Її називають нав’язливою, неоковирною, набридливою, агресивною, іноді — неправдивою і маніпулятивною… Реклама нині всюди. І як без неї обходилися якихось 100 років тому? Утім, виявляється, що й тоді реклами було чимало. Щоправда, вимоги до її розміщення були суворіші.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/2-Вулиця-Шосова-поч.-ХХ-ст..jpg)
Хто і коли почепив першу вивіску-оголошення про товар чи послугу в Рівному, нині складно сказати, але з тих пір реклама, поступово вдосконалюючись, стала постійною супутницею нашого життя. Від тих часів, коли крамарі голосно виголошували закличні приповідки і хапали за поли перехожих, затягуючи до своїх крамниць, до сучасних цивілізованих способів рекламування минули століття. Утім, з огляду на те, в що перетворила реклама вулиці Рівного, на цивілізований підхід це схоже мало.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/3-Колишня-головна-синагога-на-Замковій-обросла-прибудовами-і-вивісками.jpg)
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/3а-Спотворений-вивісками-цікавий-будинок-післявоєнних-років.jpg)
Стрімко увійшовши в наше життя на початку 90-х, реклама нині відвойовує дедалі більше інформаційного простору не лише в сучасних гаджетах, а й, обсівши стіни будинків, паркани, стовпи, навіть сміттєві урни. Нині Рівне, особливо його центр, задихається від рекламних вивісок, місто виглядає брудним і неохайним. На противагу цьому — як милують око фотографії чистого і світлого міста 1950-1960-х років!
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/4-Будинок-на-розі-Чорновола-Соборної.-Ліворуч-1950-і-роки-праворуч-наші-дні.jpg)
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/5-Рівне-1955-року-вул.-Сталіна.jpg)
Вивіскам і рекламі — чітко визначене місце
Розглядаючи світлини Рівного початку ХХ століття, міжвоєнного періоду, бачимо на будівлях різноманітні вивіски — і з назвами закладів, і закличні, з рекламою товарів чи послуг. Однак такого засилля реклами, як нині, усе ж таки не було. І вулиці міста, попри дуже щільне розміщення усіляких контор, салонів, торгових закладів тощо не виглядали захаращеними. Можливо тому, що міська влада не пускала процес рекламування на самоплив, і дбала про “благопристойний” вигляд міста. Міська дума в 1900 році вирішила, що власники будівель, магазинів, контор, чиї фасади виходять на центральні вулиці і площі, повинні утримувати в чистоті й охайності не лише прилеглі території, а й фасади будинків. А в 1902 році зобов’язала таких власників вивішувати на фасадах будівель таблички з прізвищами власників і назвами закладів.
Цієї норми притримувалася й прийдешня польська влада. Магістрат не спускав з ока розміщення різноманітних вивісок. Наприклад, вивіски з назвою закладу можна було розміщувати виключно над входом у сам заклад. Вивіски повинні були мати певний розмір і не заступати за межі закладу. Перелік товарів чи послуг можна було оприлюднювати на рекламному оголошенні у вітрині закладу чи за склом вхідних дверей. А от заліплювати рекламними щитами фасади будівель чи встановлювати такі рекламні стенди посеред тротуару, як це полюбляють робити нині, було суворо заборонено під загрозою штрафу.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/9-На-першому-пов-багато-маг-і-контор-але-фасад-не.jpg)
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/10-Місто-не-засмічене-рекламою.jpg)
Навіть під час проведення Великих Торгів Волинських у 1930-х роках правила розміщення реклами були непорушними. Приміром, виставляти товар чи стенди з рекламою можна було виключно в межах, відведених для торгових площ і виставкових павільйонів. Не дозволялося також “тулити” до фасадів будинків ганки і дахи над входами, прибудовувати додаткові приміщення, як це робиться повсюдно нині. Такі дії вважалися самоправством і їх виконавців карали штрафами. Поліція складала акт з вимогою розібрати самобуд. Згідно із законом “Про тимчасове врегулювання комунальних фінансів”, за рекламу і вивіски їх власники сплачували комунальний податок до місцевої казни. За несвоєчасну сплату з боржників стягували штраф у розмірі одного відсотка заборгованості за кожен місяць.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/12-Скромна-реклама-якихось-приватних-послуг.jpg)
