У парку імені Шевченка в Рівному археологи можуть зробити нові відкриття

За куточком Великого Кобзаря в парку імені Шевченка в Рівному археологи, лише трохи заглибившись у землю, натрапили на цікаві знахідки. Однак наразі далі там розкопувати не будуть, хоча, за попередніми оцінками, місце для пошуків перспективне.

Чи є ще на території сучасного парку імені Шевченка залишки давніх споруд, вирішили перевірити рівненські археологи. Тим паче це зробити доцільно доки в Рівному втілюється грантовий проєкт “Таємничі підземелля Рівного”. А допомагали рівнянам фахівці з георадарної розвідки “Лабораторії неруйнівних методів досліджень” з Києва. Георадарна зйомка, яка дає можливість “просвітити” грунт на глибину до 12 метрів, допомагає перевірити, чи є якісь об’єкти під землею. Дослідники перевіряли місцину одразу за куточком Великого Кобзаря в парку.

На місці археологічної розвідки в парку

За розповідями старожилів, неподалік цього місця було одне з господарських приміщень фільварку “Гірка” князів Любомирських. Під час німецької окупації в ньому облаштували щось на кшталт міні-складу, де зберігалися, в тому числі, й деякі боєприпаси. Свого часу автор цих рядків записала розповідь першого повоєнного директора парку Віктора Ткачука, який також розповідав про це.

Директор парку імені Шевченка Віктор Ткачук. фото 1949 року

Одразу по війні, коли парк приводили до ладу, стару зруйновану будівлю знесли. За словами Віктора Ткачука, в приміщення чи то влучила бомба, чи його висадили в повітря самі німці при відступі. Оскільки з благоустроєм дуже поспішали, то залишки дрібних боєприпасів, не вважаючи їх небезпечними, просто засипали землею. У 1947-у на те місце між старими алеями і густими зарослями перенесли постамент з погруддям Шевченка, який до того стояв при центральному вході до парку з вулиці Соборної. У 1949 році, коли парк офіційно став самостійною госпрозрахунковою одиницею, під час благоустрою алеї розчистили, встановили лавки.

Так виглядала в післявоєнному парку місцина. де нині розкопки

Теперішнього вигляду місцина набрала під час реконструкції парку на початку 1960-х. Алеї перепланували, старі дерева і кущі викорчували. У 1963 році облаштували куточок Кобзаря з новим пам’ятником поету.

Це цікаво  Творча спадщина архітектора Бургіньйона в унікальному виданні архітектора Ричкова

Як розповів завідувач відділу реставрації Рівненського краєзнавчого музею Олексій Войтюк, археологи хотіли перевірити, чи є в тому місці залишки фундаментів, цегляних чи кам’яних кладок, можливо якісь речі чи їх фрагменти.

Олексій Войтюк із першими знахідками
Перші знахідки археологів

Київські фахівці за допомогою георадара виділили дві зони, перспективні для досліджень, – зазначає Олексій Войтюк. – Ми розкопали два шурфи, в яких знайшли биту цеглу, колючий дріт, пістолетні й кулеметні гільзи часів Другої Світової війни. Причому гільзи не відстріляні, а пошкоджені в результаті дії високої температури, що може свідчити про вибух. Знайшли уламки керамічних виробів, тарілок, горщиків імовірно ХІХ століття. Можливо це предмети, що використовувалися в садибі на “Гірці”. В одному із шурфів є елементи цегляної кладки з цементним розчином і глиною. Глина це більш ранній період. Тому перспектива розкопок у цій місцині є. А тим часом ми припиняємо роботи, шурфи засиплемо. Для подальших досліджень потрібно охопити значно більшу ділянку. Можливо потрібно буде залучити “надзвичайників”, оскільки, не виключено, потрібно буде перевірити місцевість на наявність вибухонебезпечних предметів. Поки що для себе ми зробили висновок, що ця ділянка є перспективною для подальших досліджень.

Здійснювали дводенні розвідувальні розкопки під керівництвом Олексія Войтюка студенти-історики Рівненського гуманітарного університету. За словами Олексія Войтюка, якщо для міста ці дослідження будуть потрібні, то археологи готові продовжити пошуки. Відтак, не виключено, що рівнян очікують нові цікаві відкриття, а історія міського парку поповниться новими деталями.

Оцініть будь-ласка публікацію
(Поставлено оцінок: 2, середня: 5,00)
Загрузка...