Римський скульптор з Новомалина

Для одних мармур — лише холодна камінна брила, інші використовують його в суто ужиткових цілях… А він — “оживляв”, створюючи неповторні образи, наче відроджені з античного світу. Вдихав у мертвий білосніжний камінь і божественну красу, і тихий смуток, і віру в безсмертя людської душі… Вічне Місто прийняло його тіло на вічний спочинок, а душа його прагнула туди, де колись він прийшов на цей світ…

Тут, у колись розкішній резиденції, народився талановитий скульптор

Мальовниче село на Острожчині, трохи більше 30 кілометрів від Рівного — Новомалин… Звідси почав свій шлях до світової слави Томаш Оскар Сосновський. От тільки на Батьківщині ім’я його, чиї твори прикрашають музеї, монастирі і храми Польщі, Італії, Німеччини, Ізраїлю довго замовчувалося і припадало пилом забуття. Замість безтурботного життя в розкошах, як належало родовитому заможному шляхтичеві, він обрав шлях служіння високому мистецтву. Залишивши розкішний палац і багаті маєтності на Рівненщині, вирушив до Європи вчитися, щоб дивувати світ образами, які вражають і донині. То, хто ж він такий, той відомий невідомий наш земляк Томаш Оскар Сосновський?

Портрет Томаша Оскара Сосновського роботи Франческо Подесті, 1878 рік

Новомалин — колиска майбутнього відомого скульптора

За останніми дослідженнями, Томаш Оскар Сосновський народився 12 грудня (наполягаючи на цій даті, дослідники відштовхувалися від дати хрещення — 21 грудня; офіційно дату не підтверджено, – прим. авт.) 1812 року в дворянській родині Сосновських. Його батько Станіслав Сосновський — Острозький маршалок — далекий родич гетьмана польного литовського Юзефа Сильвестра Сосновського, чия донька прославилася романом з Тадеушем Косцюшком. Матір майбутнього скульптора Касильда Малинська походила із роду князів Четвертинських. Томаш Оскар прийшов на світ і перші роки свого дитинства провів у родинній резиденції в Новомалині. Станіслав Сосновський, будучи людиною освіченою, поціновувачем і меценатом мистецтва, зібрав у перебудованому ним же замку велику бібліотеку, родинний архів, картини, гобелени, старовинні меблі, колекції скульптур, бронзових виробів. Він вишукано оздобив палац, перебудував замкові оборонні вежі на житлові і побутові приміщення, заклав парк. Новомалинський комплекс став однією з найрозкішніших садиб Волині.

Палацовий ансамбль у Новомалині. початок ХХ ст.

Станіслав Сосновський славився гостинністю, тому в палаці часто збиралася мистецька інтелігенція краю. Вочевидь, таке середовище і вплинуло на вибір Томашем майбутньої професії.

Після школи в Теофіполі майбутній скульптор продовжив освіту в найпрестижнішому на той час навчальному закладі Волині — Кременецькому ліцеї. Саме там під наставництвом представника віденського класицизму портретиста Йозефа Пічмана юний Сосновський неабияк захопився різьбярством.

Фрагмент внутрішнього двору палацового ансамблю, вид на каплицю. Фото поч. ХХ ст. зі збірки Національної бібліотеки Польщі

Службу у війську, куди Томаш на догоду родинним традиціям шляхтичів поступив разом з братами, перервало листопадове повстання 1830 року проти російського уряду. Чи брав 18-річний юнак участь у повстанні, наразі невідомо. У польських джерелах Сосновського називають “повстанєц стичньови” — тобто “січневий повстанець”. Як відомо, друге польське повстання проти влади Російської імперії відбулося в січні 1863-1864 років. У той час Томаш Оскар Сосновський уже був відомим скульптором і мешкав у Римі. Тому ці деталі його біографії ще потребують дослідження. А тим часом утиски, приниження і відверті переслідування поляків з боку російського царату після придушення повстання 1830 року спонукали Томаша Оскара покінчити з військовою кар’єрою, і в чині поручика він подав у відставку. Якийсь час провів у Новомалині, однак до справ господарських цікавості не виявляв. І невдовзі вирушив до Варшави, де вступив на скульптурне відділення Академії мистецтв. Там остаточно зрозумів, що його покликання – скульптура. Затим мистецькі студії продовжив у Берлінській Академії мистецтв.

