“Поліцейська академія” міжвоєнного часу, або полісмен – людина чи супергерой?

Якщо слухати українських провладних політиків (більш і менш кваліфікованих), може виникнути враження, що Україну буквально “затоплюють” державотворчі реформи. Чи не найбільш нашумілою та неоднозначною є реформа поліції, що, мабуть, найчастіше привертає до себе увагу. Оскільки озброєною є людина, яка має знання, хочу запропонувати читачам вийти за межі кола сучасних реалій …

Нічиї діти, або історії покинутих немовлят у Львові на зламі ХІХ-ХХ століть

Для більшості сирітство одне з найстрашніших лих, що може трапитися у дитинстві. Такі діти завжди інші, ніби народжені для того, аби постійно виборювати у долі свою частку любові. Особливо тоді, коли осиротіли не через смерть батьків, а через їхнє небажання або ж неспроможність ними бути.

Тисячолітня таємниця походження Соломії Крушельницької

Один з міфів про Соломію Крушельницьку, народжений у радянські часи, звучить так: проста сільська дівчина з бідної родини досягла вершин світової слави. Очевидно, у ті часи, необхідною умовою для вшанування видатної артистки мало стати її “пролетарське” походження, адже усе що стосувалося буржуазного чи аристократичного було “суспільним злом”.

Українські танці в австрійському Львові

Після закінчення посту традиційно приходила пора святкувань. Однією з атракцій такого періоду в житті міста ставали бали. Від кінця XVIII століття вони були однією з найяскравіших громадських розваг у Львові.

Старі українські різдвяні листівки

Різдвяні листівки вперше з’явилися в Англії 171 рік рому. Сер Генрі Коул, засновник лондонського “Музею Вікторії та Альберта”, завжди писав святкові привітання своїм численним адресатам від руки. Якось йому стало тяжко це робити, а тому Коул доручив Джону Калькотту Хорслі намалювати листівку. На ній зображалися бідняки, що отримують їжу й …

Як святкували Новорічні та Різдвяні свята в радянському Львові. Історія в дев’яти фотографіях

Святкова ілюмінація по всьому місту, різдвяний ярмарок в Центрі, новорічна ялинка та різдвяна шопка, статуї з льоду, а також живі вертепи, що ходять містом – усе це перетворило Львів в останні роки на різдвяну столицю України, оскільки таку святкову атмосферу складно ще де-небудь зустріти. Та така помпезність була не завжди.

Як святкували новорічні свята на Галичині сто років тому

Новий рік людство святкує здавна. Першу згадку про новорічне святкування знаходимо в ІІ тис. до н.е. у давньому Вавилоні. А ось 1-го січня Новий рік почали відзначати у стародавньому Римі за календарем Юлія Цезаря з 46 року н. е.

Софія Батицька – львів’янка, яка виборола титул найгарнішої панни серед п’яти тисяч претенденток

Живучи у Львові і мандруючи його вуличками, мене завжди цікавило, які люди жили колись в цих будинках, ходили цими сходами, торкалися цих дверей. Адже кожний уламок штукатурки, кожна цеглина чи віконна рама можуть розповісти багато цікавих історій та відкрити таємниці багатьох людей.

Лижі та лижний спорт у старому Львові

Сьогодні для львів’ян лижний спорт, як і загалом більшість зимових видів спорту, став чимось екзотичним. Можна звісно поїхати в Карпати і покататися на лижах там, однак задоволення це не з дешевих. А ось побачити людину на лижах, що спускається по схилах якогось міського парку було б, м’яко кажучи, дивним.

Одинадцять ґаджетів кінця XIX століття

Сьогодні словом ґаджет нікого не здивуєш, але ті речі, які розуміються під цим словом, однозначно викликають у нас подив і захоплення, полегшують наше життя. У XIX-XX століттях, напевне цього слова ще не існувало, або воно було абсолютно непоширене, однак ті речі, які можна зараз ним назвати можуть здивувати багатьох, а …

Про шарварок, або Як в Галичині 100 років тому дороги ремонтували

У наш час галичани в побуті стали часто вживати старі, призабуті терміни, серед них згадується і слово “шарварок”, яке не варто плутати із «толокою». Так ось, селяни не завжди розуміли де проходить межа між шарварком, як повинністю по будівництву і ремонту мостів, шляхів, гребель, та толокою, на яку збирались добровільно. …

Не фортецею одною, або Кілька штрихів до історії містичного костелу в Олеську

Про минуле можуть розказувати як живі, так і мертві. А другі, можливо, навіть роблять це краще, адже їх оповіді без нальоту емоцій та маніпуляцій фактами (сюжетами). До мовчазних сторожів пройдешнього, які більше не здатні відкрити ні рота, ні дверей, можна зарахувати і колишні костел та монастир капуцинів у Олеську.