photo-lviv.in.ua – Страница 14 – РівнеРетроРитм

“Не бійся!” або коротка історія великої людини

“Не бійся!” або коротка історія великої людини

photo-lviv.in.ua 13.07.2018 05.02.2019 Ретро-подорожі

Незвично писати про Возницького в минулім часі. Так само як незвично не зустрічати по вулиці Коперника, – коли йшов з головного корпусу галереї до відділу – Палацу Потоцьких чи на чергову нараду, – його високу сутулувату постать в піджаку з Зіркою Героя України на лацкані. Єдина нагорода, яку носив постійно, …

На хвильку до пана Едзя, або неповторний “Атласс”

На хвильку до пана Едзя, або неповторний “Атласс”

photo-lviv.in.ua 08.07.2018 05.02.2019 Ретро-подорожі

Наприкінці XIX – на початку XX століття найпопулярнішою кнайпою Львова був “Атласс” на розі площі Ринок, 45, та вул. Гродзицьких (Друкарська). Назва кнайпи пішла від прізвища першого господаря кнайпи – М. Л. Атласса, знаменитого єврейського горілчаного монополіста, винахідника чудових спиртних напоїв: “Сmietankуwki”(сметанківки) і “Atlasуwki”(атлясівки).

На перше січня
На перше січня 1939 року у Волинському воєводстві налічувалося 2 071 школа, 27 гімназій, 21 ліцей. Мережа спеціалізованих навчальних закладів – технічних, торговельних, ремісничих, сільськогосподарських шкіл, шкіл підвищення професійної кваліфікації, утримуваних державним коштом або за рахунок громадських організацій, мала забезпечити промисловість і дрібнотоварне виробництво кваліфікованими робітниками. Динаміка приросту кількості навчальних класів на Волині була однією найвищих у Польщі і складала 8,6 відсотка в порівнянні з 4 відсотками в центральних воєводствах та одним — у західних.
Зростання кількості
Зростання кількості населення в містах сприяло розвитку системи установ культури, орієнтованих на міську або сільську громаду в цілому. Частина з них представляли культури національних меншин. До таких об’єктів належали Народні доми польської, української, чеської громад у Гільчі Чеській, Горохові, Дублянах, Здовбиця, Любомлі, Озерянах, Улянівці та ін. Роль культурно-просвітницьких осередків також виконували установи, що спрямовували свою діяльність на мешканців міст, об’єднаних за професійною або соціальною ознакою — будинки залізничників (Ковель, Рівне), офіцерів (Рівне), військових резервістів (Річки).
Ознакою модернізації
Ознакою модернізації культурного життя на Волині міжвоєнного періоду стало будівництво кінотеатрів, чисельність яких до кінця 1930-х років досягла 34-х. Усе більшої популярності серед мешканців найбільших міст Волині набували заняття спортом. Системний підхід до оздоровлення середовища проживання проявлявся у розвитку рекреаційних зон, до складу яких обов’язково входили спортивні споруди – стадіони, ігрові майданчики, відкриті плавальні басейни. Поява подібних споруд наприкінці 1930-х років у ключових містах Волинського воєводства — Рівному, Луцьку, Ковелі — була ознакою кардинальних соціальних змін.

Усі права застережено. Копіювання, передрук, інше поширення інформації, у тому числі окремих частин текстів чи зображень, розміщених на “РівнеРетроРитм”, без письмового дозволу редакції заборонено. Цитування будь-яких матеріалів, розміщених на “РівнеРетроРитм”, дозволяється за умови усного або друкованого посилання, а для інтернет-видань – обов’язкового прямого відкритого для пошукових систем гіперпосилання в першому або другому абзаці матеріалу на “РівнеРетроРитм”. Редакція може не поділяти думку авторів. Редакція залишає за собою право редагувати надані їй матеріали. За матеріали в рубриці “Блоги” редакція відповідальності не несе, оскільки їх публікують виключно автори блогів.