У фарватері істин Олександра Харвата. З нагоди високої міжнародної відзнаки рівненського митця

Він дивиться на світ крізь фотооб’єктив і помічає такі його відтінки і нюанси, які іншим непомітні. Його світлини — кольорові й чорно-білі. але завжди несподівані і яскраві у своїй суті. “Фотоістини” Олександра Харвата — це не лише одкровення художника, який звичайну фотозйомку перетворив на високе мистецтво, а й вболівання за історичну спадщину міста, збереження його історичного обличчя.

Відомий рівненський фотохудожник, видавець, автор і співавтор багатьох унікальних мистецьких проєктів Олександр Харват відтепер носитиме престижне фотографічне звання “Майстер FIAP”.

Олександр Харват і його улюблена справа

Довідково.

FIAP (Fédération Internationale de l’Art Photographique) — Міжнародна федерація фотографічного мистецтва, заснована в 1950 році. Організація складається з національних фотографічних федерацій різних країн. Метою FIAP є сприяння просуванню фотографічних знань у світі на художньому, освітньому і науковому рівні відповідно до принципів ЮНЕСКО. Сприяння в ім’я фотографії розвиткові дружніх зв’язків і відносин між всіма державами-членами федерації. А також розвиткові довіри між народами з метою укріплення миру в усьому світі. Зі своєї діяльності FIAP категорично виключає політичну, ідеологічну, расову і релігійну складову. Таке пояснення подає Вікіпедія.

Найвідоміша в світі фотографічна організація визнала заслуги рівненського майстра фотосправи, присвоївши йому престижне звання. Ось що розповів Олександр Харват РівнеРетроРитм:

Учора отримав лист від Міжнародної Федерації фотомистецтва FIAP (консультативний орган при ЮНЕСКО) про присвоєння мені нагороди звання “Майстер ФІАП”. ФІАП об’єднує федерації фотомистецтва з понад 100 країн світу. Приємно, звичайно, отримати найвищу нагороду світового рівня, це дає натхнення у подальшій творчій праці. Нагорода за творчу активну фотомистецьку діяльність і за проєкт “Ренесанс образів”, виставки якого були в Острозькій Академії та в Рівненському МБК. Дякую усім учасникам проєкту, а це відомі рівняни поруч з творами мистецтва з музеїв та галерей Рівненщини. Дякую також мистецтвознавчому партнеру проєкту Миколі Бендюку. Зазначу, що проєкт не завершено, має продовження. Зроблено ще декілька фотосесій. Щиро дякую усім за вітання. Ми зробимо ще багато цікавих проєктів!

Заслуги Олександра Харвата у фотосправі чималі. Він є членом Спілки фотохудожників України, членом Національної спілки журналістів України і членом Національної спілки краєзнавців України. Має почесне звання “Посол миру.”. Його персональні виставки відбувалися в Україні, Румунії, Угорщині, Словаччині, Польщі, Китаї, Росії, Індії, Чехії, Італії. Він автор фотопроєкту “Обличчя планети Земля”, у рамках якого відбулося понад 90 персональних виставок: “Від Парижа до Сіднея. Подорожні нотатки”, “Судан: спека, пісок, люди”, “Діти світу” та інші. Учасник та співорганізатор міжнародних марафонів миру, в яких брав участь як організатор, бігун і фоторепортер у різних країнах Європи, Азії, Африки та Австралії.

Рівняни знають Олександра Харвата як автора і видавця альбомів “Фотовернісаж на Покрову”, “Рівне. На межі тисячоліть”, “Шляхами Великої Волині”, “Пересопниця. Батьківщина української Першокниги”, “Рівне в мистецтві художників”, “Кращі світлини фотографів України”, “Рівне, яке було…” та інших. Олександр Харват засновник та організатор щорічної виставки “Фотовернісажу на Покрову”, Кубку Рівного з фотомистецтва “Я люблю своє місто, я люблю свій край”, конкурсу репортерської фотографії “LifePressPhoto”, міжнародних фотопленерів у місті й області “Рівне. На європейських перехрестях”. Він також засновник і керівник клубу-студії “Простір фото” при міському Будинку культури Рівного. Також відома в Рівному його фотошкола “У фарватері істин”, де опановують навички фотосправи рівненські школярі і молодь. У 2016 році Указом Президента України Олександра Харвата нагороджено ювілейною медаллю “25 років Незалежності України”.

З колекції Олександра Харвата

Нині, коли фотографуванням не здивуєш нікого, і “клацнути” смартфоном цікаву картинку стало звичною справою, якістю світлини мало хто переймається. Олександр Харват вкладає у кожну свою фотографію особливий зміст. Ось що розповідає фотомайстер про своє захоплення:

Фотографією я цікавився з дитинства. Хоча навчався ще й у музичній школі, закінчив Рівненську художню школу. Думав, що буду художником, брав участь у виставках. Багато років працював художником-оформлювачем. Фотографією також займався, але не професійно. Потім моє життя кардинально змінилося — 12 років я пропрацював у правоохоронних органах. Дослужився до начальника відділу з боротьби із організованою злочинністю та корупцією, наразі — майор міліції у відставці. Десять років прожив у Росії. Повернувся додому у 1998-му. Побував на кількох виставках, поспілкувався з фотохудожниками. А з 1999-го й сам став членом Національної Спілки фотохудожників України. Створив клуб “Простір фото”, який діє при Рівненському міському Будинку культури. Згодом створив фотостудію “У фарватері істин”, при якій діє фотошкола.

