Живемо в той час, коли світом шириться пандемія коронавірусу, в період, який вніс свої корективи в наше життя та наші плани, закривши нас в наших домівках. Незвичним є також те, що свято Христового Воскресіння цього року буде іншим як ми звикли. Не зможемо піти до церкви, взяти участь у Службі Божій, освятити пасхальні кошички…
У контексті такого розвитку подій пропонуємо згадати як відбувалось святкування Великодня у часи підпілля, коли діяла офіційна заборона на існування Греко-Католицької Церкви.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2020/04/Святкування-Великодня-в-Музеї-народної-архітектури-і-побуду-у-Львові-імені-Климентія-Шептицького-1024x683.jpg)
Рішенням Псевдособору, який відбувся у Львові 8-10 березня 1946 року, було скасування діяльності УГКЦ. Проте Церква не припинила свою діяльність, а продовжувала існувати в підпіллі впродовж 1946 – 1989 років. Миряни, священики, монахи та монахині відігравали провідну роль у житті підпільної Церкви. Греко-католики зберігали свої національні традиції і це було однією з причин того, що їхня діяльність розглядалася провладними органами як небезпечна.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2020/04/1Купівля-квітів-і-вербових-галузок-на-площі-Ринок-перед-Великоднем.-Фото-початку-ХХ-ст.-1024x832.jpg)
Радянська влада всіляко намагалась перешкодити діяльності підпільної Церкви і для цього використовувала різні методи. До них слід віднести переслідування духовенства і мирян, відкриття проти них кримінальних справ, заслання. Не варто забувати також про те, що провладні органи прагнули викрити підпільні громади греко-католиків. Відповідно через це, священики та вірні мусіли бути дуже обережними у проведенні богослужінь та здійсненні церковних обрядів. Такий розвиток подій мав вплив і на святкування релігійних свят.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2020/04/2Кошички-з-писанками-для-прикраси-столу-на-Великдень-прибрані-шуткою-або-стяжкою-1926-р.-983x1024.jpeg)
В ці часи греко-католики на Пасху збирались у приватних квартирах або каплицях, куди запрошували підпільних греко-католицьких священиків. Служби відбувались зранку або вночі за заштореними вікнами та замкненими дверима. За словами історика Інституту історії України НАН Петра Боднарчука у часи підпілля був випадок, що за 5 км. від Болехова (на Івано-Франківщині) спеціально для Пасхального богослужіння вірні лише за ніч спорудили каплицю в лісі.
Непоодинокими в цей період були випадки, коли церква в селі була офіційно закрита, але ключі знаходились у селян і на великі свята, долаючи опір голови сільської ради та міліції, вони відкривали святиню. Так само влада різними способами прагнула не допустити святкування Великодня, тому часто у цей день оголошувала суботники.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2020/04/3Повстанський-Великдень.-У-центрі-праворуч-від-жінки-–-Білінчук-Дмитро-“Хмара”-поруч-з-ним-–-Мельник-Петро-“Хмара”..jpg)
Про такий випадок, який мав місце у 1974 році, згадує П. Боднарчук. У селі Хлопчиці на Львівщині на свято Пасхи було призначено всесоюзний ленінський суботник. В суботу ввечері на відправу зібрались тисячі вірних з навколишніх сіл. Все церковне подвір’я було заповнене. Зрозуміло, що це не могло залишитись поза увагою влади. Коли відбувався обхід з плащаницею біля огорожі співробітники КДБ, міліції та партійного апарату безперервно світили фарами та гуділи клаксонами, щоб залякати людей. Ніхто з мирян наміру втікати не мав.
Коли не було можливості взяти участі у відправі, то греко-католики у підпіллі слухали Служби Божі, які передавало Радіо Ватикан або за відсутності своїх священиків ходили до римо-католицьких костелів на Богослужіння, таким чином зберігаючи свою приналежність до Католицької Церкви.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2020/04/4Святкування-Великодня.-Місце-дії-–-Чорний-ліс-рік-–-1944..jpg)
Варто звернути увагу, що і воїни УПА святкували релігійні свята. На початку 1940-х років повстанці святкували Великдень переважно в найближчому до лісу селі. Упівці приходили на Службу Божу до церкви, а потім розходились хатах селян. Ситуація змінилась після 1946 року, коли Радянська армія проводила масові облави. Тоді повстанці почали святкувати Великдень серед лісу. Селяни випікали більше пасок, щоб потім одну-дві віддати воїнам. Збір ними великодніх страв для повстанців відбувався біля церкви і люди давали те, чим могли поділитися. Великодні наїдки упівцям готували і родичі, близькі чи знайомі. На великодньому сніданку у повстанців була паска, ковбаса, яйця, хрін. Це була і нагода зібратися разом великій кількості людей, оскільки взимку воїни переховувались окремими групами в криївках.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2020/04/5Великодня-листівка-авторства-Олени-Кульчицької-1024x719.jpg)
В часи легалізації УГКЦ її суто релігійним виступом була відправа Великодньої утрені та посвячення пасок на вулицях Львова в суботу 30 квітня 1989 року.
У такий нелегкий час всім зичимо міцного здоров’я та щедрих благодатей воскреслого Христа!
Мар’яна Іванишин
Джерело:https://photo-lviv.in.ua/yak-hreko-katolyky-sviatkuvaly-paskhu-u-pidpilli/