Усі дороги ведуть у Рим

Рим — місце, де живе сама Історія в найяскравішому її прояві. Поклику Вічного Міста як колиски академічного мистецтва скульптури Томаш Оскар Сосновський не міг не піддатися. Тому навчання в Академії мистецтв Святого Луки в Римі залишило найглибший слід у його житті і творчості. Тут він здобув навики копіювання класичних зразків світового мистецтва. Тут до нього прийшло справжнє визнання.

Римські студії Сосновського ознаменувалися знайомствами з видатними майстрами П’єтро Тенерані, Бертелєм Торвальдсеном, Антоніо Канова.

На початку 1840-х, остаточно поселившись у Римі, Томаш Оскар Сосновський розпочав самостійну кар’єру скульптора. У роботах, які він виконував на замовлення, переважали біблійні сюжети та міфологія. І невдовзі слава про великого майстра розійшлась по Європі.

“Тижневик ілюстрований” 1859 рік. Зображення скульптури “Янгол Воскресіння” Сосновського. У тексті розповідається, що цю роботу митець присвятив своїм померлим братам Броніславу і Євгеніушу. Скульптуру встановлено в костелі кармелітів у Варшаві

У 1846-у 34-річний Томаш Оскар Сосновський обійняв посаду професора скульптури в Академії мистецтв Святого Луки в Римі, з якою він назавжди пов’язав своє життя. На схилі літ, у 1878-у Сосновського обрали на посаду ректора-регента Академії, яку він обіймав до самої смерті.

Хоча більшість часу він проводив у Вічному Місті, однак вряди-годи навідував і свої волинські маєтності. У Новомалині в 1861 році на кошти майстра зведено нову дерев’яну церкву. За його ескізами перебудовано капличку на території Новомалинської резиденції. Її прикрасили мармурові скульптурні композиції авторства Сосновського. Однак Рим знову і знову кликав його… Там Сосновський бере участь у різних мистецьких заходах і виставках. Його роботи їдуть до багатьох європейських міст — Варшави, Кракова, Риги, Парижу, Відня.

Костел Опіки Святого Йосипа при монастирі Сестер Ордена Відвідин Пресвятої Діви Марії у Варшаві (костел Візиток). Тадеуш Чацький (засновник Кременецького ліцею), скульптура Сосновського

У 1859 році його “Діва Марія Непорочного Зачаття” (одна з найкращих робіт скульптора) на виставці у Флоренції справила фурор у мистецьких колах. Того ж року Папа Римський Пій ІХ за великі заслуги в розвитку релігійної скульптури вручив Сосновському Орден Святого Григорія Великого — одну з найвищих папських нагород. Сам скульптор був почесним членом 24-х національних академій мистецтв.

Діва Марія Непорочного Зачаття
Рим, пам’ятник Папі Пію ІХ роботи Сосновського. Фото з книги Валерія Войтовича “Томаш Оскар Сосновський. Скульптура класицизму”

Томаш Сосновський був заможним землевласником, тому міг собі дозволити безбідне життя. Однак його побут у Римі вражав сучасників надзвичайною простотою. Французький дослідник Луїс Вейллот так писав про це (з книги В. Смочиньського “Спогади про польське паломництво до Риму в 1888 році” (W. Smoczyński „Wspomnienia o polskiej pielgrzymce do Rzymu w roku 1888”)):

