Ознакою модернізації

Ознакою модернізації культурного життя на Волині міжвоєнного періоду стало будівництво кінотеатрів, чисельність яких до кінця 1930-х років досягла 34-х. Усе більшої популярності серед мешканців найбільших міст Волині набували заняття спортом. Системний підхід до оздоровлення середовища проживання проявлявся у розвитку рекреаційних зон, до складу яких обов’язково входили спортивні споруди – стадіони, ігрові майданчики, відкриті плавальні басейни. Поява подібних споруд наприкінці 1930-х років у ключових містах Волинського воєводства — Рівному, Луцьку, Ковелі — була ознакою кардинальних соціальних змін.

“Позаздрив би Лувр”: десять унікальних експонатів XVI-XVII століть з колекції замку на Рівненщині

Надгробна плита Анни-Алоїзи Ходкевич — єдиний оригінальний поховальний елемент родини князів Острозьких в Україні. Експонат знаходиться у Дубенському замку на Рівненщині, але наразі недоступний для огляду відвідувачам через воєнний стан. Статтю про надгробну плиту та ще дев’ять унікальних предметів періоду правління князів Острозьких опублікували в журналі “Історичний калейдоскоп”. Про ці …

Експозиція “Колишня в’язниця”: на Рівненщині вдалось ідентифікувати трьох арештантів, які сиділи у камері НКВС

На Рівненщині по написах на стінах вдалось ідентифікувати трьох арештантів, які сиділи у підвалах колишнього відділу народного комісаріату внутрішніх справ у Здолбунові. Двоє з них були двоюрідними братами. Історії життя чоловіків увійдуть до експозиції “Колишня в’язниця”. Проєкт планують презентувати в середині вересня у Здолбунівському краєзнавчому музеї. Написи, видряпані на стінах …

“Світлини з минулого”: до 185-річчя будівлі Рівненського краєзнавчого музею

Він “народився” гімназією, але його стіни служили і для освітніх чиновників, і для більшовицьких начальників, і навіть для окупаційної нацистської влади. Скільки дивовижних історій ми могли б почути, якби його стіни могли говорити!.. Та власне він і сам є історією. Одна з двох будівель Рівного, які мають статус національних пам’яток …

Середньовічний скарб для Дубенського замку

Музейна збірка Дубенського замку-фортеці, що на Рівненщині, поповнилася новими унікальними експонатами. Колекцію з 220-ти монет XVII століття передав заповіднику один з меценатів. “Цілий нумізматичний скарб днями офірував Дубенському замку наш земляк, заслужений лікар України, заступник генерального директора Міжнародної клініки відновного лікування у Трускавці (нині — Міжнародна реабілітаційна клініка Козявкіна), “права …

Російські військові злочини проти української культурної спадщини

За інформацією Міністерства культури та інформаційної політики, з початку повномасштабного вторгнення до кінця червня 2024 року росія зруйнувала або пошкодила 1 085 пам’яток культурної спадщини України. Пошкоджень або цілковитого руйнування зазнали об’єкти у 18-ти областях. Російські варвари поставили за мету знищити не тільки населення України, а й історичні докази існування …

Для палацу Красицьких у Володимирці на Рівненщині розробляють проєкт реставрації

Проєкт реставрації палацу Красицьких у Володимирці на Рівненщині відібрали до національного архітектурного хакатону “100 ідей для міст”. Для 200-літьої пам’ятки мають розробити ескізи фасадів та внутрішніх приміщень, а також прорахувати орієнтовну вартість робіт. З отриманими матеріалами громада матиме можливість втілити проєкт в майбутньому. Як розповіла Суспільному начальниця відділу економіки та інвестицій Володимирецької …

Перевіряють церкви і костели, що є пам’ятками національного значення: на Рівненщині працює комісія Мінкульту

На Рівненщині перевіряють стан збереження культових споруд, що є пам’ятками архітектури національного значення. Це робить комісія, утворена наказом Мінкульту. Начальник відділу охорони історико-культурної спадщини управління культури і туризму Рівненської ОДА Юрій Калітинський зазначив, що таку інвентаризацію розпочали вперше за 40 років. За його даними, в області є майже 50 храмів …

240 років корецькій порцеляні: історія першої в Україні фарфорової мануфактури, яка діяла на Рівненщині

Порцелянову фабрику, що діяла на Рівненщині у місті Корець, відкрили 240 років тому. Її вважають першою фарфоровою мануфактурою в Україні й тогочасній Польщі. В обласному краєзнавчому музеї є колекція з 13 предметів посуду, виготовлених на початку ХІХ століття в Корці. Про заснування, роботу та занепад порцелянової фабрики розповіла завідувачка сектору впровадження цифрових …

На початок 1960-х років

На початок 1960-х років на Рівненщині закрили 124 церкви. Більшість з них з таких причин: аварійність приміщення – 14; віддали будівлю під школу (класи, майстерня, спортзал) – 23; під клуб (кінотеатр, будинки культури) – 29; під медпункт – 11 церков; під бібліотеку – 8 церков; під дитячий садок – 5 церков; на різні господарські потреби – 4 церкви. Закрито без причини (рішення, з якою метою використовувати приміщення, не прийнято) – 12 церков. Наприклад, Богоявленський собор у Острозі було закрито з метою його реорганізації в музей атеїзму, а Корецький собор мав перетворитися на кінотеатр.

У 1949 році перед уповноваженими

У 1949 році перед уповноваженими облрад з питань релігій було поставлено завдання всебічно вивчити питання про кожну релігійну громаду та вишукати можливість для закриття деяких з них. Рекомендовано “за домовленістю з єпископами-правлячими архієреями, не допускати обслуговування одним священиком 2-3 парафій”. Храми, що стояли пустками понад рік, пропонувалося знімати з реєстрації. За станом на перше січня 1963 року з 336-и діючих православних церков було розібрано сім, 12 використовувалися як шкільні класи, аптека, цех з виготовлення квітів, зерносховище, склади.

У 1938 році на Рівненщині

У 1938 році на Рівненщині було 474 діючих православних храмів. За період 1941-1943 років відкрилося ще чотири. Внаслідок військових дій 1941-1944 років згоріло і було зруйновано 24 церкви в Рівненській області. У кінці 1940-х Волинсько-Рівненська єпархія за кількістю приходів стала однією з найбільших єпархій срср. У Рівненському, Гощанському, Межиріцькому, Корецькому та Демидівському районах кожне друге село мало свою церкву, а в шести північних районах – лише кожне шосте село. Станом на перше січня 1956 року на 499 сільських рад Рівненської області нараховувалося 406 церков.