  • Олександре, Ви пам’ятаєте свою першу персональну виставку?

Вона була у 2001 році. Називалася “Від Парижу до Сіднея. Подорожні нотатки”. Я тоді брав участь у марафоні Олімпійських ігор “Париж-Москва-Сідней” (марафонський біг — ще одне із захоплень Олександра Харвата, – прим. авт.). Побував у Австралії, Казахстані, Німеччині та інших країнах. Побачив багато цікавого. А виставка стала своєрідним підсумком. Після цього проєкту я вже не вагався, який шлях обрати.

Олександр Харват – учасник марафону в Сіднеї
На трасі марафону
У Сіднеї
  • Що найбільше любите знімати?

Для мене головне, щоб було цікаво. Завжди прагну знайти щось особливе: незвичайний погляд або нестандартне рішення. Я не прихильник комп’ютерних фото. Взагалі, люблю знімати природу, пейзаж, а особливо — дітей. До речі, дітям було присвячено чотири мої виставки. На мою думку, найкращі фото — це фото з життя. Люблю фотографувати, коли людина не знає, що її знімають. Тоді виходять “живі” світлини. До речі, за радянських часів, за відсутності комп’ютера, знімки були більш “живими”, природніми. Щоправда, тоді фотографією було займатися складніше, доводилося все робити самому — від початку до кінця. Хто пройшов ту школу, той має особливе відчуття й розуміння фотографічного мистецтва. Багато дала мені й художня школа, бо закони композиції, кольору — вони подібні. Я не проти й цифрових технологій, адже світ не стоїть на місці. Хоча, як на мене, це дещо спрощує роботу фотомайстра.

  • Є багато дискусій з приводу того, чи є фотографія мистецтвом, як на Вашу думку?

Вважаю, що є. Фотографія – це не просто натискання на кнопку фотоапарата, це щось більше. Уміти підмітити той майбутній сюжет, можливо невидимий оку звичайної людини, — це мистецтво.

У Рівному Олександра Харвата знають і як палкого прихильника збереження культурної й історичної спадщини краю. Однією з останніх ініціатив фотохудожника є пропозиція зі створення в Рівному музею фотографії. Навіть приміщення для цього пригледів — старовинний будинок на вулиці 16 Липня. Про це він навіть зареєстрував петицію на сайті міської ради, яка набрала необхідну кількість голосів для розгляду. Однак міська влада поки що відмовила Олександрові Харвату надати запропоновану будівлю під музей фотографії. На що він каже, що не відмовиться від своєї ініціативи й продовжуватиме “набридати” чиновникам.

Це цікаво  Біля “Авангарду” шукали в'їзну вежу

А тим часом, своєрідний музей фотографії майстер облаштував у приміщенні своєї фотошколи на Соборній, 1. Відколи почав у 2009-у збирати фотокамери, колекція розрослася до понад 500-т предметів. Це і старі фотокамери, і плівки, й різноманітне фотоприладдя, історичні фотографії Рівного. Серед експонатів — чимало унікальних. Як, наприклад, камера кінця ХІХ століття. Є німецький фотоапарат часів Другої світової війни, знайдений у лісі в Клевані вже в наш час.

Камера – презент для музею з Індії
Унікальний експонат Фотоапарат часів Другої світової
Одні з найстаріших експонатів музею

Одні екземпляри я розшукав, – розповідає Олександр Харват, – інші мені приносили, бувало, дарували. Як от камеру з індії. Не можу не згадати Валерія Бромберга, який передав частину камер з Австралії. Рівнянин Сергій Гамлюк дав для музею декілька камер…

Під час екскурсії
Юні гості музею
Діти на екскурсії
Експонати музею Олександра Харвата

У музеї є чимало книг і журналів з фотосправи. Олександр Харват сподівається, що колись таки зібрана ним колекція стане однією з туристичних родзинок міста, і її побачать не лише рівняни, а й гості Рівного.

Були й такі екскурсанти
Можна не лише подивитися. а й потримати в руках
Музейний експонат, але якщо потрібно, то знімати можна

У розмові з журналістом РівнеРетроРитм Олександр Харват також повідомив, що плідно використовує час карантину і працює над новою книгою з робочою поки що назвою “Історія фотографії”.

Завжди зазначаю, що фотографія нас об’єднує, – каже Олександр Харват. – А все, що сприяє культурно-мистецькому розвиткові, працює проти війни! Це буде світова історія фотографії. Багато вже зібрав матеріалів, багато перечитав, структурую зараз, буде багато ілюстрована. Також книгу планував про рівненську фотографію, давно така думка є, поки матеріалу мало. Але тепер є така думка, що може ширше зробити, охопити Рівненщину, чи навіть Волинь. Так може вийти більш об’ємне і цікавіше видання.

Отож, побажаймо нашому талановитому землякові Олександру Харвату, чия праця отримала гідну міжнародну відзнаку — “Майстер FIAP” натхнення і наполегливості у втіленні нових цікавих починань.

Це цікаво  “Я збираю чорні крапки і фарбую їх у біле”... Крапкові диво-історії Олени Сєргєєвої, що надихають

Оцініть будь-ласка публікацію
(Поставлено оцінок: 3, середня: 5,00)
Загрузка...