“Скульптор польський володіє в Україні маєтком, повним коштовних цікавинок, і понад чотирма тисячами підданих. Усе це він залишив заради творіння скульптур у Римі. А праця над створенням цих скульптур спонукає його забути про турботу про себе та славу. Яку ж славу міг здобути собі скульптор у Франції, користуючись прибутками, які приносили 4 000 підданих в Україні!. А він влаштував для себе майстерню, схожу на маленьку комірчину. Не випускаючи долота з рук і не перестаючи працювати, підкріплюється шматком хліба або іноді якоюсь їжею, принесеною з загальної кухні… Ховається, якщо хтось прийде оглядати його роботи. Бачив його один раз. Добре польське обличчя, лагідне і чисте, з надзвичайно живими очима. Скульптор й на гадці не мав ані одружуватися, ані користуватися (тут — в сенсі мати зиск з майна, – прим. авт.) своїм майном … “.

Коли до Томаша Оскара Сосновського прийшов духівник, аби важко хворий на передсмертному одрі скульптор міг висповідатися, йому довелося долати круті вузенькі сходи й згинатися мало не навпіл у приземкуватих дверях, щоб потрапити до маленької кімнатки, де мешкав знаний майстер. Про байдужість до матеріальних багатств свідчив і той факт, що чимало своїх творів Сосновський дарував. За власні кошти він реставрував вхід до Пантеону в Римі. Щедрою була його підтримка молодим художникам.

Емблема Братства Віртуозів у Пантеоні в Римі роботи Сосновського

На що майстер не шкодував коштів, так це на мармур. Він творив з білосніжного каррарського мармуру, який видобувають в Апуанських Альпах на території Каррари. Він вважається одним із найцінніших і дороговартісних сортів мармуру. Мармур, який “дихає” і сяє внутрішнім світлом, з якого скульптор створював неповторні “живі” образи.

“Едіп і Антигона”, скульптура Сосновського в папському парку в Римі
Томаш Оскар Сосновський “Пам’ятник Коперніку”. Рим

Та все ж батьківський дім кликав, і останні роки життя Сосновський хотів провести в родинному маєтку. Через майже 40 років життя у Римі, в 1884-у, він писав сестрі: “Я думаю в цьому році повернутися додому, але не знаю, яким чином”. Однак, чи тому на заваді стала важка хвороба, чи прохання колег не залишати пост регента, але до Новомалина він так і не повернувся. Вічне Місто не відпустило його…

Фрагмент портрету Сосновського роботи П’єтро Гагліарді, 1883 рік. Зберігається у садибі Братства Віртуозів у Пантеоні в Римі

Томаш Оскар Сосновський помер у Римі 27 січня 1886 року. Поховали його на головній алеї кладовища Кампо Верано. Напис на могилі гласив: “Святої пам’яті Томаш Оскар Сосновський, скульптор, уроджений в Новомалині, помер у Римі 27 січня 1886 р. Племінниця (по сестрі) і внучки цей пам’ятник йому становлять. Вічна пам’ять”.

Могила Сосновського на Кампо Верано, Рим

Колеги з Римської Академії розмістили в тодішній європейській пресі такий некролог: “Був у думках і серцях усіх, тому що на людину подібного характеру, подібної доброти і величності духу, треба чекати довгі роки”. Могилу доглядали монахині монастиря Згромадження Сестер Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії (Zgromadzenie Sióstr Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Marii Panny). У 2009 році з гробівця викрали плиту зі зображенням Янгола Воскресіння — одну з перших робіт, створених Сосновським у Римі.

Це цікаво  Пограбований Львів: полотна Рембрандта, Дюрера, Рафаеля та золоті Михалківські скарби наразі є втраченими

Доторкнутись до Великого Рафаеля

Два великих майстра Рафаель Санті й уродженець Острожчини Томаш Оскар Сосновський зустрілись через віки в знаковому для обидвох місті — Римі. Щоправда, перший давно відійшов у кращі світи, залишивши по собі безсмертні творіння, а другий щойно спізнав славу і визнання. А було так. Одного травневого дня 1870 року члени Академії імені Святого Луки в Римі терміново зібралися на засідання — у Пантеоні виявили поховання геніального Рафаеля, який помер 350 років тому. Останки автора “Сикстинської Мадонни” добре збереглися. Однак всі усвідомлювали, що зміна температурного режиму та освітлення можуть стати для них фатальними. Та перш, ніж закрити гробницю, вирішили зробити гіпсовий відбиток черепа художника.

