Вулиця захисників Маріуполя. Як Рівне звільняється від “рускава міра”

Могилу Олеко Дундича з погруддям, а також відомий “танчик Богомолова” можуть демонтувати. Рівненські вулиці носитимуть імена сучасних українських героїв та історичних особистостей. Такі пропозиції напрацювала спеціальна комісія міської ради, щоб назавжди прибрати з карти Рівного імена та об’єкти, пов’язані з російсько-радянською історією.

Услід за іншими українськими містами Рівне проводить “дерусифікацію” і “десовєтізацію” міських вулиць і пам’ятників. Комісія міської ради з питань найменування міських об’єктів, встановлення пам’ятних знаків, меморіальних та анотаційних дощок на території міста Рівного на чолі з секретарем Рівнеради Віктором Шакирзяном погодила перейменування 57-и рівненських вулиць. Як відомо, першими мають змінити назви три з них: Тувинських добровольців — на Волонтерську, Костромська — на вулицю Захисників Маріуполя, Вітебська — на Кастуся Калиновського.

З ініціативою щодо перейменувань вулиць, названих на честь російсько-радянських діячів, та демонтажу пам’ятників діячам тоталітарного режиму виступила група рівнян на чолі з істориком Андрієм Жив’юком.

Стела героїв радянського союзу на Театральній до реконструкції, 2007 рік

Які ж прізвища зникнуть з рівненських вулиць у результаті перейменування, розповів член робочої групи й один з ініціаторів перейменування краєзнавець, історик і керівник Арт-Кластеру Острозької академії Микола Бендюк:

Російські письменники, діячі російського мистецтва, художники, вчені, педагоги, військові, які чітко вписуються в параметри “рускава міра”. Люди, які ідентифікували себе як носії російської ідеї, які її втілювали в життя. Ну як у Рівному зараз може бути вулиця Тувинських добровольців? Це такі ж самі “бойові буряти”, які сьогодні їдуть в Україну нас “визволяти” і палять наші міста… Не повинно бути в Рівному вулиць, пов’язаних з іменами діячів, що брали участь у гнобленні й переслідуванні українського народу, нав’язуванні російської імперської історичної і культурної моделі, заперечували державність України тощо.

Спочатку була пропозиція залишити в назвах вулиць імена Айвазовського, Брюллова, Врубеля, Короленка, Пирогова, Ушинського. Однак остаточно комісія дійшла висновку, що й вони підлягають перейменуванню.

Була Костромська. тепер буде Захисників Маріуполя

Історик Андрій Жив’юк:

– На мою думку, або перейменовуємо всі, або поділ на “хороших” і “поганих” заведе нас у глухий кут і нескінченні дискусії. Що з того, що, наприклад, Айвазовський мешкав у Криму і був видатним художником-мариністом? Він мав високий чин дійсного таємного радника (відповідає званню адмірала, – прим. авт.), був живописцем головного морського штабу росії. Прославляв військові здобутки російської імперії. Ще приклад, Володимир Короленко… Обидва вони були носіями “рускава міра”, його частинкою. Їхні імена імперія використовувала як інструмент просування своєї ідеології…

Чи залишиться тепер барельєф Володимира Короленка на будівлі Рівненського краєзнавчого музею? Раніше це була гімназія, де навчався юний Короленко

Як розповіла

Це цікаво  “Еволюція посуду” від Рівненського краєзнавчого музею
начальник міського управління культури і туризму Наталія Лозовська, комісія погодила список щодо перейменування вулиць, але він може розширитися. Відтак на карті Рівного можуть з’явитися вулиці історичних постатей, зокрема, архітектора Бургіньйона, композитора Казимира Любомирського, видатних українських діячів і відомих рівнян чи осіб, пов’язаних з Рівним, героїв теперішньої російсько-української війни. Деяким вулицям повернуть історичні назви. Будуть і нейтральні назви на кшталт Криничної, Вишневої тощо.

Між тим ініціатива вже спричинила палку дискусію у рівненських соцмережах. Декотрі рівняни переконані, що це не на часі. Мовляв, треба спочатку закінчити війну, а тоді вже… Для таких Микола Бендюк наводить свої аргументи:

Процес перейменування вулиць у Рівному перманентно триває з 1990-х років. Нам завжди казали, що це не на часі. І сьогодні чимало таких “неначасівців”. Вони кажуть, щоб краще вулиці заасфальтували і зробили освітлення… На це процитую свого товариша журналіста: “В Ірпені та Бучі вулиці Пушкіна і Лєрмонтова були гарно заасфальтовані й освітлені, але на них росіяни вбили найбільше мирних людей”.

