Кілька віків тому, вийшовши із замкової брами в’юнкою стежиною, згодом переросла вона в міську гамірливу артерію, з’єднуючи старий князівський палац із центром міста. Донедавна найстаріша вулиця Рівного потопала в базарному гармидері, а тепер над нею нависла нова напасть — “щастя” бути забудованою новітніми дванадцятиповерхівками.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/09/2-Поворот-на-Замкову-фото-1930-х-рр..jpg)
Щоправда, остаточного рішення щодо забудови ще не ухвалено, однак, як відомо, з такою ініціативою виступив співзасновник речового ринку Валентин Королюк, і архітектурно-містобудівна рада підтримала проект містобудівної документації. Нею передбачено забудову території площею майже 2,5 гектара, де розташований речовий ринок, комплексом розважально-житлових споруд. Таке рішення викликало неоднозначну реакцію істориків, краєзнавців, небайдужих рівнян. Незаперечний авторитет у міських архітектурних колах завідувачка кафедри архітектури та середовищного дизайну Національного університету водного господарства та природокористування, доктор архітектури
Ольга Михайлишин свою позицію висловила на засіданні архітектурно-містобудівної ради, де зокрема зазначила, що слід було б оголосити конкурс на таку забудову. Оскільки ідеться про центр міста й рекреаційну зону, то, на думку Ольги Михайлишин, насамперед слід було б подбати про комфорт мешканців і образ міста. А щодо цього в проекті вона має певні сумніви. Ексклюзивно для РівнеРетроРитм пані Михайлишин додала таке:
– Для того, щоб брати на себе величезну відповідальність формування образу центральної частини міста, влада повинна проводити серйозний конкурс, з максимально об’єктивним незаангажованим журі, а не йти на поводу в забудовника. Для фахівців є очевидним, що в пропозиції вже навіть на сьогодні є багато порушень… Але рішення було прийнято, тому є так, як є… на жаль…
Якою ж була історична вулиця, і що на ній залишилося цікавого нині?
Від торгівлі до розваг
У чому Замковій поталанило, так це в тому, що за всю багатовікову історію вона лише один раз зазнала перейменування. У роки німецької окупації носила назву Бургштрассе, що, власне, означало те ж саме (бург з німецької — замок). Самої споруди, яка дала назву вулиці, вже давно немає. Однак сучасним рівнянам про неї нагадують недавні розкопки поруч зі стадіоном.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/09/3-Місце-розкопок-на-Замковій.jpg)
Звісно, головною родзинкою вулиці був би палац Любомирських, якби дожив до наших днів, проте… Власне попередник палацу — замок Острозьких-Несвицьких — дав початок майбутній вулиці. Активно ж заселяти Замкову почали на початку ХVIII століття за владарювання князя Станіслава Любомирського. Поселенцями були здебільшого євреї — торговці й ремісники. Протяжність вулиці незначна. За архівними даними, в середині 30-х років минулого століття на ній значилося 33 номери будинків. Нині на вулиці мало що залишилося від колишньої Замкової. Навпроти ринку, в теперішніх будинках №№15, 17 на початку ХХ століття розміщувалося єврейське доброчинне товариство “Лінас Хацедек” (“Доступний нічліг”) із театральною залою.
Старожили пригадують, що на місці, де тепер розміщуються корпуси підприємства Українського товариства сліпих, у 20-30 роки був єврейський пересувний театр, який певний час мав статус міського. Далі за підприємством, у глибині двору, там, де зараз складські бараки (колись був паливний склад), до 1930-го року розміщувався цирк Вольфа Гендельбарга. Через аварійний стан будівлі її знесли.