Пантеон, гробівець Рафаеля Санті. Фото з мережі Інтернет

Серед багатьох імен талановитих майстрів для такої унікальної роботи звучить ім’я Сосновського — і вибір зроблено. Це було справжнім визнанням заслуг скульптора. У подальшому гіпсову копію було подаровано місту Урбіно, де народився Рафаель Санті. Цей факт з біографії скульптора описав Валерій Войтович у своїй книзі “Томаш Оскар Сосновський. Скульптура класицизму”.

Унікальні роботи майстра на Рівненщині довелося рятувати

Творча спадщина Томаша Оскара Сосновського налічує понад сотню мармурових скульптурних творів на теми античноті, середньовічної історії, біблійних сюжетів, міфології, світського життя. Проте, схоже, жоден скульптор ХІХ століття не має в доробку стільки бездоганних художніх образів Богородиці і Христа, як Томаш Оскар Сосновський. Роботи майстра сьогодні можна побачити в Італії, Франції, Німеччині, Ізраїлі, Литві, Польщі, Україні.

У Назареті подвір’я Базиліки Благовіщення прикрашає одна із найкращих робіт майстра скульптура Діви Марії Непорочного Зачаття.

У польському Кракові височіє пам’ятник історичним особам, які мають стосунок до історії й нашого краю, — польській королеві Ядвізі і литовському князеві Ягайлу. Відкрито скульптуру в Кракові в 1886 році на честь 500-річчя поєднання Литви і Польщі в результаті одруження королеви Ядвіги з князем Владиславом ІІ Ягайлом.

Краків, пам’ятник королеві Ядвізі і князю Ягайлу, 1890 рік
Краків, Ядвіга і Ягайло. Сучасний вигляд. Фото з мережі Інтернет

Мармурова скульптура Ісуса Христа в терновому вінку і багряниці, з руками, складеними навхрест і перев’язаними мотузкою прикрашає монастир Нотр Дам де Сіон в Ізраїлі. Монастир розташований у місці, де, за переказами, Понтій Пілат проказав слова: ”Ecce Homo” — “ Це Людина”. Скульптура і має таку назву. Її колись подарував монастирю сам Сосновський.

Ісус Христос з Нотр Дам де Сіон, Ізраїль. Фото з Вікіпедії

Об’єкт паломництва християн всього світу — Scala Santa (Святі Сходи) у Римі. Це 28 мармурових сходинок, якими, за переказами, піднімався на суд Ісус Христос. Це сходи старого Латеранського собору з Єрусалиму (нині не існує), за легендою буцімто привезені до Риму в 326 році святою Єленою. Біля підніжжя бічних сходів (вони поруч із основними, по яких паломники піднімаються навколішки) стоїть скульптурна композиція Томаша Оскара Сосновського “Pieta” (“Оплакування”).

Святі Сходи в Римі. На фото ліворуч – скульптура Сосновського “Пієта”

До речі, репліка (авторське повторення твору, яке може відрізнятися від оригіналу розмірами або окремими деталями) цієї скульптури також є і в Рівненському краєзнавчому музеї. Вона туди потрапила у 1952 році з костелу Святого Антонія, що в Межирічах (Корецьких).

