Містичні підземелля, таємничі ходи… Здогадки і легенди… Рівне “відкопує”, подекуди в прямому сенсі цього слова, власну історію. І, хтозна, можливо настирні ентузіасти “відкопають” таке, що переверне нашу уяву і знання про минувшину рідного міста.
Два роки тому Рівне збурила звістка про початок розкопок на території, де кілька віків тому був оборонний замок князів Несвицьких-Острозьких, а пізніше палац власників міста князів Любомирських. Хтось ставився до цього вельми скептично, хтось, навпаки — радів разом із археологами кожній знайденій дрібничці. У всякому разі розкопки викликали в місті неабиякий ажіотаж. Нині пошукові роботи на місці замку-палацу призупинено, що знову дало поживу скептично налаштованим містянам, мовляв, покопали, і що?
Про подальшу долю розкопок, неочікувані відкриття, про перспективу збереження місцевих пам’яток — розмова з начальником міського управління культури і туризму Тарасом Максименком.
“Будемо копати ще”
– Тарасе Анатолійовичу, як відомо, розкопки біля стадіону “Авангард” в одних викликали певний скепсис, мовляв, що вони там знайдуть, в інших — навпаки вселяли надію, що нарешті і в нашому місті докопаються, в прямому сенсі, до давньої історії. Оскільки ініціатором досліджень було управління культури і туризму, яке Ви очолюєте, а точніше — саме Ви доклали чимало зусиль, щоб ці дослідження відбулися, то чи задоволені Ви результатом?
– Без перебільшення можна сказати, що наші археологи здійснили справжній прорив у археологічному дослідженні історії міста, зокрема у вивченні знакового для Рівного об’єкту — спочатку замку ХV-XVII століть, а пізніше палацу XVIII-XX століть. Цей замок-палац у Рівному понад п’ять століть був культурним центром Волині, як вважають науковці, тому важливість досліджень у пізнанні нашої давньої історії важко переоцінити. Розкопано три об’єкти. Перший — під’їзний пандус до пізнішої будівлі, до палацу Любомирських. Ми його змогли ідентифікувати. Другий — оборонний вал часів замку Несвицьких. Дуже цікавий об’єкт. З білої глини, укріплений деревом. Завдяки археологам, зокрема Богдану Прищепі (кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України РДГУ, керівник археологічної експедиції на території колишнього палацу Любомирських, – прим. авт.) вдалося ідентифікувати. І третій обєкт — майданчик перед палацом, мощений цеглою. Цегла різна, тому він може бути будь-якого періоду і Любомиирських, і Несвицьких, і Острозьких. Цей об’єкт ще потребує довивчення.
– Декотрі рівняни нині, проходячи повз той зелений паркан біля розкопок, нарікають, мовляв, наробили галасу і закинули… Яка подальша доля цих об’єктів?
– Буду пропонувати міській владі в межах благоустрою стадіону “Авангард” зробити, як це роблять в Європі, так зване археологічне вікно над розкопками. Щоб охочі могли побачити розкопи. А тим часом ми законсервували все піском. Пісок, окрім того, що є найдешевшим засобом консервації, то він не руйнує об’єкт. Це науковий метод, який нам підказали фахівці, які опікуються пам’ятками. Третій об’єкт, майданчик, ще може будуть копати цьогоріч. Хоча нам бюджет не виділив на це кошти, але хочу з командою ентузіастів докопати, щоб отримати цілісний висновок. Ви знаєте, ми мали масштабніший проект, і подали його на програму міжнародних грантів, але змогли потрапити лише до резервного списку. Нашим сусідам з Луцька на “Луцьку браму” вдалося отримати грант.
– Тепер місце розкопок не охороняється? Його не спаплюжать так звані “чорні” археологи?
– Воно без охорони, бо дуже дорого. Ми знаємо, що там нишпорили цікаві, але там уже все вибрали археологи. А коли знімемо паркан, то все буде на виду. Не думаю, що хтось буде ходити з металошукачем чи чимось іншим у центрі міста…
За два роки в парку буде маленький “Версаль”
– Друга сенсація, яка збурила місто, — розкопки в міському парку імені Шевченка. І така ж ситуація: розкопали і що?
