Політ “метелика” відкрив авіаційну історію Рівного

Зовні він дійсно нагадував метелик — невеличкий одномісний літальний апарат, за штурвалом якого був улюбленець російської публіки і самого імператора Миколи ІІ авіатор-рекордсмен Олександр Васильєв. Сто шість років тому він розпочав авіаційну історію Рівненщини, уперше піднявши літак над містом.

Старовинна листівка, на якій зображено демонстраційний політ Васильєва в одному з міст Росії, 1910 рік

Погожого весняного дня 4 квітня 1912 року уславлений на той час російський авіатор Олександр Васильєв роздивився Рівне з висоти пташиного польоту, вперше піднявши в повітря над містом літак — моноплан Блеріо. Видовище тривало всього 12 хвилин, як писали тогочасні місцеві газети, але подивитися на нього зійшлося майже 15 тисяч глядачів. На чималому казарменному майдані, який військові використовували як гарнізонний плац для муштри і військових парадів, поруч з казармами, де тоді розміщувався 127-й Путивльський полк і штаб 11-го армійського корпусу, було встановлено ряди крісел для перших осіб міста, повітового начальства, військового керівництва та заможних містян. На ці місця продавали квитки.

Казарменний майдан над яким здійснив перший політ над Рівним Олександр Васильєв
Казарменний майдан, який використовували й для маніфестацій, 1917 р.

Безбілетна ж публіка прилаштувалася обабіч майдану та вздовж прилеглих вулиць. Як писали тоді місцеві газети, загальний збір від продажу квитків склав величезну на той час суму – одну тисячу 300 рублів. Якщо спроектувати на сучасне Рівне, то відбувалася подія у військовому містечку приблизно там, де нині знаходяться корпуси ОК “Північ” та колишні казарми батальйону радіаційного і хімзахисту з прилеглими територіями, ближче до сучасної вулиці Дубенської. Нині ця частина військового містечка щільно забудована, отож упізнати в ній казарменний майдан 100-річної давнини нині неможливо.

Політ переносили кілька разів

Сенсаційну для того часу новину про перший політ над Рівним встигли добре розрекламувати, бо політ переносили кілька разів. Спочатку його планували на початок березня, потім на кінець, але завадила зима, яка довго не відступала.

Олександр Васильєв. Листівка. 1911 рік

Про це ми дізнаємося зокрема номеру рівненської газети “Юго-Западная Волынь” від 18 березня 1912 року, де було опубліковано таке оголошення: “Полеты победителя перелетов Петербург-Москва знаменитого авиатора О.О.Васильева состоятся в Ровно на Казарменной площади на аэроплане “Блерио” в четверг, 29 марта”. Майбутній політ також рекламували численні щити, встановлені в найбільш людних місцях Рівного. Одначе погода знову внесла свої корективи. Через сильний вітер та дощ видовище перенесли на 4 квітня. Перед подією газети на всю вихваляли російського льотчика Васильєва.

Дійсно для свого часу він був асом, автором кількох авіаційних рекордів. У липні 1911 року Олександр Васильєв став переможцем першого перельоту “Петербург — Москва”, єдиним з 12-ти учасників діставшись до місця призначення. За добу льотчик пролетів 677 кілометрів, перевищивши тим самим тогочасний світовий рекорд французького авіатора Бомона.

Це цікаво  Давні новорічно-різдвяні святкування по-рівненськи
Сторінка з журналу «Искры» №27 1911 року, присвячена перельоту Петербург Москва

Улюбленець імператора та авіаконструкторів

Олександра Васильєва вважали улюбленцем самого російського імператора Миколи ІІ. Гаряче сприймали його й тисячі глядачів, які приходили на його публічні показові польоти. Палкий прихильник авіації, він присвятив себе пропаганді цього виду транспорту, за яким бачив велике майбутнє. Про визнання російського льотчика свідчить той факт, що всесвітньовідомий французький винахідник, авіатор, засновник авіапідприємства Луї Блеріо подарував Васильєву власного літака, який увійшов у історію авіації як моноплан Блеріо.
Саме на цьому літакові Олександр Васильєв прилетів до Рівного з Харкова, як свідчать одні архівні джерела. За іншими ж — літак буцімто розібраним доправили до Рівного потягом. А місцеві газети продовжували “піарити” Васильєва, розповідаючи різні історії з його авіаційного буття. Писали й про випадок у Харкові під час показових польотів, який ледве не закінчився для льотчика фатально. Публіка, яка спостерігала за шоу, схвальним ревом і оплесками сприйняла трюк, коли моноплан раптом у повітрі перевернувся догори колесами й летів так якийсь час. Ніхто й гадки не мав, що в цей момент пережив льотчик, адже це був зовсім не трюк — сильний вітер так позбиткувався над легеньким монопланом. Васильєву, як писали тодішні газети, неабияких зусиль вартувало вирівняти апарат.