Сосновський “Пієта”, Рівненський краєзнавчий музей
Рим. Парк Польського будинку Папи Іоанна Павла ІІ. Скульптури Сосновського “Вікторія”, “Едіп і Антигона”, “Юстиція”
“Спляча Аріадна”, Рівненський краєзнавчий музей

В Україні репліки творів видатного майстра є в музеях Острога, Рівного, Львова, Чернігова, Житомира. У Рівненському музеї авторству скульптора приписуються сім робіт – “Арес”, “Капітолійський Брут”, “Невідома”, “Аполлон Бельведерський” (погруддя), “Pieta”, “Сократ”, “Спляча Аріадна”. До речі, підпис автора є лише на одній — “Pieta”.

“Брут”, РОКМ
“Арес”, РОКМ
“Невідома”, РОКМ

Деякі з цих скульптур, як от “Невідома” (або “Зима”), “Спляча Аріадна”, погруддя “Аполлона Бельведерського”, “Капітолійський Брут” привезені до музею із замку в Новомалині в 1945 році.

“Аполон Бельведерський”, РОКМ

Також роботи Сосновського є в Острозькому музеї. Зокрема, барельєф “Мадонна з Немовлям” (“Діва Марія з Дитям”), як вважають музейники, він походить з домової каплиці Сосновських у Новомалинському замку. Барельєф привезли з Новомалина в 1950-і роки у фрагментах, він був розбитий. Скульптуру реставрували. Цікава деталь на барельєфі – крапля води, яка витікає з драпування, і поряд підпис майстра. Крапля разом з підписом – характерна особливість, яку скульптор вводить до багатьох своїх композицій. Щось на кшталт мистецького автографу майстра. Є така крапля і на скульптурі “Ессе Ноmo”.

“Діва Марія з Дитям” (“Мадонна з Немовлям”), Острозький музей
Крапля, що стікає з одягу (унизу праворуч) – мистецький автограф Сосновського

Одним з найбільш вражаючих образів Христа, втілених скульптором у мармурі, є композиція “Христос на смертному одрі”. Є дві аналогічні роботи майстра. Одна з них знаходиться у костелі кармелітів у Варшаві, інша – в Острозькому краєзнавчому музеї.

“Христос на смертному одрі”, Варшава, костел кармелітів. Фото з мережі Інтернет
“Христос на смертному одрі”, Остріг, музей
“Христос на смертному одрі”, Остріг, музей

А потрапила до музею з Острозького римо-католицького костелу, якому була подарована після його реставрації у 1897 році родичкою скульптора Броніславою з Фальковських Чосновською. Невідомо, якою була б доля цього твору, якби не Йосип Новицький — істориик, дослідник, один із натхненників створення Острозького музею. У 1947 році він врятував унікальну скульптуру від вивозу за кордон, знявши її з допомогою військових з залізничної платформи і привізши до музею.

Ще одну роботу Сосновського було б втрачено — “Діву Марію з Дитям”, якби не Йосип Новицький. Ця скульптура належала племінниці Сосновського Анні з Ходкевичів Довгялло, яка в 1897 році подарувала скульптуру Острозькому католицькому костелу. У 1963 році перед закриттям храму віряни звернулися до Новицького з проханням допомогти зберегти цінні костельні речі. Розповідають, що, коли після закриття костелу витягли на подвір’я мармурову Діву Марію і, зачепивши її ланцюгами до трактора, потягли, Йосип Новицький буквально врятував скульптуру від розбиття, кинувшись напереріз трактору.

“Діва Марія з Дитям”, Остріг, музей

Память про Майстра

На жаль, широкому загалу на Рівненщини мало відомо і про Томаша Оскара Сосновського, і про його зруйноване родове гніздо в Новомалині. Утім, на Рівненщині діє Громадська організація “Культурно-просвітницький центр імені Т. О. Сосновського” (голова Ярослав Ковальчук). Центр усіляко пропагує творчість визначного скульптора та відроджує пам’ять про нього. Зокрема, за ініціативи і сприяння організації школі в Новомалині присвоєно ім’я Томаша Оскара Сосновського та встановлено меморіальну дошку.

