Ретро-мандрівка до міжвоєнних Межиріч

Давним-давно тут було місто. А нині до цієї історичної місцини щороку приїздять тисячі вірян і туристів, щоб відвідати Свято-Троїцький чоловічий монастир. Він вражає не лише своєю архітектурою, цікавою минувшиною, а й силою Чудотворного образа Богородиці, який історики датують XV-XVI століттями.

Межиріч Острозький, малюнок Наполеона Орди, кінець XIX ст.

Мальовниче село Межиріч, що поблизу Острога, нині є одним із найвідоміших туристичних пунктів на Рівненщині. Літопис Межиріч, зокрема, його перша писемна згадка пов’язані з постаттю Великого князя Литовського Вітовта.

Межиріцький монастир, 1930 р
Інтер’єр Межиріцького монастиря, 1935 рік

Князь грамотою від 2 липня 1396 року в Луцьку підтвердив своє попереднє надання для князя Федора Острозького міста Острог з прилеглими до нього землями, збільшуючи це надання кількома маєтками, серед яких був і Межиріч. Дослівно документ звучить так:

“Мы великий кн[ѧ]зь Витовт чиним знаемо всим, хто на сюю грамоту үзрит, или үслышит чтучи, иж записуем и записали есмо кн[ѧ]зю Федору Данилевичу ωстрогъ, как и ωтец его держалъ, из селы и зо всим, што к тому прислушает, как при ωтцы его было. Также што придали есмо кн[ѧ]зю Федору село Бродов, а также Радоселки, Радогоща, Межиречъе, Дьѧков, также Свищово ис приселки: ωзерѧны, Городница, два Ставки. — А то все первовыписаное держати кн[ѧ]зю Федору вѣчно, непорушно, никимже, и до его живота, а по его животе жонѣ и дѣтем его ү̀ вѣки. — A на то дали есмо кн[ѧ]зю Федору сюю грамоту и печат свою велѣли привѣсити. — П[и]сн в Луцку, в понедѣлок ωпосле Петрова днѧ, в лѣто S̃ девят сот четвертое”.

Уперше як місто Межиріч у документах згадується в 1596 році. Вже тоді тут був замок, оборонні споруди і церква Святої Трійці. Довгий час місто носило назву Межиріч Острозький.

Це цікаво  “Не бійся!” або коротка історія великої людини
Межиріцький монастир (вигляд з півдня), 1930 рік. Нижнє фото – сучасний вигляд

Щороку тисячі вірян приїздять у Межиріч, щоб відвідати Свято-Троїцький чоловічий монастир, який вражає не лише своєю архітектурою, історією, а й силою Чудотворного образа Богородиці, який історики датують XV-XVI століттями.

Богородиця з Межиріцького монастиря, зображення 1775 року

Існують відомості, що ікону було привезено спеціально з Афону як подарунок князеві Костянтину Острозькому. Пізніше вона потрапила до монастиря, й зараз кожен охочий може її побачити і припасти до святині. У буремні роки Першої світової війни ікона покидала стіни монастиря, коли її евакуювали до Харкова. У 1918 році святиню повернули, і вона ось вже 100 років як не покидає Рівненщину.
Будівлі монастиря було зведено орієнтовно в XVI-XVII століттях. Архітектурний комплекс монастиря неодмінно варто побачити. Ансамбль будівель складається із Троїцької церкви й келій обабіч неї, надбрамної дзвіниці, корпусів монастиря, а вся ця краса оточена оборонними мурами, на яких знаходяться чотири башти.

Монастир і церква на східному боці, Межиріч, 1935 рік. Нижнє фото – сучасний вигляд

Відомо, що Троїцьку церкву монастирського комплексу було зведено ще до 1530 року. За переказами, при храмі в ті далекі часи діяли школа, шпиталь і власна друкарня. Саме в Троїцькій церкві зберігається ікона Межиріцької Богородиці, окрім неї є ще також дуже цінний образ Святого Антонія і Святого Феодосія Печерського.

При відвідуванні монастиря особливу увагу привертають келії, оборонні мури і башти. Їх появу відносять до 1606–1612 років. Архітектором монастиря найімовірніше був знаний інженер Павло Ґродзицький. Саме він збудував низку військових споруд у Львові, зокрема Королівський арсенал та арсенал Сенявських, керував спорудженням Босацької фіртки в міському мурі в 1643-1645 роках. Спорудив також арсенали у Варшаві, Барі, Кракові та Мальборку, що в Польщі.

На представлених фото увагу неодмінно приверне давня піч XVII століття, що знаходиться на території стародавнього замку. У давнину її використовували для обігріву замкової варти і для топлення смоли. Складено її з червоної цегли. Піч стоїть на чотирьох стовпах, поставлених по кутах квадрата і об’єднаних арками, на які спирається купол з димоходом. Піч є унікальною не лише для регіону, а й для всієї України, як єдиний зразок архітектури малих форм XVII століття.

Це цікаво  Східні Торги, або Ярмарок, що розчарував львів’ян
Старосвітська піч кухні Казимира Великого, XVII ст., фото 1918-1934 рр. Нижнє фото – сучасний вигляд

В одному із писемних польських джерел вдалося навіть побачити підпис, що це “старосвітська піч кухні польського короля Казиміра Великого”. Щоправда, цей факт є недоведеним, проте всяке могло бути в ті далекі часи.

Джерело фото: polona.pl, audiovis.nac.gov.pl
Сучасні фото — з відкритих джерел.

Оцініть будь-ласка публікацію
(Ще немає оцінок)
Загрузка...