Трагічну сторінку історії нашого міста згадали сьогодні, 13-го грудня, в Рівному. На розі вулиць Дорошенка-Соборної відкрито меморіальну композицію присвячену пам’яті євреїв, знищених у рівненському гетто під час німецької окупації.
На цьому місці знаходився в’їзд у гетто — місце примусового утримання євреїв м. Рівне в час його окупації нацистською Німеччиною. Впродовж грудня 1941-середини липня 1942 рр. У ньому поневірялося понад 5 тис. Людей (з по-між них 1300 — дітей). Нацисти вивезли їх потягом до м. Костопіль, де безжалісно розстріляли. Рівняни пам’ятають.
Дошку з таким написом прикріплено до напівзруйнованої стіни з вікном, що символізують понівечені долі тисяч рівненських євреїв, яких перемололи жорна Голокосту. Відтепер ця сумна композиція нагадуватиме рівнянам і гостям міста про далекі трагічні події в історії нашого міста.
Ініціювали встановлення меморіальної композиції члени громадської організації “Центр “Мнемоніка” за партнерської підтримки єврейської общини міста Дюссельдорф, що в Німеччині. Представник цієї общини німецький історик Матіас Ріхтер виступив перед рівнянами. Він зокрема розповів, що представники їхньої общини, серед яких є 300 осіб, що пережили жахи перебування в гетто, відвідують міста, в яких під час війни були такі місця примусового утримання євреїв. Про Рівне вони дізналися від волонтерів у Чернівцях, коли там встановлювали меморіальний знак.
За словами Матіаса Ріхтера, на жаль, нині не всі усвідомлюють, що ж таке було гетто. “Це не було місце, де євреї жили. Це було місце, де євреї страждали і гинули”, – зазначив німецький історик і подякував рівнянам за те, що вони шанують пам’ять невинно убієнних своїх земляків.
Як розповів керівник ГО “Центр студій політики пам’яті та публічної історії “Мнемоніка” Максим Гон, авторами концепції меморіальної композиції є представники їхньої організації. Коли вони працювали над проєктом, звернули увагу на те, що на вулиці Дорошенка і прилеглих вулицях ще збереглися старі будинки, в яких знаходили прихисток євреї. Один з таких будинків, щоправда. майже повністю зруйнований, так, що до нього небезпечно підходити близько, ще стоїть за мостом. Як розповів Максим Гон, саме з того будинку з дозволу теперішнього власника було взято кілька цеглин і закладено в меморіальну стіну.
“Ми вирішили, що це буде дуже символічно, адже цей будинок пам’ятає ті трагнічні події, – розповідає Максим Гон. – Також невипадковою є поява валізи в меморіальній композиції. Адже, коли євреїв зганяли в гетто, то дозволяли взяти лише мінімум речей. А решту все вони залишали в своїх домівках. Валіза — символ примусового і трагічного переселення”.
Як відомо, гетто в Рівному існувало з грудня 1941-го до середини липня 1942-го року. Його створення було складовою нацистської політики масового вбивства євреїв під час Другої світової війни. Територія. на якій примусово утримували євреїв, обмежувалася залізничною колією від мосту в бік Волі, кількома вуличками, що прилягали до сучасної вулиці Дорошенка і сягала теперішньої вулиці Білої, де в роки війни був концтабір, а нині встановлено меморіальний комплекс. У рівненському гетто мешкали 5 тисяч громадян єврейської національності, з них 1 300 — діти. Люди тіснилися по кілька родин в одному будинку. Це були євреї. які змогли уникнути знищення в урочищі Сосонки, що в роки війни було за межами міста. Це в основному були євреї. які мали посвідки на працю на рівненських підприємствах і в установах. Але це лише ненадовго відстрочило їхню загибель. Бо в ніч із 13-го на 14-те липня 1942 року рівненське гетто було ліквідовано. Це було другою найбільшою акцією масового вбивства рівненських євреїв після розстрілу в Сосонках.