Меморіальна дошка в Новомалинській школі

А в день народження знаного скульптора, 12 грудня, в Острозькому музеї відбулася презентація фільму про його життя і творчість. Появі фільму також слід завдячувати сприянню Центру імені Сосновського. Центр також започаткував міжнародну мистецьку премію імені Т. О. Сосновського, що стало б гідним пошануванням нашого видатного земляка. Однак, за словами Ярослава Ковальчука, ідея з премією ще потребує допрацювання. Зокрема сподівається на співпрацю щодо цього з новообраною владою.

Це цікаво  Нерозкриті таємниці білих хрестів. ...І трохи сучасних реалій

Доля замку, як доля людини

Будівлі також мають свою долю і карму. Інколи вони переживають своїх власників. Новомалинський же палацовий комплекс залишився хіба що на старих світлинах, на малюнках Наполеона Орди та в реконструкціях дослідників. Хоча описи і зовнішнього вигляду, і внутрішніх інтер’єрів збереглися. Доля Новомалинського замку — як долі його численних власників — то злети, то падіння… Від неприступної твердині й величі однієї з найкрасивіших магнатських резиденцій Волині до руйнації і забуття.

Замок-фортеця, на місці якого постала пишна резиденція. Малюнок-реконструкція з альбома Збігнева Шчепанека “Замки на кресах”
Новомалинський замок – малюнок-реконструкція Збігнєва Шчепанека (“Замки на кресах”)

Романтичні руїни Новомалинського палацово-замкового комплексу, що височіють над змілілою Збитенкою, ховають у своїх мурах цікаву історію нашого краю. Першим власником і будівничим фортеці в Глухах (так колись називався Новомалин) наприкінці XІV століття був Великий князь Литовський Ягайло Ольгердович. Затим — князь Свидригайло. Потім цими землями володів рід Єло-Малинських, при яких Глухи і стали Новомалином. Кожен з власників залишав свій слід в долі комплексу. Так на початку XVІІІ століття замок перебудовують на бароковий палац. На початку ХІХ століття, коли замок став власністю Сосновських (його в якості посагу принесла Станіславу Сосновському його дружина Касильда з Малинських-Четвертинських) він поступово набув рис світської архітектури. Саме стараннями Станіслава Сосновського, обраного в 1811 році маршалком Острозького повіту, батька майбутнього скульптора Томаша Оскара, замок на березі Збитенки перетворився на розкішну магнатську резиденцію з палацом і каскадним англійським парком.

Замок в Новомалині, зображення з мистецького тижневика “Клоси”, 1887 рік

Щоправда, перебудова комплексу була наслідком не так архітектурних фантазій нових власників, як кроком вимушеним. Через родинну майнову тяжбу Станіслав Сосновський уклав угоду, за якою він не мав права жити в бароковому палаці, що й спричинило масштабну реконструкцію комплексу. Старі стайні було перебудовано в житловий корпус. Поруч розміщувалися флігелі, господарчі будівлі. З епохи середньовіччя замок зберіг кількарівневі підвали. Поруч з основною будівлею знаходилася каплиця, перебудована з оборонної вежі в неоготичному стилі ще Малинськими. Свої доповнення в цю дивовижну споруду внесли і Сосновські, зробивши каплицю родзинкою новомалинського гнізда. Залишки її й досі дивують своєю архітектурою відвідувачів Новомалина. Зовні вона квадратна, всередині — кругла. На кожному з чотирьох фасадів міститься вузьке стрілчасте вікно. Зовнішні кути споруди прикрашають високі круглі гострокінечні башточки — пінаклі. Авторству Томаша Оскара Сосновського приписують оздоблення капличного вівтаря різьбленням по мармуру. Каплицю прикрашав барельєф роботи Сосновського “Мадонна з дитям”.

