Мало не всі існуючі прояви “непарадного” життя післявоєнного СРСР можна було спостерігати в радянських барах s ресторанах. У кожному великому місті були заклади, відомі не їжею і напоями, а “непростими” клієнтами, за столик поруч із якими пересічний громадянин не міг сісти, навіть маючи гроші.
Вікно – це не лише елемент архітектури, а й філософська сутність. Вікно “розказує” про історію так само добре і яскраво. Цивілізовані суспільства бережуть старі вікна як пам’ятки.
Храм як пам’ять про велике і трагічне кохання чоловіка, який поклав життя на розбудову могутньої імперії, і жінки, для якої не було місця в суворо розписаному етикетом дворі.
Якщо слухати українських провладних політиків (більш і менш кваліфікованих), може виникнути враження, що Україну буквально “затоплюють” державотворчі реформи. Чи не найбільш нашумілою та неоднозначною є реформа поліції, що, мабуть, найчастіше привертає до себе увагу. Оскільки озброєною є людина, яка має знання, хочу запропонувати читачам вийти за межі кола сучасних реалій …
Для більшості сирітство одне з найстрашніших лих, що може трапитися у дитинстві. Такі діти завжди інші, ніби народжені для того, аби постійно виборювати у долі свою частку любові. Особливо тоді, коли осиротіли не через смерть батьків, а через їхнє небажання або ж неспроможність ними бути.
Один з міфів про Соломію Крушельницьку, народжений у радянські часи, звучить так: проста сільська дівчина з бідної родини досягла вершин світової слави. Очевидно, у ті часи, необхідною умовою для вшанування видатної артистки мало стати її “пролетарське” походження, адже усе що стосувалося буржуазного чи аристократичного було “суспільним злом”.
Після закінчення посту традиційно приходила пора святкувань. Однією з атракцій такого періоду в житті міста ставали бали. Від кінця XVIII століття вони були однією з найяскравіших громадських розваг у Львові.
Різдвяні листівки вперше з’явилися в Англії 171 рік рому. Сер Генрі Коул, засновник лондонського “Музею Вікторії та Альберта”, завжди писав святкові привітання своїм численним адресатам від руки. Якось йому стало тяжко це робити, а тому Коул доручив Джону Калькотту Хорслі намалювати листівку. На ній зображалися бідняки, що отримують їжу й …
Святкова ілюмінація по всьому місту, різдвяний ярмарок в Центрі, новорічна ялинка та різдвяна шопка, статуї з льоду, а також живі вертепи, що ходять містом – усе це перетворило Львів в останні роки на різдвяну столицю України, оскільки таку святкову атмосферу складно ще де-небудь зустріти. Та така помпезність була не завжди.
Новий рік людство святкує здавна. Першу згадку про новорічне святкування знаходимо в ІІ тис. до н.е. у давньому Вавилоні. А ось 1-го січня Новий рік почали відзначати у стародавньому Римі за календарем Юлія Цезаря з 46 року н. е.
Живучи у Львові і мандруючи його вуличками, мене завжди цікавило, які люди жили колись в цих будинках, ходили цими сходами, торкалися цих дверей. Адже кожний уламок штукатурки, кожна цеглина чи віконна рама можуть розповісти багато цікавих історій та відкрити таємниці багатьох людей.
Сьогодні для львів’ян лижний спорт, як і загалом більшість зимових видів спорту, став чимось екзотичним. Можна звісно поїхати в Карпати і покататися на лижах там, однак задоволення це не з дешевих. А ось побачити людину на лижах, що спускається по схилах якогось міського парку було б, м’яко кажучи, дивним.
