У Рівному встановлять меморіальні “камені спотикання” жертвам нацизму

У четвер, 26-го липня, в Рівному відбудеться безпрецедентна акція – встановлення так званих “каменів спотикання” на знак пошани до п’яти жертв нацизму, які колись мешкали в нашому місті. Для цього до Рівного прибуде автор ідеї меморіальних знаків відомий німецький митець Гюнтер Демніг. Про це повідомили з ГО “Центр студій політики пам’яті та публічної історії “Мнемоніка”.

«Камені спотикання», які буде встановлено в Рівному

Рівне – друге місто в Україні, в якому буде встановлено ці меморіальні знаки. Першим був Переяслав-Хмельницький. Гюнтер Демніг започаткував цей проект з метою вшанування пам’яті усіх категорій жертв нацизму, хто був переслідуваний чи вбитий націонал-соціалістами в період з 1933-го по 1945-й роки. За задумом камені встановлюються біля місця, де було помешкання жертви. Якщо ж таке місце неможливо встановити, то вони можуть закладатися біля місця, де працював потерпілий. “Камінь спотикання” – це предмет кубічної форми розміром 96х96 міліметрів шириною і 100 міліметрів заввишки. Вони вбудовуються в тротуар перед будинком, в якому мешкали жертви нацизму. Заборонено встановлювати камені на місці вбивства жертви, оскільки вони покликані вшанувати пам’ять про життя людини, а не її вбивство. Такі камені вже встановлено в містах понад 20-ти країн ЄС.
На камені буде нанесено ім’я та прізвище, рік народження жертви, повна дата арешту, інформація про інтернування до табору. Також наноситься рік депортації до концентраційного табору, але це не стосується більшості жертв нацизму на території України, яких зазвичай не відправляли до таборів смерті, а розстрілювали неподалік від місць їх проживання. Наноситиметься на камінь також повна дата загибелі. У випадку, якщо жертва вчинила суїцид, аби уникнути жорстокого вбивства, на камінь наноситься надпис “Порятунок у смерті”.

Автор проекту встановлення «каменів спотикання» Гюнтер Демніг

У Рівному буде встановлено меморіальні камені таким особам: отцю Володимиру Мисечку (на вулиці Соборній, 39, біля входу у Свято-Воскресенський кафедральний собор); поетесі Зузанні Гінчанці (на Театральній площі біля входу до Рівненського драмтеатру); Праведнику народів світу Якову Сухенку (біля будинку №19-А у провулку Ігоря Волошина); єврейській сім’ї Якобу та Рахель Круликам (біля будинку №96 на вулиці Соборній, в завулку між Петлюри і Поштовою).
“Камінь спотикання” Зузанні Гінчанці виготовили коштом німецької дослідниці літератури, експерта зі славістики та історика Ютти Ліндекуґель. Камені решті жертвам встановлять коштом ГО “Центр “Мнемоніка”.
Як відомо, спроба встановити в Рівному меморіальний камінь Зузанні Гінчанці рік тому вже була. Однак тоді через непорозуміння з митницею цього зробити не вдалося. Як зазначив експерт ГО “Центр “Мнемоніка” Петро Долганов, цього разу має все відбутися без проблем. Меморіальні знаки вже майже рік, як у Рівному, але треба було дочекатися приїзду Гюнтера Демніга, оскільки він як автор проекту має бути присутнім при встановленні знаків. Водночас, у нього дуже щільний графік поїздок по світу, і тому митець заздалегідь планує свій приїзд. Щодо осіб, яких обрали для вшанування, то Петро Долганов зазначив таке:

— Оскільки, згідно з умовами проекту, знаки ставляться в основному біля місць проживання жертв (або їх місця роботи), то в нас уже була інформація про цих осіб. Нам вдалося встановити і місця їх проживання, і обставини їх загибелі. У цьому списку нам вдалося поєднати не лише жертв власне Голокосту. Тут і Гінчанка — єврейка за національністю, але яка позиціонувала себе як польська поетеса, тут і український священик, і людина, яку стратили за те, що він рятував жертв Голокосту…