Новомалинський замок, листівка, 1928 рік. Зі збірки Національної бібліотеки Польщі
Ілюстрація з книги Валерія Войтовича “Томаш Оскар Сосновський. Скульптура класицизму”

У 1866 році губернська газета Волині писала: “…замок перетворений на палац … з трьох боків оточений ставком, з четвертого примикає до материка і відокремлений від нього ровом, через який проходить кам’яний міст, який колись був підйомним мостом”. До маєтку вела неоготична, багато декорована мурована брама, що стояла на фундаментах однієї зі замкових веж. Палацовий комплекс у Новомалині зобразив на своїх малюнках художник Наполеон Орда, який якраз у ті роки подорожував Волинню.

Наполеон Орда, Новомалинська резиденція, 1860-70-роки. Збірка Краківського Державного музею
Наполеон Орда, Новомалин. Збірка Краківського Державного музею

Внутрішнє оздоблення палацу також вражало. Його описи можна знайти, зокрема, в 11-томнику Романа Афтанази “Історія резиденцій на давніх кресах Речі Посполитої”. Окрім вишуканої ліпнини, стіни прикрашали художні полотна, мармурові скульптури, у шафах — дороговартісний порцеляновий посуд. Облицьовані кахлем печі прикрашали розписи блакитною глазур’ю з ідилічними сюжетами. Стіни бальної зали на першому поверсі прикрашали портрети представників кількох шляхетських родів. Праве крило палацу займали так звані “Зелена” і “Гобеленова” зали. Їхні стелі декоровано фресками XVII століття. У “Зеленій” залі був великий камін з чорного мармуру. А “Гобеленову” прикрашав гобелен розміром 3 на 4 метри, що зображав птахів у польоті. Усі меблі в палаці було виконано в античному стилі. Декором другого поверху слугували мисливські трофеї.

У палаці була велика колекція дороговартісної порцеляни — саксонської, берлінської, корецької і баранівської, колекція бронзових, срібних і кришталевих виробів.

Смерть у 1854 році Станіслава Сосновського фактично поставила хрест на подальшій розбудові Новомалинської резиденції. Судові тяжби за спадок Станіслава Сосновського між його родичами далися взнаки. А єдиному повноправному власникові успадкованого Новомалина Томашу Оскару, на ту пору вже відомому скульптору, було не до фамільних добр. Його цілковито поглинуло мистецтво. Усі свої маєтності він роздав у оренду місцевим поміщикам. А Новомалинською вотчиною доручив керувати колезькому асесору Генриху Станіславовичу Ружицькому.

Після смерті Томаша Оскара Сосновського Новомалин за спадком опиняється в руках різних родів: Фальковських, Ходкевичів, Довгялло. Анна Людвика Ходкевич (племінниця Сосновського) побралась у 1892 році з Домініком Довгялло зі старовинного польського шляхетського роду, і Новомалин аж до вересня 1939 року був у володінні цієї родини.

Розорення і руйнації зазнав маєток під час Першої світової війни та подальших революційних подій. Намагаючись врятувати хоча б найцінніші речі, власники вивезли з Новомалина до Житомира 15 возів добра – родинний архів, бібліотеку, художню збірку, понад 20 скульптур Томаша Сосновського, порцеляну. Частину цього майна було втрачено. Усе, що не вивезли, було “конфісковано” місцевими “ревкомівцями”, а що не можна було забрати, то просто побили, поламали, спалили. Місцеві “революціонери” позбивали ліпнину і декор зі стін і стель, повиймали віконні рами і двері…

У 1921-1939 роках останній власник Новомалина Кароль Довгялло реставрував зруйновані замкові будівлі, частково відновив інтер’єри. Але це вже був інший, новий палац.

Резиденція Сосновських-Довгялло, міжвоєнний період

Ставлення ж радянської влади до панської спадщини та її власників було відомим. Депортований у 1939-у Кароль Довгялло згинув у вирі буремного часу. Його дружині Софії з дітьми вдалося врятуватися. Нащадки цього роду і нині живуть у Польщі. Вони вважають, що найімовірніше Кароля Довгялло разом із багатьма іншими польськими військовиками було страчено в Биківні під Києвом у 1939-у або на початку 1940-х.

