Відчути на смак і кухню, і епоху. Новий історично-гастрономічний проєкт на Рівненщині

Чорні вареники, хліб з жолудів та “чіпси” з рибної луски — це лише деякі смаколики, якими частуватимуть ці креативні хлопці й дівчата. Однак, нагодувати охочих “шоковими” для сучасників стравами — не головне. Відчути на смак (у буквальном сенсі) історію нашого краю — таке завдання цього амбітного проєкту.

Їх поки що п’ятеро: Сергій Солдаткін (шеф-кухар проєкту), Олег Тищенко (історик, краєзнавець, дослідник, директор Здолбунівського районного історико-краєзнавчого музею), Руслан Плясуля (виконавчий директор проєкту), Анна Хмелевська (фотограф), Павло Осіпов (відеооператор). В арсеналі — бажання, вміння. натхнення і цілеспрямованість. Це організатори і учасники проєкту “Я — історія”.На їхнє переконання. вивчати історію можна не лише за документами, книгами, артефактами. Гастрономічні уподобання наших пращурів — яскраве і невичерпне джерело пізнання минувшини. Сергій Солдаткін і Руслан Плясуля відомі тим, що два роки тому брали участь у встановленні національного кулінарного рекорду, долучившись до випікання найбільшого торту-медовика на святі меду і трави “Золотіївські ряди”. Нині хлопці одержимі новою ідеєю.

Зліва-направо: Сергій Солдаткін, Олег Тищенко,, Руслан Плясуля біля музею у Здолбунові

Розповідає Руслан Плясуля:

Власне, надихнув нас на цю ідею Олег Тищенко. Якось ми завітали до нього в музей, де він провів для нас дуже емоційну екскурсію, після якої ми вирушили до лісу. Там вирішили приготувати щось поїсти з того, що було в природі, під рукою, так би мовити. Вочевидь, далися взнаки розповіді Олега про історію УПА, як бійці переховувалися у криївках, що їли, яка на смак та їжа, як зберігали продукти… Подумалося, а чому б не спробувати через кулінарію розповісти про давнє минуле нашого краю? Не лише про УПА… От спробували приготувати деякі страви з того, що знайшли, і зробили про це відео-ролик. Він став таким собі пробним промо-роликом про наш проєкт. У ньому — кадри процесу приготування дивних, як на погляд сучасників, і давно забутих широким загалом страв. Усе відзнято в Здолбунівському районному історико-краєзнавчому музеї. “Родзинка” нашого проєкту ще й у тому, що ми відтворюватимемо страву того чи іншого часу, використовуючи автентичне приладдя і кухонне начиння. У нас буде лише те кухонне приладдя, посуд, які відповідають тому чи іншому історичному періоду. Саме тому звернулися до музею. Страви. показані в ролику, приготовано саме так. Приготування страв супроводжуватиметься розповіддю про той період часу. Для цього запрошуватимемо цікавих людей, істориків. краєзнавців, дослідників.

Олег Тищенко, Сергій Солдаткін і… старовинний баняк, який стане незмінним “учасником” майбутнього проєкту

До розповіді колеги долучається Сергій Солдаткін. Слід зазначити, що кухарський професійний стаж Сергія Солдаткіна 15 років. Він працював в Україні й за кордоном, увійшов до топ-100 кухарів України (опитування серед професіоналів галузі), суддя міжнародного класу з кулінарії за версією WACS (Всесвітня асоціація спільноти шеф-кухарів), шеф-кухар готельно-ресторанного комплексу “Підкова”.

Є дуже багато незаслужено забутих, але перспективних з точки зору кулінарії, продуктів, – провадить Сергій Солдаткін. – І вони, як не дивно, часто в буквальному сенсі у нас під ногами. У природи можемо взяти, окрім звичних для нас риби, грибів, лісових ягід, наприклад, ще й кропиву, жолуді, навіть жаб… Ця сировина певною мірою для сучасників може здатися шоковою, але ж наші предки колись готували з того, що було під рукою… Захотілося спробувати, наприклад. випекти хліб з жолудів. Для цього перетерли їх у справжніх старовинних жорнах, замісили тісто у ночвах, як це робили наші пра-прабабусі, а випекли в старовинній печі. Усе це в Здолбунівському музеї. На цей хліб дуже добре прийшлася помадка з свинячого смальцю (самі також витопили), приправленого гострим перцем і часником. А ще спробували приготувати смажених карасів і жаб та печену в печі капусту. На нашому відео видно, як Олег Тищенко пробує капусту, яка йому дуже смакує. Поки що не розкриватимемо усіх секретів, як і з чого готуватимемо страви з минулого, але сподіваємося, що це буде і смачно, і цікаво.

Піч. жолуді… Чи вийде з них борошно? Але процес переробки розпочато
Сергій Солдаткін випробовує старовинні ночви для замісу тіста для “жолудєвого” хліба
Ось такий вийшов хліб

Дегустаторами незвичних смаколиків стали рівняни, які приїхали до Здолбунова, дізнавшись, що створюється такий проєкт. Їхні емоції добре видно на відео.

Це цікаво  Найвродливіший князевич Європи, викрадений з Рівного, або Таємниці рівненського двору князів Любомирських

– Для нас важливо зберегти баланс: кухня та історичні факти, – каже Руслан Плясуля. – У жодному разі не хочемо, щоб це стало ще однією демонстрацією “а дивіться, як готували”, або черговою патріотичною лекцією чи створенням ще одного збірника рецептів. Хочемо представити історію краю, її вплив на кухню відповідного часу. Адже Рівненщина — казково багатий і насичений подіями край. Хочемо, щоб було цікаво, смачно і пізнавально, а головне – в сучасному легкому форматі. А ще — створити ефект присутності й участі глядача в тому дійстві, яке зніматимемо. Так би мовити, прибрати так звану четверту стіну — між учасниками ролика і глядачами.

Смажений карась, гриби і ще щось загадкове, але виглядає апетитно
Сергій Солдаткін запрошує
Виглядає апетитно!

Руслан Плясуля каже, що вірить в успішне втілення їхньої ідеї. Бо в день, коли вона набула обрисів певної творчої концепції, здавалося, саме провидіння сприяє цьому. Тоді вони побували в знаковому для Рівненщини місці — в Гурбах. Тоді ж туди приїхав Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній, який заклав камінь під будівництво храму на честь святителя Спиридона Тримифунтського у Свято-Воскресенському Гурбинському монастирі.

За словами Руслана Плясулі, мають вже попередню домовленість із Сарненським музеєм. Тому наступна їхня кулінарна відео-мандрівка в минувшину стартуватиме звідти. Усі наступні плани організатори поки що тримають у секреті, але обіцяють, що буде креативно.

Дегустатори і перші шанувальники майбутнього історично-гастрономічного блогу разом з його творцями

Хочемо в результаті отримати історико-гастрономічний блог, де через кулінарію передати історію, що ожила — смак того часу, в прямому і переносному сенсі. Наш проєкт не є комерційним чи грантовим, він — для душі, працюємо над ним у вільний від основної роботи час. Маємо підтримку від низки підприємців, але будемо раді якщо їх буде більше, – зазначає наостанок Руслан Плясуля.

Контакти для тих, хто хоче долучитися до підтримки проєкту “Я — історія”: Руслан Плясуля +38 098 283 63 31; plyasuliah@gmail.com

Це цікаво  На “Гірці” у парку змонтували першу експозицію. До відкриття таємничих підземель уже недовго
Оцініть будь-ласка публікацію
(Поставлено оцінок: 3, середня: 5,00)
Загрузка...