Корабель вікінгів, який імовірно курсуватиме Басівкутським озером у Рівному, і стане “живою” атракцією нашого міста, будуватимуть на подвір’ї Рівненського краєзнавчого музею. А тим часом ідею такого “плавучого” музею не всі в Рівному зустріли із захватом.
Як відомо, група ентузіастів на чолі з рівненським активістом Юрієм Ойцюсем започаткувала масштабний туристичний проект — музей під відкритим небом “Городище Оствиця” у місцині, де археологами було розкопано унікальне давнє укріплення на території Рівного, відоме як Басівкутське городище. Це місце є пам’яткою археології періоду ХІ-ХІІ століть. Розпочати проект вирішили з побудови варязького човна — драккара.
Його планують спустити на води місцевого озера в Басовому Куті, де всі охочі зможуть на човні поплавати. Власне, роботи над втіленням проекту вже розпочалися. Але поки одні щиро вітають і підтримують ідею хто чим може, інші розповсюджують усілякі “страшилки”. Зокрема, на редакційну пошту сайту РівнеРетроРитм надійшов анонімний лист з посиланням на публікацію на одному з рівненських сайтів під назвою “Будівництво дракара у Рівному… Навіщо???”. Далі — мовою оригіналу:
В ЗМІ та на телебаченні з’явилась інформація, що у місті Рівному мають намір побудувати копію човна давніх вікінгів, який має дивну назву – дракар (човен-дракон, човен-змій). Це щоб на його основі створити музей під відкритим небом на місцевому озері Басів Кут. Здавалось би, що це мила ідея по реконструкції атрибутів давнього європейського минулого, яке маємо знати. Але…
Чому саме дракар? Чому човен-дракон, на якому скандинавські зайди грабували і приносили смерть багатьом народам Європи? Чому головний військовий атрибут ворогів слов’янства, ідеологія яких (одинізм) стала основою гітлеризму, нацизму, тоталітаризму, а надалі “русского мира”, і є давнім знаком темної біди?
Чому не слов’янська чи козацька чайка? Та чайка, рештки якої знаходять по усім річкам давнього осердя слов’янського світу – історичної Волині? Чому не наше предковічне та світле, українське та православне?
Вочевидь, хтось виношує таємне бажання відволікти нас від нашого споконвічного, православного, рідного і світлого та намагається розширити палітру засобів гібридної війни елементами окультизму та атрибутами чужинської ідеології. Принаймі така думка виникає після прочитання цієї статті про сутність одинізму.
Далі автор листа дає посилання на статтю про одинізм (site.ua/ivan.morozenko/19778-odinizm-i-yahvetizm—antiduhovni-sistemi-osnova-gibridnih-voen/). Автор цих рядків звернулася до невідомого дописувача за адресою (artania7@ukr.net), з якої було відправлено лист, з проханням назватися і повідомити відкрито свою позицію. Однак на момент виходу даної публікації відповіді не було отримано.
За коментарем РівнеРетроРитм звернувся до завідувача відділу реставрації Рівненського краєзнавчого музею наукового співробітника Олексія Войтюка, який є одним із учасників й історичним консультантом проекту. Ось що він розповів:
– Насамперед, це перша така історична реконструкція човна в Рівному. Цей проект не несе абсолютно жодного релігійного чи ідеологічного навантаження. Ми нікому нічого не нав’язуємо і ні за що не агітуємо. Тому вважаємо усі закиди несправедливими. Наша мета — створити нову атракцію для міста, щоб було цікаво не лише рівнянам, а й місто стало більш туристично привабливим. Окрім плавання озером Басового Кута, плануємо за допомогою спеціального транспорту перевозити човна на різноманітні фестивалі, культурологічні заходи тощо.
На запитання, чому саме драккар вирішили реконструювати, і чи є якась історична прив’язка вікінгів до нашого краю, Олексій Войтюк відповів таке:
– Подібних човнів у нашій місцевості не знаходили, але можна припустити, що самі вікінги у наших краях могли бувати. Бо відомо, що вони служили в дружинах київських князів. Човен, який ми виготовляємо, буде зроблено за старовинними кресленнями, він відповідатиме автентичному зразку такого старовинного човна.
А ось як Вікіпедія подає відомості про “драккар”.
Норвезьке Drakkar, від древньоскандинавського Drage — “дракон” і Kar — “корабель”, буквально — “корабель-дракон”. Так сьогодні прийнято називати дерев’яний корабель вікінгів , довгий і вузький, з високо піднятим носом і кормою. Проте не кожен корабель з головою дракона на носі називався драккаром. Голова дракона символізувала високий статус власника судна, а сам корабель міг бути будь-яким. При наближенні до дружніх країв голову дракона прибирали, адже за переказами народів Півночі вона могла налякати чи розізлити добрих духів. Якщо вікінги бажали миру, вождь з носа драккара показував щит, внутрішній бік якого було пофарбовано в білий колір. Драккари використовували не лише для військових цілей, а й для торгівлі, далеких морських подорожей.
А тим часом розпочалися підготовчі роботи до побудови старовинного човна. Для цього в глибині музейного подвір’я (саме на території Рівненського краєзнавчого музею будуть будувати драккар) зі сторони так званого бункера Коха почали споруджувати спеціальний дерев’яний навіс і стапельну систему, адже човен має стояти на своєрідній підставці, яка має утримувати його у фіксованому положенні.
Долучитися до проекту, чи фінансово, а чи безпосередньо “руками” можуть усі охочі, каже Олексій Войтюк. А також подивитися, як тривають роботи. Як стало відомо, з Березнівщини вже навіть надійшли дерев’яні дошки, які буде використано для побудови човна. За оцінкою ініціаторів проекту, на його побудову потрібно близько 120-ти тисяч гривень. Благодійні кошти вже почали надходити. Учасники проекту планують робити все прозоро й максимально інформувати громадськість про перебіг робіт. Для цього зокрема створено сторінку в мережі Фейсбук.
Ініціатори проекту сподіваються, що він буде цікавим і для істориків, і для рівнян, і для гостей міста. Музейники також сподіваються, що доки триватимуть роботи з побудови драккара побільшає відвідувачів і в Рівненському краєзнавчому музеї.
А ще Олексій Войтюк зазначив, що в планах ентузіастів також реконструкція козацького човна “чайка”. Але для цього планують подавати заявку на отримання гранту.
Фото з фейсбук-сторінок Олексія Войтюка і Драккар Гунгнір. Історична реконструкція прадавнього човна (.www.facebook.com/gungnirrivne)
Загрузка...