У стародавнє поліське село можна завітати в сучасних Сарнах

Перенестися на півтора-два століття назад, побувати в селянській хаті, млині й сільському шинку, відчути справжній колорит поліської глибинки можна, відвідавши історико-етнографічний музей просто неба в Сарнах. Унікальне поліське село ХІХ-початку ХХ століття відтворили тамтешні історики і музейники.

На території унікального поліського села-музею в Сарнах

Краєзнавчий музей у Сарнах відкрито в 1974 році. Ідея створити на базі музею унікальний комплекс під відкритим небом (скансен) належить місцевій краєзнавиці, дослідниці історії Сарн, авторці краєзнавчого нарису про це містечко, заслуженій працівниці культури України і багаторічній директорці історико-країзнавчого музею Сарн Раїсі Костянтинівні Тишкевич. Звозити об’єкти до майбутнього скансену почали у кінці 1980-х років. Тоді ж музей змінив статус на “історико-етнографічний”. Про це розповіла теперішня директорка музею Вікторія Дашко.

Історико-етнографічний комплекс у Сарнах

Нині Сарненський скансен є своєрідною туристичною візитівкою Сарн — єдиний такого роду на Рівненщині, що відтворює пам’ятку народної архітектури — поліське село кінця ХІХ століття.

– У нас можна побачити курну хатину, привезену з села Кричильськ, що на Сарненщині, – розповідає Вікторія Дашко. – Зараз таких хат на Поліссі практично не залишилось. У давнину в ній могла мешкати велика багатодітна родина разом із бабусею та дідусем. Вона називалась курною, бо хата не мала комина, і дим виходив у хату. Селяни не будували комини, бо за царської Росії був так званий димовий податок, платити який бідним селянам було накладно. Є також хатина селянина середнього статку. Її привезли з Калинівка, що на Сарненщині. У ній ми відновили інтер’єр житла селян ХІХ століття — з покуттю, іконами, обрамленими вишитими рушниками, столом. У нас є млин 1896 року, привезений з Гощанського району, є кузня, борті.

Як зазначила Вікторія Дашко, найстарішим експонатом на території музею є каплиця ХVІІІ століття, привезена зі Степані. Поруч розташувався шинок, привезений торік з села Гориничі на Зарічненщині. У минулому році музей поповнився криївкою.

Це цікаво  Депутати не хочуть, щоб музеєм керував Олександр Булига

Усі меблі, побутові речі, які можна побачити в об’єктах комплексу, автентичні, збережені з давніх часів. Можна побачити колиску для немовлят, ліжко, облаштовану сушилку для випраного одягу; скрині, де зберігали святкові речі, документи, гроші; мисник для посуду.

Як розповіла Вікторія Дашко, відвідувачі можуть не просто помандрувати в минуле, прогулюючись територією комплексу, а й стати учасниками чи глядачами цікавих мистецьких дійств. Адже в традиції музею щорічно проводити різні фестивалі, свята народної творчості, виступи аматорських колективів. Зокрема, можна побачити унікальний стародавній поліський обряд водіння куста, який зародився саме на наших теренах. А туристів завжди вистачає, каже Вікторія Дашко. Щоправда, нині через карантин музей зачинено, але екскурсії по території проводять.

Особливо колоритно і мальовничо виглядає відтворене село під час етнографічних свят
Не лише подивитися, а й самим долучитися
Торік до сарненського “села” завітав мер Львова Андрій Садовий з родиною
Учні сарненського ліцею “Лідер” – учасники фотопроєкту “Поліська коловерть” на території історико-етнографічного комплексу в Сарнах

Вікторія Дашко сподівається, що ситуація все ж таки поліпшиться. І музей навесні знову оживе, там знову буде багатолюдно і гамірно. А відвідати це поліське диво-село справді варто.

Фото з фейсбук-сторінки Сарненського історико-етнографічного музею

Оцініть будь-ласка публікацію
(Поставлено оцінок: 1, середня: 5,00)
Загрузка...