Родзинка Дубенського замку — оновлена Тронна зала

У відвідувачів Дубенського замку-фортеці з’явилася ще одна можливість уявити, як він виглядав у прадавні часи. У колишньому князівському покої для прийомів у надбрамному корпусі відкрили оновлену Тронну залу, справжнісінькою окрасою якої є унікальне різьблене крісло-трон.

Замок князів Острозьких XV століття у Дубні – один із найстаріших в Україні. Поєднання суворих рис Середньовіччя у зовнішньому вигляді і парадного стилю пізніших епох у внітрішньому оздобленні добре видно, зокрема, на прикладі надбрамного корпусу замку. Особливо нині, після оновлення внутрішніх приміщень.

Скромний зовні надбрамний корпус. Вид з двору фортеці
Надбрамний корпус, вид з міста

Кількадесят сходинок, вкритих червоною доріжкою, різьблені дубові двері — і перед нами середньовічна князівська зала, в якій п’ять століть тому власник замку Януш Острозький влаштовував офіційні прийоми. Здається, ось зарез він вийде з котрихось із внутрішніх пишно оздоблених візерунчастою різьбою дверей і величаво сяде на крісло-трон. Настільки історично переконливо в приміщенні відтворено елементи його автентичного вигляду.

Оновлена Тронна зала
Червона доріжка до Тронної зали й адміністративних приміщень у надбрамному корпусі

Чого варта лише одна стеля у вигляді перехрещених дерев’яних балок, яка збереглася ще від реставрації польських часів. Її оновили, декорувавши різьбленням, вставивши в ніші різьблені квіткові розетки. До речі, дуже схоже на стелю в королівському замку на Вавелю у Кракові.

Стеля до реставрації, фото 2017 року
Оновлена стеля в приміщенні для прийомів
Королівський палац на Вавелю в Кракові, стеля в Тронній залі

Від стелі по периметру — сюжетно-геральдичний розпис. Тут родові герби власників замку і міста Дубна різних часів. На стінах — офіційні копії їхніх портретів, наданих музейними закладами України, Білорусі та Польщі. Зі стін дивляться на відвідувачів князі і княгині Острозькі, Заславські, Сангушки, Замойські, Любомирські.

Геральдичний розпис по периметру зали
Костянтин Острозький
Катерина Замойська (Острозька)
Януш Острозький
Катерина Острозька (Любомирська)
Олександр Януш Заславський
Олександр Острозький

Звісно, в центрі уваги — тронне крісло князя Острозького. Воно — робота сучасних майстрів, але відомості про справжнє крісло князя Острозького, яке перебувало в колекції гощанського поміщика Злотницького, збереглися. Саме ці описи було взято за основу для відтворення його сучасної версії.

На такому кріслі колись сиділи князі Дубна
Крісло-трон

Авторкою ескізу трону є наукова співробітниця відділу охорони пам’яток Вікторія Магель з Дубна. Дубовий трон заввишки 180 сантиметрів та шириною 70 сантиметрів тепер прикрашає оновлену залу. На троні зображено герб Острозьких, корону — символ благодаті Божої, ніжки у вигляді лев’ячих лап як символу могутності, підлікітники у формі риб-химер.

Спинка тронного крісла князя Острозького

Єдина автентична річ у залі — підсвічник князів Острозьких виготовлений у 1575 році майстром із Гданська на замовлення Василя Костянтина Острозького для Миколаївської церкви в Дубні.

Підсвічник ХVI століття – єдина автентична річ в Тронній залі

За словами працівників Державного історико-культурного заповідника, реставраційні роботи тривали майже два роки. А відкриття присвятили 920-річчю першої писемної згадки про Дубно й Острог та 560-річчю з нагоди дня народження Великого Гетьмана, мецената і полководця князя Костянтина Острозького.

Це цікаво  Селище Поморяни та околиці на столітніх фото

За словами директора Дубенського Державного історико-культурного заповідника Леоніда Кічатого, оновлена зала слугуватиме не лише екскурсійним об’єктом. У ній будуть реєструвати шлюби, в тому числі й у рамках проєкту “Шлюб за добу”. Причому дійство буде з елементами театралізації. Зокрема молодят “благословлятимуть” князі. Звісно ж, театральні. Також пари з досвідом подружнього життя зможуть згадати, як це було, замовивши так званий муляж шлюбу. Зала буде також використовуватися для підписання контрактів, угод, проведення семінарів, вебінарів тощо.

Вхід у Тронну залу
Дерев’яні різьблені панелі і двері – окраса зали. Подекуди їх орнамент перегукується з орнаментальним ліпним оздобленням у палаці Любомирських, що на території замку

Сам замок планують також використовувати для практичних занять для реставраторів. За словами Леоніда Кічатого, планується внести родзинку й у роботу екскурсоводів. Вони будуть одягнуті в костюми, відповідно до епохи, про яку розповідатимуть.

Про історію та інші цікавинки Дубенського замку, невідомі туристам, читайте невдовзі.

P. S. РівнеРетроРитм висловлює щиру подяку за допомогу в підготовці публікації директору Дубенського заповідника Леонідові Кічатому, працівникам Наталії Івановій, Вікторії Магель, Андрієві Герасимчуку.

Оцініть будь-ласка публікацію
(Ще немає оцінок)
Загрузка...