Під час Другої світової замок у Новомалині зазнав непоправних руйнувань. За спогадами місцевих, одного разу партизани підірвали розташований в палацових приміщеннях німецький склад боєприпасів. У результаті виниклої пожежі згоріли частина будівель комплексу. Згодом від удару блискавки згорів дах каплиці. А довершили справу місцеві жителі, які поступово розібрали вцілілі стіни і рештки споруд на будівельний матеріал…

Новомалинська резиденція у 1940-і роки
Каплиця, 1940-і роки

Існує графічна реконструкція палацового ансамблю в Новомалині, виконана професоркою кафедри архітектури та середовищного дизайну НУВГП Ольгою Михайлишин. Ось що вона розповіла:

Ще в 1997-1998 роках я виконала цю графічну реконструкцію Новомалинського палацового ансамблю, спираючись на наявні тоді фотодокументи, малюнки Наполеона Орди, історичні дослідження. Тоді в середовищі науковців велася мова про можливість відродження палацового комплексу, але офіційно так питання тоді не ставилося. Практичного застосування реконструкція так і не знайшла.

Замок у Новомалині, реконструкція Ольги Михайлиши

Сьогодні Новомалинський палац має статус пам’ятки архітектури та містобудування ХІV століття державного значення і перебуває в стані невідновних руїн. Від колишньої величі і краси не збереглося практично нічого.

Охороняється державою… Тільки охороняти вже практично нічого

Від палацу вціліли частина стін і склепінчастих підвалів. Хоча колишня родзинка резиденції — каплиця — навіть у зруйнованому стані вражає відвідувачів. Рештки колись розкішної садиби, схоже, приречені зникнути безслідно. Адже жодного кроку на реставрацію комплексу, чи принаймні консервацію і реальну охорону решток не зроблено.

Вид на колишню резиденцію зверху. Фото з сайту https://m-a-d-m-ax.livejournal.com

Не знайти тут і бодай інформаційної таблички про цю місцину. Кожен день наближає той час Х, коли кинута напризволяще пам’ятка зникне назавжди, зруйнована часом і байдужістю сучасників.

Залишки колись розкішної неоготичної каплиці. Фото 2018 року з мережі Інтернет

…Про надзвичайно обдаровану людину кажуть, що її поцілував Бог. Без сумніву, талант Томаша Оскара Сосновського — від Всевишнього. Якщо вітер мандрів занесе вас у Новомалин, то, прогулюючись мальовничими руїнами, згадайте того, хто тут народився, і, хоча й помер на чужині, але назавжди прославив наш край — великого майстра мармурової скульптури Томаша Оскара Сосновського.

Тут можна переглянути Фільм Томаш Оскар Сосновський .

Джерела інформації і фото:

Валерій Войтович “Томаш Оскар Сосновський. Скульптура класицизму”;

Tomasz Oskar Sosnowski (1810-1886): Z Wołynia na szczyt rzymskiego Panteonu (https://naszswiat.it/historia/rzym-tomasz-oskar-sosnowski);

“Zamki na Kresach” (2008), альбом Збігнева Шчепанека (Zbigniew Szczepanek, 2008, Bernardinum; http://www.zsae.gdynia.pl/biblioteka/albumszczepanek

Національний цифровий архів Польщі (NAC);

Nowomalin//Słownik geograficzny Królestwa Polskiego (Warszawa, 1886, Т. VII.), (http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_VII/264);

О. Михайлишин “Палацово-паркові ансамблі Волині 2-ї половини XVIII–XIX століть”. (Київ: Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудівництва, 2000 рік).

Roman Aftanazy “Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczpospolitej” (“Історія резиденцій на давніх окраїнах Речі Посполитої”, т. 5 “Воєводство Волинське”);

https://commons.wikimedia.org;

https://castles.com.ua

Оцініть будь-ласка публікацію
(Поставлено оцінок: 4, середня: 5,00)
Загрузка...