Безпрецедентний випадок для Рівного — власник історичної будівлі реставрує будинок за всіма нормами і правилами цієї процедури. Як це відбуватиметься, і який вигляд матиме реставрована пам’ятка архітектури місцевого значення, розповіли учасники круглого столу.
Один із найкрасивіших будинків старого Рівного, який в минулому належав родині заможних рівненських власників Зафранів, був відомий рівнянам як лазня Зафрана “Нептун”. Останніми роками містяни з жалем спостерігали за руйнуванням будинку, зведеного ще в кінці 1890-х років. Адже попри те, що в 2017 році будівля отримала статус пам’ятки архітектури місцевого значення, перспективи її збереження були украй примарними.
Однак споруді пощастило з власником — місцевий підприємець Василь Гайдур узявся її реставрувати. Нині, коли вже практично всі бюрократичні процедури пройдено, учасники цього проєкту організували його обговорення у відділі краєзнавчої літератури Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки. До розмови запросили місцевих краєзнавців, реставраторів, архітекторів, фахівців органів охорони культурної спадщини.
Модератор зустрічі Микола Бендюк розповів передісторію події, зазначивши, що, перш, ніж складати проєктну документацію щодо реставрації, було проведено велику дослідницьку роботу — щодо дати побудови споруди, її первісного вигляду, інтер’єрів, обладнання, матеріалів, з яких зводили будівлю тощо. Для цього звертались за інформацією як до фахових архівістів, істориків, архітекторів, так і до краєзнавців-дослідників аматорів. Як каже Микола Бендюк, статус пам’ятки зобов’язує дотримуватися вимог закону при будь-яких роботах на такому об’єкті:
“Роботи не можуть виконуватись будь-як. Ніякими пінопластами, ні пластиковими вікнами закриватися — все має відповідати закону. В проєкті передбачено має бути все, кожна деталька, де як цегла має обмазуватися, якими хімікатами обробляти. Цегли тут не може бути, бо мурувалося на вапні і таких моментів є дуже багато”.
За словами Миколи Бендюка, проєкт, який розробив архітектор-реставратор з Києва Сергій Юрченко, є прикладом того, як треба розробляти проєктно-кошторисну документацію. Там було враховано і геологію, і висновки хіміка-технолога, і конструктора.
“В ідеалі так мають розроблятися всі проєкти і треба, щоб наші (в першу чергу державні музеї) замовляли дослідження професійним реставраторам, а не будівельникам, які просто купили собі ліцензії і псують пам’ятки”,- вважає Микола Бендюк.
Архітектор-реставратор Сергій Юрченко з Києва, який і є автором і керівником проєкту реставрації розповів:
Принципова різниця між реставрацією і реконструкцією в тому, що при реставрації присутня дослідницька частина. У цю частину входять хіміко-технологічні, архітектурні, інженерні та геологічні дослідження. Нами були проведені ці всі роботи. Пам’ятка в цілому збереглась непогано. Оча деякі елементи втрачено. Не збереглися навіси-козирки над входами, будемо їх відтворювати. Не зберігся балкон. Будинок зводився між 1897 і 1903 роками. У 1903 році в газеті “Києвлянін” є стаття “Новая паровая баня в городе Ровно”. На той час це було прогресивне будівництво. Серед втрачених елементів — димоходи. Фасади первісно мали відкриту цегляну кладку з цегли двох кольорів. Посередині фасаду, між вікнами, є один цікавий елемент — колона, виконана з цементної штукатурки. Цемент на початку ХХ століття тільки почали використовувати, це була новинка. Ця колона скоріш за все, має якесь символічне значення, зважаючи, що будівля належала єврейському власнику. Вікна і двері — післявоєнні, але форма відповідає автентичним. Будемо їх замінювати, але повністю повторимо ті старі двері і вікна. Вони були коричневого кольору. В інтер’єрі реставруватимуться склепіння на першому і другому поверсі.
Власник будівлі підприємець Василь Гайдур зазначив, що спочатку планував робити прибудову, але через внесення будинку до реєстру пам’яток, відмовився від цієї ідеї:
Я призупинив ці свої проєкти і вирішив зробити цю будівлю в тому вигляді, якою вона раніше була. Зараз вона порожня, багато вже змін зробили: деякі перегородки, які були гнилі, дерев’яні порозбирали. Фактично залишилися одні опорні стіни. Після реставрації там будуть офісні приміщення, як і раніше. У підвалі буде кафе чи ресторан, можливо з якимись елементами музейними.
Під час обговорення проєкту реставрації учасники круглого столу наголосили на великій проблемі, від якої потерпає і цей будинок, і практично всі будівлі в старому центрі міста — підтопленні підвалів грунтовими водами. Однак, як визнали учасники круглого столу, цій проблемі можна зарадити лише на рівні міської влади, тому вирішили звернутися з цього приводу до очільників міста.
Також учасниками було зазначено, що даний проєкт реставрації історичного будинку може нарешті стати прецедентом, що буде наслідуваний іншими власниками.
х років
Адже до цього відбувалось здебільшого навпаки — старі будівлі руйнували або й зносили цілком, щоб на їхньому місці звести сучасні висотки. Аби змусити забудовників рахуватися з культурною спадщиною міста Рівному конче потрібен історико-архітектурний опорний план. Як відомо, варіант такого плану для Рівного вже було створено, але його затвердження закінчилось скандалом, і плану досі немає. Учасники круглого столу вирішили також додати до свого звернення пункт про необхідність затвердження такого плану. Що ж до завершення реставрації будівлі колишньої лазні “Нептун”, то Василь Гайдур зазначив, що планує це зробити вже до кінця 2023 року.
Загрузка...