У публікації “Визволителі просили їсти і штурмували місцеві магазини, скуповуючи небачений для СРСР крам”, оприлюдненому 17 вересня, сайт РівнеРетроРитм звертався до читачів з проханням допомогти ідентифікувати фотографію, яку багато років подавали як фото, де зображено вхід Червоної Армії до Рівного 17 вересня 1939 року.
Сімдесят дев’ять років тому, 17-го вересня 1939 року в Рівне увійшли вояки Червоної Армії, своїм приходом назавжди змінивши подальшу долю мешканців нашого краю.
Першопрохідцями в галузі електронного обліку музейних фондів в Україні став Рівненський обласний краєзнавчий музей. Проект рівненських музейників виборов грант у розмірі 435 тисяч 748 гривень. Про це ексклюзивно сайту РівнеРетроРитм розповів директор закладу Олександр Булига.
Рівненський обласний краєзнавчий музей продовжуватиме очолювати Олександр Булига в статусі виконувача обов’язків. Обранці громади Рівненщини вперто не хочуть затверджувати багаторічного керівника закладу на посаді.
Призи за найбільші лисину і живіт, а також за наймініатюрнішу жіночу ніжку отримали рівняни, які завітали одного разу на відпочинок до міського саду “Сєлянка”. Там же публіку розважали знамениті конферансьє і борці зі світовими іменами. Щоправда, було це майже сто років тому.
Кілька віків тому, вийшовши із замкової брами в’юнкою стежиною, згодом переросла вона в міську гамірливу артерію, з’єднуючи старий князівський палац із центром міста. Донедавна найстаріша вулиця Рівного потопала в базарному гармидері, а тепер над нею нависла нова напасть — “щастя” бути забудованою новітніми дванадцятиповерхівками.
Означених пам’ятних місць у Рівному стає більше. Днями на історичній вулиці Дорошенка, в будинку, де в давнину була чеська школа, встановили меморіальну дошку.
Увечері 28-го серпня зайнялося сміття на території старовинного замку в селищі Клевань, що неподалік Рівного. Пожежу загасили, але вигоріла покрівля давньої споруди, яка й так зруйнована часом.
Російському імператору, який ішов до місця закладення майбутнього Свято-Воскресенського собору, дорогу встеляли квітами. І в ті далекі часи місцеве чиновництво добре розумілося на тому, як треба годити сановитим особам.
Річка — влітку, ночви та нагріта в баняках вода — взимку, на великі свята — лазня. Такий небагатий вибір способів здійснити звичайну гігієнічну процедуру мали рівняни майже сто років тому, доки в місті не з’явилися перші будинки зі “зручностями”.
Двадцять п’ятого серпня 1991-го року “без шуму і пилу”, але при багатотисячному зібранні рівнян на головній площі міста було демонтовано бронзового вождя світового пролетаріату.
Для одних це звичайна одяганка й данина моді, для інших — духовний оберіг і фактор національної ідентичності, ще комусь, чого гріха таїти, — інструмент показушного патріотизму. А чому вдягали вишиті сорочки наші земляки в давнину, і якими вони були, рівненські вишиванки сто років тому?