Небачене шоу в Рівному

У Рівному, як писала газета “Юго-Западная Волынь” наступного дня після польоту, 5 квітня, погода сприяла, і політ пройшов з шаленим успіхом. Моноплан був у повітрі всього 12 хвилин. Зробив три кола над військовим містечком на висоті приблизно 200 метрів, але тричі льотчик піднімав машину на тисячу метрів, писали газетярі. Задля більшого ефекту скинув з висоти дві імітаційні бомби, поціливши ними в заздалегідь окреслене на площі коло. На завершення красиво приземлив літальний апарат, що здалеку нагадував гігантського метелика (до речі, льотчик так і назвав моноплан “Бабочка”, про що був напис на борту), викликавши овації присутніх. “…По своей красоте полет О.О.Васильева в Ровно достоин знаменитого российского авиатора, который творит великое дело”, — писала газета 5 квітня 1912 року.

Моноплан Блеріо, на якому Васильєв здійснив переліт Петербург Москва

Повітове начальство, військовики, прості містяни на знак вдячності тиснули авіатору руку, запрошували відвідати Рівне знову. Навіть призначили орієнтовну дату для других “рівненських” польотів — літо 1914 року. Проте планам здійснитися не судилося. На заваді стала Перша світова війна, яка поставила фатальну крапку в долі талановитого авіатора.
Олександр Васильєв пішов на фронт добровольцем, попри те, що тодішнє російське військове начальство вбачало в досвідченому пілоті випробувача нових літаків і наставника для льотчиків-початківців. Під час повітряної розвідки під Львовом, літак “Моран”, на якому перебував Васильєв і військовий генерал, було збито ворогом. Васильєв потрапив у полон. За спробу втечі його запроторили до табору суворого режиму. Російська сторона робила неоднократні спроби обміняти його на когось із полонених австрійських офіцерів, однак безуспішно. У відповіді австрійської сторони російському армійському керівництву в 1917 році повідомлялося, що через визнання Васильєва непридатним до строкової військової служби його буде відправлено до Росії з потягом інвалідів. Однак потрапити на батьківщину уславленому авіаторові так і не пощастило — він помер в австрійському полоні. Де його могила, невідомо. Натомість ім’я Олександра Васильєва — одного з піонерів світової авіації назавжди залишилося в історії. І перший політ над Рівним є однією зі сторінок цієї історії.

Це цікаво  Страж старого міста. Будинок, де живе історія Рівного
Листівка з ювілейним тисненням до 100 річчя першого польоту над Рівним

Автор “мертвої петлі” перебував на Рівненщині

Перші кроки авіації на Рівненщині продовжив інший відомий на той час авіатор — автор “мертвої петлі”, штабс-капітан Петро Нестеров, який тоді був начальником корпусного авіазагону 3-ї авіароти. Авіазагін прибув до Рівного залізницею 8 серпня 1914 року. Того ж дня Нестеров зробив перший випробувальний політ з рівненського аеродрому, а на третій день, разом із спостерігачем штабс-капітаном Лазаревим вирушив у перший бойовий політ. Через декілька днів авіазагін Нестерова перебазувався на Дубенсьекий аеродром. А 26 серпня 1914 року Петро Нестеров здійснив перший в історії авіації повітряний таран — ціною власного життя. Сталося це в районі Львова. Австрійський повітряний ас барон Розенталь на своєму літакові “Альбатрос” проводив повітряну розвідку, передаючи інформацію про пересування російських військ. Через велику висоту постріли з землі не могли дістати літак. Тоді в небо піднявся Петро Нестеров. Наздогнавши австрійця на швидкому й легкому “Морані”, він врізався йому у хвіст. Російський авіатор намагався посадити пошкоджену машину, але це йому не вдалося. Обидва літаки впали на землю. Пілоти загинули.

Оцініть будь-ласка публікацію
(Ще немає оцінок)
Загрузка...