Найпривабливішим місцем Замкової безперечно був князівський палац.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/09/4-Одна-із-найстаріших-світлин-палацу-Любомирських-поч.-ХХ-ст..jpg)
Ще на початку ХХ стліття, а потім і в 20-30-і роки, на майдані поруч із ним влітку встановлювали дитячі каруселі, розгортали свої шатра мандрівні цирки-шапіто й усілякі ясновидящі та гіпнотизери. Міські старожили розповідають, що в 30-і роки ХХ століття, попри страхітливі оповідки про старий замок-палац, тут призначали побачення закохані, влаштовували фотосесії на згадку про Рівне, водили гостей міста на екскурсії.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/09/6-Палац-Любомирських-вид-з-боку-річки-Усті-поч.-ХХ-ст..jpg)
На палацовому майдані відбувалися мітинги й міські урочисті зібрання. Назавжди зникла захована під новітньою забудовою перша приватна міська електростанція, зведена коштом князя Любомирського в 1912 році.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/09/7-Колишня-електростанція-на-Замковій-середина-1980-х-рр..jpg)
Місцеві скоробагатьки при потуранні влади знищили бодай згадку про цю непересічну подію з минувшини Рівного. Навпроти колишньої електростанції збереглася будівля, де в 1950-і роки розміщувалася перша міська поліклініка і пологовий будинок.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/09/8-Колишня-перша-поліклініка-і-пологовий-будинок-середина-1950-х-рр..jpg)
Тепер там лабораторії санепідемстанції та управління юстиції.
На розі Замкової і нинішньої Соборної колись була українська книгарня Андрія Мартинюка — одна з найбільших у тогочасному Рівному, де місцеві гімназисти купували літературу, канцелярське приладдя. До речі, книгарня в цій будівлі була й у радянські часи аж до знесення будинку.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/09/9-Вул.-Ленінська-Соборна-кафе-Молочне-і-будинок-в-якому-була-книгарня-Мартинюка-1970-і-роки.jpg)
На Замковій в давнину розміщувалися синагоги, перша єврейська змішана приватна гімназія. На розі Замкової і Шкільної ще й нині височіє приміщення колишньої головної синагоги Рівного, щоправда, спотворене й перебудоване.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/09/замкова.jpg)
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/09/11Головна-синагога-Рівного-поч.-ХХ-ст..jpg)
Спортивна вулиця Замкова
Якби історична вулиця потребувала ще однієї назви, то нею безперечно стала б Спортивна. Саме тут у 20-30-і роки зароджувалася спортивна слава міста. Поряд зі старим напівзруйнованим палацом виросло ціле спортивне містечко, якому позаздрило б і сучасне Рівне. Тут розміщувався єврейський спортивний клуб товариства “Гасмонея” (або “Хасмонеа”) з тенісними кортами і гімнастичним залом.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/09/5-Палац-Любомирських-до-пожежі.-Футбольні-ворота-просто-під-мурами.jpg)
У приміщенні самого палацу тривалий час розміщувалося польське гімнастичне товариство “Сокіл”, яке мало два тенісні корти. І навіть площа перед палацом носила назву “Спортивна”. Ще на початку ХХ століття перед самим палацом облаштували імпровізоване футбольне поле, на якому в 20-і роки встановили сякі-такі трибуни. І лише в 1932 році на орендованій у власника міста князя Любомирського ділянці землі неподалік напівзруйнованого палацу побудували новий стадіон.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/09/12-На-футбольному-полі-поруч-із-палацом-1930-і-рр..jpg)
Узимку на ньому влаштовували загальноміську ковзанку. На цьому ж полі тренувався й рівненський хокейний клуб “Гасмонея”. Стадіон, як на ті роки, був розкішний — велике футбольне поле, бігові доріжки, велотрек, великі трибуни, під якими розмістилися спеціальні роздягальні, душові. На будівництво з міського бюджету виділено було 80 тисяч злотих. Цей стадіон проіснував практично до 50-х років. У кінці 50-х палацові руїни розтягнули екскаваторами, розчистивши більший майданчик, і збудували новий стадіон “Колгоспник”, на місці якого згодом постав “Авангард”.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/09/13-Оновлений-колишній-польський-стадіон-став-радянським-Колгоспником-середина-1950-х-рр..jpg)