– Цьому проекту вже рік. Ми в березні 2017-го виграли європейський грант в Брюселі з фінансуванням у 443 тисячі євро. Це 90 відсотків від вартості проекту. Це найбільший грант, який вигравало Рівне від європейських донорів.
– Ці кошти вже надійшли?
– Ні, вони на рахунку в Брюселі. Як тільки ми підписуємо контракт (його вже підписали 3-го квітня 2018 року, – прим. авт.), зможемо отримати перший транш. Але спочатку вдбудеться процедура звільнення нас від сплати податків, бо кошти платників податків у Європі не обкладаються податками в Україні, якщо вони призначаються як допомога. З досвіду знаю, що робиться це оперативно, в Мінекономіки це вже напрацьована процедура. А нам треба якнайшвидше приступити до робіт з консерваціїї розкопів. Бо ці рештки піддаються зараз атмосферним впливам. Хоча ми, як могли, накрили підземелля.
– Розкопки в парку призвели до геть фантастичних припущень щодо їх походження. Як ці знайдені родзинки будуть використані?
– У результаті досліджень з’явилася версія, що ці підземелля можуть бути ще дотатарської доби, тобто мають тисячолітню історію. На це зокрема вказує експертиза розчинів і цегли. Точніші дослідження можна буде провести, коли ми будемо обкопувати підземелля, що передбачено процедурою консерваціїї. Після цього камінь вже не буде піддаватися атмосферним впливам. Над підземеллям буде встановлено невеличкий залізобетонний саркофаг. Ходити по самих підвалах не рекомендовано. Після консерваціїї зможемо приступити до благоустрою. Фішка — атракційна кімната для підлітків. Не банальний музей, а сучасна атракційна мультимедійна кімната. Це має бути цікаво для підлітків від 9-ти до 18-ти років, бо саме для цієї категорії рівнян у нас мало розваг. Назовні буде світлове музичне шоу, щоб люди могли відпочивати. І розкоп можна буде дивитися через археологічне вікно.
– Коли це все можна буде в парку побачити?
– На втілення проекту відводиться два роки від моменту підписання контракту. Тобто, вже в 2020-у, але ми сподіваємося зробити це раніше, у вересні 2019-го. Ми хочемо влаштувати в Рівному маленький “Версаль”. Проект обрала міська влада, яка є замовником робіт. А виконали його прогресивні креативні архітектори, чиї роботи є в Київі, Одесі. Проектанти врахували всі наші вимоги щодо майбутнього об’єкту. Він не є будівництвом, тому тут не було конкурсу, це малі архітектурні форми. Окрім цього, треба було облаштувати так, щоб це був цілісний комплекс разом із літньою естрадою парку. Утім, якщо хтось захоче доповнити, ми скоригуємо проект. Але хотілося б, щоб ці доповнення надійшли від фахівців.
– Тарасе Анатолійовичу, вочевидь, для Вас не секрет, що в місцевому фаховому середовищі (історики, археологи, краєзнавці) побутує певний скепсис (хоча публічно вони воліють його не висловлювати) щодо археологічної цінності розкопаного підземелля, мовляв, це просто підвали будинків, хоча й давні. Адже до садиби на “Гірці” належало чимало будівель, не лише сам палацик. Тут були і лікарня, і броварня, і будинки для гостей, і пекарня…
– З одного боку, мене думка поважних істориків дуже цікавить, але з іншого — у мене є питання до поважних істориків, бо те, в якому стані нині наша історична спадщина, не дозволяє їм дуже жорстко висловлюватися на адресу влади чи якоїсь ініціативи.
– Вони не проти ініціативи, просто не бачать аж такої цінності тих розкопок.
– Це їхня думка, на яку мають право. Але на чому вона грунтується? Є докази — нехай оприлюднять. У нас є експертиза інституту мінералів. Але хотів би всіх закликати не поспішати з висновками. Давайте почекаємо і подивимося, що буде після обкопування об’єкта, коли проведемо уточнюючі дослідження.
“Бити в барабани на пікетах більше не будемо”
Історико-архітектурний опорний план, про необхідність затвердження якого в Рівному вже говорять кілька років, нарешті набирає цілком реальних рис і от-от буде затверджений. Принаймні Тарас Максименко в цьому переконаний.