За словами Петра Долганова, дослідники сподіваються, що це не останні меморіальні камені, які будуть встановлені в Рівному. Але, щоб подати заявку до фонду Гюнтера Демніга, потрібно пройти певну бюрократичну процедуру — зібрати інформацію про жертви, узгодити подання заявки з місцевою владою та владою Німеччини. Щодо ставлення влади Рівного до події, то, зі слів Петра Долганова, є розуміння і сприяння. Зокрема, міська рада надасть звукопідсилювальну апаратуру для церемонії на Театральній площі, а також забезпечить власне встановлення каменів. Вочевидь, це робитимуть силами місцевих комунальних служб.
Офіційна церемонія розпочнеться на Театральній площі о 17.00 годині 26 липня 2018 року за участі представників міської влади Рівного.
Довідка
Володимир Мисечко — уродженець села Вовкошів Рівненської області. У 1927 році закінчив Волинську духовну семінарію в Кременці. Був священиком у Почаївській лаврі, потім настоятелем Свято-Вознесенського храму в Горохові. Богослужіння проводив українською мовою, виступав проти ополячення, підтримував українську національну культуру і українське просвітнє слово.
Після окупації Рівного деякий час працював у Свято-Воскресенському кафедральному соборі. Відмовився співпрацювати з окупаційною владою, зокрема — закликати мирян добровільно їхати на роботу до Німеччини. Володимира Мисечка заарештували в жовтні 1943 року. Піддавали тортурам у рівненській в’язниці. П’ятнадцятого жовтня 1943 року його разом з 33-ма іншими в’язнями тюрми розстріляли в кар’єрі села Видумка.
Праведник народів світу Яків Сухенко (він прибув до Рівного з УРСР у 1939 році й працював інженером) рятував євреїв у роки Другої світової війни. Зокрема, рівнянок Варвару і Міру Барац. Нещодавно в Державному архіві Рівненської області знайдено його реєстраційні дані періоду окупації. Зокрема, встановлено дату народження Праведника (1910 рік) та місце проживання в Рівному – вулиця Студенна 19-А (колишня вулиця Гайдара, нині провулок Ігоря Волошина). Якова Сухенка розстріляли нацисти в Києві в 1943 році. У 1983 році Якова Сухенка було визнано Праведником народів світу.
Зузанна Гінчанка народилася в 1917 році в Києві. Навчалася в Рівненській гімназії, де й написала свої перші вірші. Мріючи стати поетесою, вступила до Варшавського університету. У столиці Гінчанка заприязнилася з провідними літераторами того часу – Вітольдом Ґомбровичем, Юліаном Тувімом, зблизилася з літературним гуртом “Скамандер”. У 1936 році видала дебютну поетичну збірку “Про кентаврів” (“O centaurach”), чим утвердила своє ім’я серед культурної еліти польської столиці. Поетка успішно співпрацювала з часописами, готувала радіопередачі. У передвоєнні роки бувала в Рівному, де на неї чекали не тільки в родині, а й у літературному товаристві “Волинь”. У пізніших її творах переважають роздуми, з’являється стурбованість у світогляді та соціальна критика. Гінчанка є автором гострої та влучної політичної сатири, часто антифашистського спрямування (“Полювання”, “Преса”, “Прачки”). Зузанну Гінчанку закатували гітлерівці в 1944-у році в Кракові. В одному з останніх своїх вірішів (“Non omnis moriar”) вона описала пророче шокуючий образ власної долі. У 2018-у році збірку поезії Зузанни Гінчанки видали українською мовою.
Сім’я Круликів — жертви Голокосту в Рівному. Яків (Якоб) Крулик був учителем рівненської школи “Тарбут”. Його доньці Рахель Крулик було п’ять років на момент загибелі в 1942 році. Щоб не бути жорстоко вбитими нацистською окупаційною владою батько і донька знайшли порятунок у смерті. Надпис на меморіальному знаку – “Порятунок у смерті” – є універсальним на “каменях спотикання” для всіх тих жертв Голокосту для кого суїцид виявився єдиним виходом із безнадійної ситуації.

Ще записи в рубриці

Закладка Постоянная ссылка.

Комментарии запрещены.