Російські варвари не лише вбивають людей, руйнують міста, а й нищать нашу культурну спадщину. Міністерство культури України оприлюднило попередній список об’єктів, які стали цілями російських ракет і бомб. Серед них — музеї, унікальні палаци та культові споруди.
Ще майже сто років тому цивілізоване людство домовилося про певні правила поводження з об’єктами культурної й історичної спадщини під час збройних конфліктів. Ідею так званого Червоного Хреста Культури було викладено у всесвітньо відомому Пакті Реріха — “Пакт з охорони історичних пам’яток і культурних цінностей під час збройних конфліктів”. Видатний художник і філософ Микола Реріх зініціював у квітні 1935 року у Вашингтоні підписання цього документу. До нього долучилися представники 21-ї країни на чолі з президентом США Франкліном Рузвельтом.
У подальшому цей договір ліг в основу Міжнародної Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей під час збройних конфліктів і в мирний час. Його підписали 56 держав (за станом на 1997 рік їх було вже понад 80), і тодішній СРСР у тому числі. Разом з Пактом Микола Реріх запропонував особливий знак для ідентифікації об’єктів охорони — Знамено Миру. На білому тлі в амарантовому колі Вічності — три поєднані амарантові сфери як символи минулих, теперішніх і майбутніх досягнень людства.
За задумом Реріха, цей знак, нанесений на охоронювані об’єкти, мав символізувати свого роду Червоний Хрест Культури.
До речі, ідея Червого Хреста Культури лягла в основу філософії створення концепції експозиції “Таємничих підземель Рівного”. Її розробник Народний художник України, лауреат Шевченківської премії, Заслужений діяч мистецтв України Анатолій Гайдамака показав на прикладі комплексу в Рівному як агресія руйнує не лише матеріальне, а й духовне, і прагнув застерегти від подібного. Знищений палацик на “Гірці” у Рівному, хоча й не належить до світової культурної спадщини, але стає в один ряд з пам’ятками, знищеними в часи двох світових воєн. Творці комплексу, певно й гадки не мали, наскільки його ідея стане актуальною в новій українській історії.
Гаазька конвенція 1954 року запровадила двоколірний (синьо-білий) розпізнавальний знак для позначення культурних цінностей, що перебувають під її захистом.
Тридцятого червня 2020 року Україна приєдналася до Другого протоколу до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту. В умовах війни і тимчасової окупації росією частини території України положення цього протоколу є дуже важливими в контексті застосування конкретних дій для посилення захисту культурної спадщини та відповідальності за її знищення.
Проте новітнім варварам, які вдерлися до нашої країни з “визвольною” маячнею, ані закони, ані мораль не писані. Вони вирішили “визволити” Україну ще й від її культурної й історичної спадщини. Лік зруйнованих пам’яток уже йде на десятки. Музеї, архітектурні пам’ятки, палаци, церкви стають цілями російських обстрілів.
Фото з фейсбук-сторінки Мінкульту України
Справжня мета путіна – винищення української нації, культури, історії та ідентичності”, – йдеться у повідомленні Міністерства культури
До оприлюдненого Міністерством попереднього списку зруйнованих і пошкоджених об’єктів увійшли: будівля краєзнавчого музею в Охтирці; музей українських старожитностей кінотеатр Щорса у Чернігові; садиба графа Попова в Запорізькій області; Святогорська Лавра; будівля Харківського Національного університету; Іллінська церква ХІ-ХІІ століття в Чернігові; Успенський собор ХVIII століття у Харкові; церква Різдва Пресвятої Богородиці ХІХ століття на Житомирщині; музей з роботами Марії Приймаченко та Георгієвська церква 1878 року в селі Загоричі на Київщині.
Міністерство культури спільно з Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки оголосило збір інформації щодо шкоди, завданої об’єктам культурної спадщини в Україні. Свідків руйнування культурної спадщини з усіх регіонів України закликають надсилати фото- або відеодокази через цей портал. У ньому публікуватимуть відкриті для використання дані.
На Запоріжжі російські військові, розгромивши архітектурний музей-заповідник “Садиба Попова”, окрім оргтехніки, вкрали мармуровий унітаз, який свого часу належав графам Поповим. Про це на фейсбук-сторінці музею повідомила його директорка Ганна Головко.
“Цікаво, що уперше цей унітаз вкрали ще більшовики. Згодом, хтось із нащадків крадіїв, повернув артефакт до музею! І от знову новітні загарбники крадуть злощасний унітаз”, – повідомили з музею.
Ретельно ведучи лік знищеним та поруйнованим пам’яткам, Україна зможе в подальшому, посилаючись у тому числі й на вище зазначену Конвенцію, вимагати відшкодування від держави-агресорки.
Загрузка...