На сайті міської ради Рівного зареєстровано петицію 

“Не перейменовувати вулиці без думки мешканців”. Щоправда, в ній ідеться про незгоду з новими назвами вулиць Костромської, Вітебської та Тувинських добровольців.

Як зазначив Андрій Жив’юк, на сайті міської ради має бути оприлюднено список із запропонованими новими назвами вулиць. аби громадськість міста мала змогу з ними ознайомитись. Остаточне ж рішення буде за депутатами Рівнеради.

Щодо пам’ятників, стел, меморіальних та анотаційних дошок тощо, пов’язаних з російсько-радянськими політичними і військовими діячами та подіями, то, як зазначила Наталія Лозовська, списки цих об’єктів уже сформовано і буде передано до органу охорони культурної спадщини, яким є відділ охорони історико-культурної спадщини управління культури і туризму Рівненської ОДА для зняття їх з обліку як пам’яток місцевого значення. Після зняття з них статусу пам’яток їхню долю вирішуватиме місто.

Пам’ятник Гулі Корольовій біля “водніка”. Фото Миколи Бендюка
Самохідна артилерійська установка на Соборній навпроти пивзаводу, про демонтаж якої говорять уже не один рік

Складніша ситуація з пам’ятками на кшталт могили і погруддя Олеко Дундича в міському парку та могили і надмогильної споруди (так ідеться в офіційних документах) у колишньому сквері Богомолова, який перейменовано на честь Українських добровольців, – провадить Наталія Лозовська. – Хоча чимало краєзнавців твердять, що могили під танком-пам’ятником Богомолову ніколи не було і немає, в паспорті об’єкту зазначається, що є. Ми підготували пакет відповідних документів для подання до Мінкульту щодо зняття статусу та ексгумації. Після проходження усіх процедур ці об’єкти пропонується перенести на Дубенське кладовище. Однак переносити могили можна лише холодної пори, тому, вочевидь, принаймні до осені їх не чіпатимуть.

Андрій Жив’юк також твердить, що під “танчиком” у сквері Українських добровольців знаходиться могила комдива Богомолова. Посилається зокрема на документи: статтю з фотографіями в газеті “Червоний прапор”, де описуються пишні похорони, та матеріали засідань бюро обкому компартії, де йшлося про організацію поховання та виділення коштів.

Схоже, під “танчиком” таки є поховання?
Могила з погруддям Олеко Дундича, прах якого вже двічі переносили. Більшовики поховали в парку, а поляки перенесли на Дубенське кладовище. Згодом “совєти” знову повернули до парку. Тепер знову перенесуть?

Серед інших об’єктів, які пропонується зняти з обліку як пам’ятки, — САУ на постаменті навпроти пивзаводу, пам’ятники Гулі Корольовій та партизанам-розвідникам, меморіальна стела на Театральній площі, меморіальні дошки на будинках. Окремий список складають елементи оздоблення у вигляді радянської символіки, як, наприклад, радянські ордени і знаки на Меморіалі Слави на Дубенському кладовищі. На меморіальних дошках і стелах пропонується замість слів “Велика вітчизняна” і дати “1941”, написати: “Друга світова” і “1939”.

Радянські символи ще досі збереглися на військовому Меморіалі Дубенського кладовища. Фото Миколи Бендюка

За словами Миколи Бендюка, він запропонував демонтовані об’єкти перенести на Пагорб Слави, де зробити з них інсталяцію на тему російської агресії за хронологією — від давніх часів і до наших днів. За словами Анрія Жив’юка, ідею він підтримує, однак до її реалізації, вочевидь, можна буде приступити нескоро. А тим часом можна звезти туди демонтовані об’єкти. Хоча, щодо, наприклад, самохідної артилерійської установки, що навпроти пивзаводу, була пропозиція віддати її на полігон нашим військовим у якості мішені для вогневих вправ.

Пагорб Слави. Фото з мережі Інтернет

Комісія міської ради з питань найменування міських об’єктів, встановлення пам’ятних знаків, меморіальних та анотаційних дощок на території міста Рівного в цілому схвально відгукнулася про ідею створення своєрідного музею на Пагорбі Слави. Однак, за словами Наталії Лозовської, для її втілення потрібно час, щоб створити концепцію, та й кошти.

Це цікаво  Як хата з позаминулого століття поїхала до Радивилова

P.S Коли матеріал готувався до виходу, стало відомо, що САУ навпроти пивзаводу демонтували

Перший пішов… 14 квітня 2022 року. Фото “Час дій”
Оцініть будь-ласка публікацію
(Поставлено оцінок: 1, середня: 5,00)
Загрузка...