Ретро-мандрівка до міжвоєнних Межиріч

Давним-давно тут було місто. А нині до цієї історичної місцини щороку приїздять тисячі вірян і туристів, щоб відвідати Свято-Троїцький чоловічий монастир. Він вражає не лише своєю архітектурою, цікавою минувшиною, а й силою Чудотворного образа Богородиці, який історики датують XV-XVI століттями.

Межиріч Острозький, малюнок Наполеона Орди, кінець XIX ст.

Мальовниче село Межиріч, що поблизу Острога, нині є одним із найвідоміших туристичних пунктів на Рівненщині. Літопис Межиріч, зокрема, його перша писемна згадка пов’язані з постаттю Великого князя Литовського Вітовта.

Межиріцький монастир, 1930 р
Інтер’єр Межиріцького монастиря, 1935 рік

Князь грамотою від 2 липня 1396 року в Луцьку підтвердив своє попереднє надання для князя Федора Острозького міста Острог з прилеглими до нього землями, збільшуючи це надання кількома маєтками, серед яких був і Межиріч. Дослівно документ звучить так:

“Мы великий кн[ѧ]зь Витовт чиним знаемо всим, хто на сюю грамоту үзрит, или үслышит чтучи, иж записуем и записали есмо кн[ѧ]зю Федору Данилевичу ωстрогъ, как и ωтец его держалъ, из селы и зо всим, што к тому прислушает, как при ωтцы его было. Также што придали есмо кн[ѧ]зю Федору село Бродов, а также Радоселки, Радогоща, Межиречъе, Дьѧков, также Свищово ис приселки: ωзерѧны, Городница, два Ставки. — А то все первовыписаное держати кн[ѧ]зю Федору вѣчно, непорушно, никимже, и до его живота, а по его животе жонѣ и дѣтем его ү̀ вѣки. — A на то дали есмо кн[ѧ]зю Федору сюю грамоту и печат свою велѣли привѣсити. — П[и]сн в Луцку, в понедѣлок ωпосле Петрова днѧ, в лѣто S̃ девят сот четвертое”.

Уперше як місто Межиріч у документах згадується в 1596 році. Вже тоді тут був замок, оборонні споруди і церква Святої Трійці. Довгий час місто носило назву Межиріч Острозький.

Це цікаво  “Поліцейська академія” міжвоєнного часу, або полісмен – людина чи супергерой?
Межиріцький монастир (вигляд з півдня), 1930 рік. Нижнє фото – сучасний вигляд

Щороку тисячі вірян приїздять у Межиріч, щоб відвідати Свято-Троїцький чоловічий монастир, який вражає не лише своєю архітектурою, історією, а й силою Чудотворного образа Богородиці, який історики датують XV-XVI століттями.

Богородиця з Межиріцького монастиря, зображення 1775 року

Існують відомості, що ікону було привезено спеціально з Афону як подарунок князеві Костянтину Острозькому. Пізніше вона потрапила до монастиря, й зараз кожен охочий може її побачити і припасти до святині. У буремні роки Першої світової війни ікона покидала стіни монастиря, коли її евакуювали до Харкова. У 1918 році святиню повернули, і вона ось вже 100 років як не покидає Рівненщину.
Будівлі монастиря було зведено орієнтовно в XVI-XVII століттях. Архітектурний комплекс монастиря неодмінно варто побачити. Ансамбль будівель складається із Троїцької церкви й келій обабіч неї, надбрамної дзвіниці, корпусів монастиря, а вся ця краса оточена оборонними мурами, на яких знаходяться чотири башти.

Монастир і церква на східному боці, Межиріч, 1935 рік. Нижнє фото – сучасний вигляд

Відомо, що Троїцьку церкву монастирського комплексу було зведено ще до 1530 року. За переказами, при храмі в ті далекі часи діяли школа, шпиталь і власна друкарня. Саме в Троїцькій церкві зберігається ікона Межиріцької Богородиці, окрім неї є ще також дуже цінний образ Святого Антонія і Святого Феодосія Печерського.

При відвідуванні монастиря особливу увагу привертають келії, оборонні мури і башти. Їх появу відносять до 1606–1612 років. Архітектором монастиря найімовірніше був знаний інженер Павло Ґродзицький. Саме він збудував низку військових споруд у Львові, зокрема Королівський арсенал та арсенал Сенявських, керував спорудженням Босацької фіртки в міському мурі в 1643-1645 роках. Спорудив також арсенали у Варшаві, Барі, Кракові та Мальборку, що в Польщі.

На представлених фото увагу неодмінно приверне давня піч XVII століття, що знаходиться на території стародавнього замку. У давнину її використовували для обігріву замкової варти і для топлення смоли. Складено її з червоної цегли. Піч стоїть на чотирьох стовпах, поставлених по кутах квадрата і об’єднаних арками, на які спирається купол з димоходом. Піч є унікальною не лише для регіону, а й для всієї України, як єдиний зразок архітектури малих форм XVII століття.

Це цікаво  Вар’яти Тарнавського, або Як худнули наші бабусі та дідусі 100 років тому
Старосвітська піч кухні Казимира Великого, XVII ст., фото 1918-1934 рр. Нижнє фото – сучасний вигляд

В одному із писемних польських джерел вдалося навіть побачити підпис, що це “старосвітська піч кухні польського короля Казиміра Великого”. Щоправда, цей факт є недоведеним, проте всяке могло бути в ті далекі часи.

Джерело фото: polona.pl, audiovis.nac.gov.pl
Сучасні фото — з відкритих джерел.

Оцініть будь-ласка публікацію
(Ще немає оцінок)
Загрузка...