У 1990-1991 роках у Рівному…

У 1990-1991 роках у Рівному з’явилися нові газети. З 1990-го рівняни змогли читати “Діалог” та перше приватне ділове видання у Рівному та області – інформаційно-рекламний часопис “Фурор”. У наступному, 1991-у, майже одночасно газетних кіосках Рівного з’явилися ще дві нові газети. Двадцятого вересня рівняни побачили перше число відродженого історичного рівненського часопису “Волинь”. А 21-го вересня світ побачила перша приватна міська газета “Рівне вечірнє”. З липня 1992-го — знову новинка — щотижнева газета “10 канал”. З двадцятих чисел листопаду 1993 року на медійному ринку з’явився міський тижневик “Сім днів”.

На початку 1990-х…

На початку 1990-х на зміну радянським героям прийшли герої, імена яких за СРСР навіть згадувати було заборонено. Двадцять другого травня 1992 року відкрито меморіальну дошку Головному отаманові УНР, Голові Директорії УНР Симону Петлюрі, який бував у Рівному в часи української революції 1917-1921 років. Дошку відкрито на фасаді будівлі Народного дому, що на вулиці Петлюри. Перед громадськістю виступили народний депутат і співголова “Народного Руху України за перебудову” Іван Драч, активісти “Руху”, свідок перебування Петлюри в Рівному, учасник визвольних змагань, колишній репресований Пантелеймон Либак.

Чотирнадцятого жовтня…

Чотирнадцятого жовтня 2001 року в Рівному відкрито перший в Україні пам’ятник Симону Петлюрі. Монумент, виконаний з бронзи та граніту, встановили на вулиці, що носить ім’я Симона Петлюри, поруч із будинком, у якому наприкінці березня 1919 року працював уряд Української Народної Республіки – Директорія. Автор пам’ятника – Петро Подолець, скульптори Володимир Шолудько і Володимир Стасюк, архітектор – Тетяна Мельничук. Монумент українському військовому й політичному діячеві урочисто відкрили міський голова Віктор Чайка та народний депутат України Василь Червоній у присутності громадськості міста.

Фестиваль прадавніх човнів на Оствиці

Парк історичної реконструкції часів давньої Русі Оствиця, що розкинувся на мальовничому березі Басівкутського озера в Рівному, минулої неділі, першого серпня, зустрічав гостей з різних куточків України. Вони приїхали на фестиваль прадавніх човнів, який відбувся у Рівному вдруге. Історичне городище Оствиця стало місцем, куди завітали не лише рівняни, зацікавлені давньою історією, …

У січні 1991 року…

У січні 1991 року депутати Рівненської міської ради першого демократичного скликання перейменували вулицю Комуністичну на вулицю 16 Липня — на честь ухвалення 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. На клопотання рівненських депутаттів 11 червня 1991 року Президiя Верховної Ради УРСР ухвалила постанову про перейменування міста Ровно на Рівне, а Ровенської області — на Рівненську. У днi серпневого путчу “гекачепістів” 1991 року проходила позачергова п’ята сесiя мiської ради Рівного, де обговорювали питання дiй мiської влади в умовах оголошеного комунiстичними реваншистами надзвичайного стану.

Уперше синьо-жовтий…

Уперше синьо-жовтий прапор у Рівному підняли в день народження Тараса Шевченка 9 березня 1990 року — на флагштоці бiля Свято-Воскресенського собору. Попри те, що прапор неодноразово зривали, а флагшток ламали, активісти знову його відновлювали. Над адмiнбудинком мiської ради синьо-жовтий прапор підняли 16 червня 1990 року, в днi, коли громадськiсть Рiвненщини й усiєї України вперше за багато рокiв вiдкрито i урочисто вiдзначала рiчницю битви пiд Берестечком. А під час вiдкриття сесiй мiської ради звучав нацiональний гiмн “Ще не вмерла Україна” — задовго до законодавчого затвердження його музичної редакцiї.