– За останньою інформацією презентація історико-архітектурного опорного плану запланована на кінець квітня початок травня. Потім буде затвердження на містобудівній раді, тоді — в Міністерстві культури. Затим цей план стане повноцінною частиною генплану міста. Ми внесли в план 34 об’єкти археології, попри те, що було описано всього десять. Серед них об’єкти, перед якими схиляються в Європі. Це, наприклад, давнє городище ХІ-ХІІ століття в Басовому Куті. Воно частково зруйноване, там підприємці будують. Ми склали акт, чекаємо на реакцію органів. Коли в місті буде затверджено опорний план, таких випадків не буде. Наше управління багато зусиль доклало, щоб він з’явився. Бо мітинги і пікети можна щодня влаштовувати, бити в барабани, але коли немає юридичного підгрунтя… Тішить те, що Рівне не пасе задніх. Ми на правильному шляху.
– Ви впевнені, що план допоможе?
– Він буде запобіжником від незаконних забудов, бо за порушення передбачено кримінальну відповідальність. Можна буде до суду звертатися. А жоден суд не скасує генплан. Було б добре, щоб містобудівні обмеження видавав комп’ютер, без втручання людини, Це був би прогрес колосальний. І ми привчили б людей діяти за законом. Єдине, що шкода, що він не матиме зворотньої дії. Того, що втрачено, вже не повернути.
– Ваш прогноз щодо будівництва на Толстого?
– Законодавство розмите, от ним і крутять, як дишлом. Бігати з барабаном на кожну будову — не вихід. Якщо законом чітко не врегульовано, то маємо проблеми. Вони будують і повернути все назад немає можливості. Я не бачу, як можна на них вплинути, окрім судів. Шкода, що втрачено стільки часу, адже землю виділили в 2007-у, а активно будувати вони почали в 2015-2016. Здається, вже й оформили як недобудову. Складно сказати, що буде. Як суд вирішить.
– Як вберегти в місті ті нечисленні пам’ятки, які ще є? Що окрім історико-архітектурного опорного плану ще треба змінити?
– Ми намагаємося змінити світогляд і відношення до історії міста зокрема в підприємців. Для мене прикладом, як треба ставитися до історичної спадщини, є очільник нашого пивзаводу Мар’ян Года. Те, як він реставрував сторічні корпуси заводу, зберігши їх автентичний вигляд, водночас осучаснив — зробив підсвітку, екрани вивів, це супер. Так діяти побажав би всім підприємцям. Адже увесь оцей склобетон — це тимчасове, з часом воно не матиме цінності. Нам усім треба зрозуміти, що Бог не дав нам іншого міста, ми повинні вирішувати, яким воно буде, що залишимо дітям. Є нині тенденція до зміни світогляду, і це тішить.
Рівне буде туристичним містом
За словами Тараса Максименка, нині, коли в Рівному просто бум цікавості до минувшини нашого міста, можемо визнати, що в нас цікава історія і є чим похвалитися.
– Цьогоріч Рівне себе означить і на туристичній карті, – зазначив Тарас Максименко. – Ми плануємо відкрити туристично-інформаційний центр (той павільон, що біля пам’ятника Несвицькій), звідки починаються майже всі екскурсії. У рамках проекту “Від мамонтів до Рівного” на території міста буде встановлено 21 вказівник на наші пам’ятки. У нас є на що подивитися. Повісимо 150 табличок на кожен історичний будинок: що було в ньому, хто мешкав, чим знаменитий. Будуть вказівники на місцях, де були колись пам’ятні об’єкти. На кшталт: на цьому місці була німецька кірха, тут був театр Зафрана…
На думку Тараса Максименка, рівняни повинні розуміти, що сьогоднішнє Рівне зовсім не таке, як було сто років тому. Воно інше.
– Мені, та й, гадаю, іншим батькам, буде цікаво з дитиною пройтися містом, розказати і показати їй цікавинки з минулого. Ми самі собі будемо екскурсоводами. Це і цікаво, і пізнавально. Як тільки зійде сніг, ми приступаємо до встановлення табличок і вказівників. Завершити плануємо до середини літа. Вказівні стовпи будуть дуже гарні, ковані. Гадаю, такі екскурсійні Мекки, як Львів і Одеса позаздрять таким вказівникам.
Очільник управління культури впевнений, що нині в Рівному зроблено хороший зачин для досліджень і пошуків. А відтак нас ще чекають чимало захоплюючих і несподіваних відкриттів.
Загрузка...