Пам’ять про князів Любомирських. Чи повернуть вулиці Лермонтова історичну назву?

Про необхідність увічнити в місті імена колишніх власників Рівного князів Любомирських давно говорять не лише краєзнавці, а й пересічні рівняни, обізнані з історією нашого краю. Тим паче, що чимало об’єктів князівської спадщини й досі служать місту. На сайті міської ради зареєстровано петицію про повернення вулиці Лермонтова історичної назви, що напряму пов’язано з Любомирськими.

Одне із найстаріших зображень палацу князів Любомирських у Рівному

Електронну петицію під назвою “Повернення вулиці Лермонтова історичної назви —Князів Любомирських” ще 21-го грудня 2019 року подав рівненський дослідник історії Андрій Климчук. Як зазначається на сайті міської ради, початком збору підписів є 25-е грудня 2019 року, закінчення — 8-го лютого 2020-го. Андрій Климчук аргументує подання петиції тим, що “князі Любомирські зробили великий вклад в розвиток Рівного. Їхніми стараннями і коштом, зокрема, в Рівному було організовано гімназію. В міжвоєнний період вулиця, що вела в напрямку палацику на “Гірці” носила назву кн. Любомирських. Справедливо було б, щоб в нашому місті цих людей вшанувати назвою вулиці”.

Двір Любомирських на “Гірці”. Малюнок Наполеона Орди, 1860-і роки

Можливо, для когось представники заможної аристократичної родини, які понад 200 років володіли Рівним, назавжди залишаться визискувачами і гнобителями, однак і заслуги князів у розвитку міста дійсно чималі. Деякими залишками князівської спадщини рівняни користуються й досі. Але це вже тема іншої публікації.

Пропозиції ж увічнити пам’ять іменитих власників міста рівняни висловлювали й раніше. Наприклад, пропонували встановити меморіальний камінь на місці, де колись височів князівський палац на вулиці Замковій. Привернути увагу до заслуг князів Любомирських перед містом намагалися ще в середині 1990-х працівники парку імені Шевченка (як відомо, він постав на місці князівської садиби на “Гірці”), створивши міні-музей парку. Його було створено на матеріалах, зібраних автором цих рядків. На жаль, нині музею в парку вже немає.

Світлана Калько біля стендів з історичними фото. Так починався музей парку

У дорадянському Рівному імена власників міста та згадки про них було закарбовано в назвах кількох вулиць. Сучасна вулиця Лермонтова в кінці ХІХ на початку ХХ століть називалася Велика Фольварочна, бо пролягала в напрямку фільварку князів Любомирських “Гірка”. На плані міста 1896 року, виконаного поручиком Каверіним, вона позначалася як “Большая Фольварная”. На тому ж плані була і Мала Фільварочна — сучасна Тиха.

План міста, виготовлений поручиком Каверіним. Стрілочками позначено вулиці Малая Фольварная. Большая Фольварная і провулок Княжескій
Мала фольварочна, фото початку ХХ століття (з фондів Рівненського краєзнавчого музею)
Вулиця Тиха. Тепер в ній не впізнати колишню старовинну вуличку

А на плані міста, датованому 1938-м роком, Велику Фольварочну позначено як Любомирського. У документах магістрату 1920-1930-х років можна знайти уточнення котрого саме — композитора Казимира Любомирського, сина Фридерика Любомирського.

План міста 1938 року. Стрілками показано вулиці Любомирського, Княжу і фільварок “Гірка”
Сучасна Лермонтова, на якій практично не залишилося старих будинків

Помер князь Казимир у 1871 році у Львові, де його й поховали. Однак у родинній князівській усипальниці в костелі Святого Антонія (тепер органний зал філармонії) в Рівному його ім’я згадувалося в епітафії разом із іншими членами родини.

Костел Святого Антонія, міжвоєнний період

Коротенька міська артерія, яку ми знаємо нині як провулок Парковий, що веде від Екомаркета до парку повз міський Будинок культури, в кінці ХІХ століття була провулком Княжескім (також позначений на плані Каверіна, див. фото вище), бо він вів на “Гірку” до садиби Любомирських. У 1920-1930-і роки це вже була вулиця Княжа (див. фото вище). З приходом радянської влади в 1939 році і створенням тоді ж міського парку на “Гірці” вулиця стала провулком Парковим. Цікаво, що в період німецької окупації провулку повернули попередню назву — вулиця Княжа. Після визволення її перейменували на Папаніна, а на початку 1960-х — знову на провулок Парковий. Такі відомості про ці вулиці подає і Олена Прищепа в своїй книзі “Вулицями Рівного. Погляд у минуле”.

Це цікаво  Історія Рівного, “написана” цеглою

До речі, назва “Гірка” так прижилася в місті, що навіть в деяких документах міськвиконкому кінця 1950-х років міський парк, який тоді вже давно носив ім’я Шевченка, називали “парк імені Шевченка на “Гірці”.

Коментар працівниці Рівненського краєзнавчого музею Галини Данильчук:

Ідея увічнити імена князів Любомирських варта уваги. Адже вони чимало зробили для розвитку Рівного. Окрім назви вулиці, можна було б придивитися до досвіду, наприклад, польського Кракова. Це місто називають музеєм під відкритим небом, там надзвичайно опікуються його історичною і культурною спадщиною. Просто на вулицях міста можна побачити макети історичних об’єктів, яких уже немає, біля яких залюбки фотографуються туристи і мешканці. Чому б Рівному не запозичити такий досвід і не зробити, наприклад, такий макет палацу Любомирських на вулиці Замковій? Це було б цікаво не лише туристам, а й мешканцям міста. Бо довелося нераз стикатися з тим, що рівненська молодь навіть не знає, що там колись був величний палац. До речі, такі макети історичних об’єктів є й у Львові і Чернівцях.

Маріацький костел у Кракові, макет
Макет старого міста на площі Ринок у Львові

На момент, коли готувалася публікація, під петицією на сайті міської ради було зібрано 90 підписів з 300 необхідних аби звернення розглянула міська влада. До завершення акції є ще 7 днів. Отож усі, хто підтримують ідею повернення історичної назви вулиці Лермонтова, можуть поставити свої підписи.

А поки що ось такий “пам’ятний” знак Любомирським – гірка землі на місці законсервованих розкопок. І жодної згадки про те, що тут було знайдено унікальні для нашого міста об’єкти і речі

Оцініть будь-ласка публікацію
(Поставлено оцінок: 2, середня: 5,00)
Загрузка...