Покровський собор…

Покровський собор у Рівному — один з найбільших і найвищих храмів України. Його висота сягає 55-ти метрів, довжина — 51 метра, ширина — 42. Наріжний камінь Собору заклав Патріарх УАПЦ Святійший Мстислав у 1990 році. Завершення будівництва і освячення храму Святійшим Патріархом Київським і всія Руси-України Філаретом відбулося в 2001 році. Нижній і верхній храми Собору вміщають більше трьох тисяч парафіян кожен. На подвір’ї Собору поховано відомих українських церковних та громадських діячів: митрополита Рівненського і Острозького Даниїла та старосту собору, члена Вищої Церковної Ради УПЦ КП, політичного діяча Василя Червонія.

Предмети часів Берестецької битви можна побачити в Рівненському музеї

Як виглядали козацькі мушкети, шаблі, сумки, казани та інші предмети козацької доби, віднині можна побачити в Рівненському краєзнавчому музеї. Усі ці артефакти, віднайдені на полі Берестецької битви, зобразив на своїх малюнках ще пів сотні років тому історик, археолог Ігор Свєшніков. Днями в Рівненському обласному краєзнавчому музеї відкрилась виставка “Берестецька битва-370”, …

Сімнадцятого травня…

Сімнадцятого травня 1994 року в Рівному перенесено на вулицю Ясну пам’ятник партизану-розвіднику Миколі Кузнєцову, який стояв перед адмінбудинком міської ради. На постаменті цього монумента встановлено пам’ятний знак “Загиблим за Україну”. На площі Короленка відкрито пам’ятник “Загиблим у збройних конфліктах”. Демонтовано пам’ятник командиру партизанського загону Дмитру Медвєдєву. Відразу ж після провалу путчу 25 серпня 1991 року в Рівному було демонтовано пам’ятник Леніну. На його місці 22 травня 1999 року урочисто відкрили пам’ятника Тарасу Шевченку.

У травні 1990 року…

У травні 1990 року відбулися перші демократичні вибори до міської Ради Рівного. За їх результатами очільником міста став Іван Федів. Тоді його посада називалась “голова виконкому міської Ради народних депутатів”. З першого жовтня 1991 року посада мала назву “голова Рівненської міської ради народних депутатів”. А з червня 1992-го — “голова Рівненської міської адміністрації (управи)”. У 1993 році Іван Федів добровільно достроково покинув “мерське” крісло. Наступним очільником міста до квітня 1998 року був Володимир Мороз, а посада стала називатись “міський голова” з 21 травня 1997 року.

У різні періоди…

У різні періоди історії Рівного посади керівника міста (міського голови) мали різні назви. З 1891 і до 1898 років містом керував староста. Наступні роки і до 1919-го — міський голова. Далі упродовж року був комендант. А з 1920 і до 1922 року — бурмістр. Упродовж п’яти наступних років (до 1927-го) Рівним керував президент. А з 1927 і до 1934-го — знову бурмістр, на зміну якому і аж до 1939-го знову прийшов президент. За радянської влади, з жовтня 1939-го і до початку німецької окупації Рівного містом керував голова виконкому міськради. Коли Рівним заволоділи німецькі загарбники очолив місто бургомістр.

У середині 1930-х у Рівному…

У середині 1930-х у Рівному налічувалось понад 150 вулиць протяжністю 50,5 км. На 1939-й рік з них було забруковано майже 33 кілометри. За період з 1932-го по 1937-й роки в Рівному було побудовано 210 приватних будинків з 400-а квартирами. Кількість житлових будинків у місті становила 4 447, споруд для промислових і ремісничих закладів – 1 357, торговельних – понад 2 500. У 1936 році з міського бюджету було виділено 159 тисяч злотих на ремонт доріг, у той час як на придбання нерухомості, будівництво шкіл, міської лазні було витрачено всього 81 тисячу 587 злотих.