Автор: Admin

До 1927 року волинські міста в складі Польщі були на так званому “ручному” управлінні волинського воєводи. Хоча на чолі міста стояв магістрат, однак він не був виборним органом. Функції самоуправління в містах виконували міські громадсько-господарські комітети, створені за ініціативою воєводського управління у травні 1921 року. Вони координували роботу магістратів і були для них одночасно рекомендаційними та контролюючими органами. До складу магістрату входили бургомістр, заступник та лавники. Першим Рівненським бургомістром 19 серпня 1919 року став Ян Балінський. Магістрат мав два відділи — військово-паспортне бюро і технічний відділ.

Справжні виборні самоврядні органи в Рівному почали діяти лише з 1928 року після того, як у другій половині 1927-го відбулися перші вибори до Рівненської міської ради. Члени ради обрали бургомістра, його заступника та лавників. Так польська влада наважилася ввести в нашому краї повноцінний міський устрій, який у Польщі діяв ще з серпня 1919 року. Міська рада складалася з 40 членів (населення Рівного на початку 1920-х років понад 32 тисячі). Проте в самому магістраті працювало 154 особи, що на 94 перевищувало визначену статутом кількість. Але місцевій владі вдавалося переконувати вищі інстанції в доцільності такої кількості працівників.

Серед міських обранців Рівного наприкінці 1930-х років було 15 осіб з вищою освітою, 11 — з середньою, дев’ять мали початкову. Серед них, зокрема, були по троє адвокатів, інженерів, осіб, зайнятих у сільському господарстві, ремісників, один лікар, шість купців. До компетенції магістрату входили: складання бюджету; стягнення податків з населення; нагляд за санітарним станом і благоустроєм міста; будівництво й утримання доріг, мостів, вулиць, міського водопроводу та каналізації; будівництво шкіл, лікарень; розвиток місцевої торгівлі, промислів та промисловості; створення кредитних установ; охорона в містах громадської безпеки та правопорядку.