на різдвяну столицю України, оскільки таку святкову атмосферу складно ще де-небудь зустріти. Та така помпезність була не завжди.
Новий рік людство святкує здавна. Першу згадку про новорічне святкування знаходимо в ІІ тис. до н.е. у давньому Вавилоні. А ось 1-го січня Новий рік почали відзначати у стародавньому Римі за календарем Юлія Цезаря з 46 року н. е.
Живучи у Львові і мандруючи його вуличками, мене завжди цікавило, які люди жили колись в цих будинках, ходили цими сходами, торкалися цих дверей. Адже кожний уламок штукатурки, кожна цеглина чи віконна рама можуть розповісти багато цікавих історій та відкрити таємниці багатьох людей.
Сьогодні для львів’ян лижний спорт, як і загалом більшість зимових видів спорту, став чимось екзотичним. Можна звісно поїхати в Карпати і покататися на лижах там, однак задоволення це не з дешевих. А ось побачити людину на лижах, що спускається по схилах якогось міського парку було б, м’яко кажучи, дивним.
Сьогодні словом ґаджет нікого не здивуєш, але ті речі, які розуміються під цим словом, однозначно викликають у нас подив і захоплення, полегшують наше життя. У XIX-XX століттях, напевне цього слова ще не існувало, або воно було абсолютно непоширене, однак ті речі, які можна зараз ним назвати можуть здивувати багатьох, а …
У наш час галичани в побуті стали часто вживати старі, призабуті терміни, серед них згадується і слово “шарварок”, яке не варто плутати із «толокою». Так ось, селяни не завжди розуміли де проходить межа між шарварком, як повинністю по будівництву і ремонту мостів, шляхів, гребель, та толокою, на яку збирались добровільно. …
Про минуле можуть розказувати як живі, так і мертві. А другі, можливо, навіть роблять це краще, адже їх оповіді без нальоту емоцій та маніпуляцій фактами (сюжетами). До мовчазних сторожів пройдешнього, які більше не здатні відкрити ні рота, ні дверей, можна зарахувати і колишні костел та монастир капуцинів у Олеську.
Кажуть все змінюється — часи, мода, смаки та погляди. Одне за одним змінюються покоління, привносячи у кожен період історії щось своє. Проте є речі, які залишаються незмінними, незалежно від століття — бажання знайти свою половинку та створити сім’ю. Сьогодні для цього існує безліч можливостей, до прикладу сайти знайомств в інтернеті …
Каварні старого Львова, невід‘ємний атрибут міста над Полтвою. Вперше писали про їх мальовничу історію відомі краєзнавці Францішек Яворський та Адам Краєвський ще у 1910-1911 роках.
