Капітоліна Максимова. Рівненська балерина

Рівняни поважного віку, які були частими відвідувачами старої міської аптеки № 3, що й нині розміщується на Соборній, 189, пам’ятають струнку біляву привітну жінку, яка довгий час працювала там касиром. Їй було вже чимало років, але вона все продовжувала працювати. І мало хто здогадувався, що була ця жінка в минулому балериною.

Капітоліна Максимова, 1930-і р. Рівне

Капітоліна Петрова

Так склалася доля, що старість свою Капітоліна Олексіївна Максимова (в дівоцтві Петрова) зустріла в самотності, не маючи ні чоловіка, ні дітей, і прожила на цій землі 88 років. До смерті пані Капітоліну догледіли діти її друзів, з якими вона випадково познайомилася в тій же аптеці і товаришувала до кінця життя. Це була родина відомого рівненського футболіста Леоніда Серафимовича Молчановського, яка в ті часи мешкала неподалік старої аптеки. А нещодавно донька Леоніда Молчановського Ірина Леонідівна передала до Рівненського краєзнавчого музею унікальний альбом зі старими світлинами першої половини ХХ століття, трудову книжку, портрет і вишукану модельну сукню 1930-х років, що належала Капітоліні Максимовій.

Юна балерина Капітоліна Петрова

Капітоліна Петрова (ліворуч), 1930-і роки. Праворуч — мама Капітоліни. Салон Гаско, 1920-і роки

Нажаль, достеменно розповісти про її дитячі та юнацькі роки нині вже нікому. Лише фотографії далеких часів донесли нам образ юної стрункої усміхненої дівчини. Найцікавіші з них ті, де дівчина позує в легкому одязі танцівниці. Усі, хто хоч якось запам’ятав цю жінку, розповідали, що вона до війни була танцівницею, що замолоду займалася в балетній студії в Рівному.

У балетному класі, 1930-і роки

Капітоліна в гімназії, 1930-і роки

Рівне міжвоєнної доби було насичене культурним світським життям. Дівчата-гімназистки вчились танцювати, займались спортом, співали в хорах, брали участь у театральних аматорських колективах. Поки що ми не знаємо, де саме знаходилася балетна школа і хто були там вчителями, але фото дівчат на пуантах зустрічаються в багатьох родинних архівах. З фотографій ми можемо припустити, що танцювальна зала могла бути в приміщенні російської гімназії, яка знаходилась на вулиці 13-ї Дивізії (тепер – Петлюри).

Відомо також, що в Рівному в 1923 році відкрилася приватна танцювальна школа визначного українського хореографа Василя Авраменка. Капітоліна Петрова була ученицею Російської приватної гімназії, і в її альбомі чимало фото саме цього періоду життя. За інформацією, яку вдалося зібрати, дізнаємося, що народилася вона в 1913 році в російському місті Новгород. Її батько Олексій Петров приїхав на Волинь як інженер-будівельник шосейних доріг. Сім’я Петрових мешкала на Грабнику (вулиця Драй-Хмари, 7), винаймаючи помешкання в одинокої польської пані. Це був невеличкий одноповерховий будинок, що мав дві кімнати і кухню. Згодом власниця переписала цей будинок на Петрових. Тепер на місці цього будинку стоїть будівля Палацу дітей та молоді.

У Капітоліни був брат Володя. Під час Другої світової війни він потрапив у німецький полон, працював у Німеччині в приватному господарстві. Порядний, інтелігентний і роботящий Петров приглянувся німкені, в якої чоловік загинув на Східному фронті, і вони з часом одружилися. Навіть сини німкені від першого шлюбу добре сприйняли росіянина. Знаємо, що десь у 1980-х роках Капітоліна їздила до Німеччини до братової родини і привезла звідти живого карликового півника в подарунок футбольному тренеру Леоніду Молчановському, який розводив цих цікавих птахів.

Підпис на звороті:»Наш балет»

Капітоліна з колективом балету

Сімейне життя Капітоліни Олексіївни було недовгим і трагічним.

Капітоліна, 1929 рік

Вона вийшла заміж за Максимова, про якого нам нічого не відомо, як і невідомо коли і за яких обставин він залишив дружину. Жінка народила двійнят і, не натішившись материнством, втратила їх. Одна дитина померла одразу в пологовому будинку, а друга трохи пізніше. Ще раніше помер батько Капи, якого поховали на старому кладовищі на Грабнику. Поруч з батьком поховано її дитину. Маму поховано на Дубенському кладовищі. Більше заміж Капітоліна Максимова не виходила. Жінка все життя неймовірно любила домашніх тварин, і її, де б вона не жила, завжди оточували четверолапі друзі. Власне заради них вона до 78 років продовжувала працювати, щодня повертаючись додому з великою сумкою харчів.

Очевидно навчання в гімназії давало хороші знання, бо Капітоліна була досить здібною до математичних наук. Тому в 1949 році влаштувалася на роботу в аптеку № 3 і пропрацювала там 42 роки. У її трудовій книжці лише один запис про прийом на роботу та звільнення — “у зв’язку з виходом на пенсію” в 1991 році.

Капітоліна з невідомим на порозі магазину Гальперіна, 1930-і

Ветерани аптеки й нині згадують Капітоліну Олексіївну добрим словом. Хоча вона не була професійним фармацевтом, але настільки вивчила асортимент ліків, що їй довіряли працювати навіть на видачі препаратів. Людина вона була інтелігентна, скромна, про своє життя особливо не розповідала, друзів нових не заводила. Серед тих, хто був їй найближчим, окрім Молчановських, була і дружина відомого рівненського хірурга Євгена Борового, вже покійна Марія Борова, яка теж працювала в цій аптеці.

Аптечні працівники згадують, що Максимова була до старості дуже гнучка, в ній відчувалася професійна танцівниця, і, коли збирались на якісь свята, то Капітоліна Олексіївна в їхній компанії завжди була “запальничкою” до танців, завжди жвава, весела, оптимістка. І досі в цій аптеці зберігається старий візерунчастий стілець, на якому колись сиділа в своїй касовій будці колишня рівненська балерина.

Ще записи в рубриці

Закладка Постоянная ссылка.

Комментарии запрещены.