Зруйнована пам’ять, скарби і перший штаб Руху
Замкову тепер не впізнати. Фасади старих будинків, які ще збереглися, обліпили торгові вивіски, а на перших поверхах розмістилися численні магазини. Нині основна прикмета вулиці — торгівля, а чи не головною “пам’яткою” Замкової є промисловий ринок, хоча вже й не такий велелюдний, як на початку 90-х. Рівнянин Петро Серпушинський, родина якого колись мешкала на Замковій, свого часу нарікав, мовляв, жодна влада не спромоглася бодай якийсь пам’ятний знак чи камінь встановити на цій історичній вулиці, хоча б тим же князям Любомирським, які, на думку Петра Ісааковича, зробили для міста чимало корисного. Нині є на Замковій вказівники й інформаційні таблички на будинках, от тільки об’єктів, на які вони вказують, здебільшого вже немає…
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/09/14-Перший-вказівник-встановили-на-Замковій-навпроти-стадіону.jpg)
Розповідаючи про Замкову, не можна не згадати її мешканця на прізвище Шерман. Цей добродій можливо й невідомий широкому загалу, однак він увійшов у історію нашого міста завдяки своїй активній співпраці з місцевими активістами Народного Руху України в часи, коли ця політсила лише зароджувалася на теренах Рівненщини. На Замковій родина Шерманів володіла двоповерховим будинком, який колись був поруч із старою електростанцією. Будинок у стилі “модерн” було зведено в 1903 році.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/09/15-Праворуч-від-колишньої-першої-електростанції-виглядає-будинок-Шермана.jpg)
Після війни його націоналізували, зробивши комунальним й облаштувавши там кілька квартир. Сам колишній господар, повернувшись з війни, отримав у ньому скромну житлову площу. У 80-і будинок призначили до знесення, однак Мойсей Шерман, на відміну від інших пожильців, виселятися не забажав. Вважаючи будинок родинною власністю, волів дожити віку в рідних стінах. За спогадами корінних мешканців Замкової, Мойсей Шерман був людиною вельми комунікабельною, особливо полюбляв усілякі розмови про політику. Можливо тому доля й звела його з тодішніми місцевими “революціонерами”, які в кінці 80-х створювали осередки Народного Руху. Не вагаючись, чоловік запропонував вільний перший поверх свого будинку ”рухівським” активістам. Відтак старий, напівзакинутий будинок узимку 1989-го-навесні 1990-го років став своєрідним штабом революції.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/09/16-Будинок-Шермана-малюнок-Анатолія-Грицая-1987-рік.jpg)
Сюди приїздили представники організації з районів, звідси вирушали делегації на мітинги, тут планували подальші дії Руху. Саме в цьому будинку активісти готували проведення на території Рівненщини всеукраїнської акції, яка увійшла в історію України як живий ланцюг “Українська хвиля” 21 січня 1990 року. У цьому будинку побував представник центрального проводу Руху Михайло Горинь, який тоді приїздив з Києва до Рівного координувати роботу.
У 90-і старий будинок таки знесли. Подейкували, що перед знесенням безхатьки, обнишпоривши усі закутки й порозбивавши грубки й підлогу, знайшли якийсь скарб. Буцімто це була сімейна схованка, яку так і не знайшов сам Мойсей Шерман. Правда це, чи ні, достеменно невідомо.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/09/17-Перетин-Шкільної-і-Замкової-ліворуч-видно-головну-синагогу-1921-рік.jpg)
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/09/18Перетин-Шкільної-і-Замкової-фото-ймовірно-кінця-1940-х-рр..jpg)
Шкода, якщо найстаріша вулиця Рівного, яка є унікальною частинкою біографії нашого міста, назавжди розчиниться в новозведених кварталах висотних скло-бетонних монстрів, забравши в небуття ще не розкриті таємниці. Адже якраз такі колоритні старі вулички з такими ж самобутніми будинками і створюють той неповторний образ міста — такий привабливий і притягуючий для туристів.
Фото з особистого архіву автора, фондів РОКМ, ДАРО, відкритих джерел