На вулицях Рівного було встановлено спеціальні тумби для розміщення оголошень, афіш тощо. За дотриманням порядку пильнувала поліція. За обклеювання парканів, стовпів чи стін будинків оголошеннями — штраф, а можна було й на кілька діб у каталажку потрапити.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/13-Інформаційні-тумби-в-місті-в-1930-і-роки.jpg)
Газети — основні носії реклами
На початку ХХ століття і в міжвоєнний період основним рекламним майданчиком були газетні шпальти. У розміщенні реклами були зацікавлені як рекламодавці, бо це приводило до них нових клієнтів, так і редакції, бо це давало їм суттєвий додатковий дохід. Окрім газет для масового читача, виходили й спеціальні видання.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/14-Тижневик-ілюстрований.jpg)
Приміром, туристичні ілюстровані тижневики, путівники, які рекламували туристичні послуги і місця відпочинку. Зокрема одним із старійших на ті часи таким виданням (заснованим у 1859 році) був журнал “Tygodnik illustrowany – Przyjaciel Ludu” (буквально – “Ілюстрований тижневик – друг народу”). У ньому, окрім художніх творів, рекламували листівки, краєзнавчі альбоми, туристичні карти, розклади руху потягів, словники і розмовники, історичні оповідання, дослідження тощо. Не обійшлося без реклами і перше туристичне видання нашого краю “Ілюстрований путівник по Волині” (1929 рік) польського мандрівника, краєзнавця і дослідника Мєчислава Орловича. Там вміщується, зокрема, реклама автомобілів для подорожей і супутніх товарів і послуг.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/15-Реклама-автопослуг-Поспєшного-Ілюстрований-пут-по-Вол-1929-року-М-Орловича.jpg)
Для просування продукції власного виробництва засновували власні газети й великі підприємства. Найбільш відомим таким виданням міжвоєнної Волині була газета базальтового видобувного комплексу ”Державні каменоломні в Яновій Долині”, яка так і називалася “Янова Долина”. Як відомо, нині це село Базальтове в Костопільському районі.
Мали свої рекламні видання й українські кооперативи — “Центросоюз”, “Маслосоюз”, “Народна торгівля”, “Центробанк”. А для більш ефективного просування продукції кооператори активно викуповували рекламні площі в місцевій пресі.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/16-Гол-офіс-Маслосоюзу-у-львові.jpg)
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/17-Реклама-Маслосоюзу-в-газеті.jpg)
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/17а-Реклама-Маслосоюзу.jpg)
Рекламують усе: від засобів від бліх — до автомобілів
У давні часи не існувало жорстких обмежень щодо реклами на сторінках періодики. Зокрема доволі поблажливо ставилися й до реклами алкоголю і тютюну. Тому дуже часто на шпальтах газет можна було побачити поряд рекламу вина чи горілки і здорового харчування. Майже в кожному числі рівненських газет присутня була реклама продукції акціонерного товариства “Бергшльосс” — пива, дріжджів і солодкої води.
На шпальтах старих газет можна зустріти рекламу відомих і нині світових і європейських брендів: взуття від швецької фірми “Треторн” і чеської “Bata” (у радянські часи відома як фірма “Цебо”); німецької косметики “Nivea”; освітлювальних приладів “Vertex”і радіоприймачів “Філіпс”; дитячого харчування “Nestle”; німецьких швейних машинок “Zinger”.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/18-Реклама-крему-Нівеа.jpg)
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/19-Реклама-радіо-Філіпс.jpg)
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/20-треторн-реклама.jpg)
Утім, здебільшого сторінки місцевих газет ряботіли оголошеннями про товари і послуги дрібних магазинів, контор, майстерень і ремісників. Закликали придбати продовольчі й так звані колоніальні товари — борошно, сіль, каву, приправи, алкоголь. Пропонували свої послуги кравчині і білошвейки, годинникарі, ювеліри, фотографи, власники готелів і ресторанів. Не пасли задніх і виробники сільськогосподарських машин і знарядь, будівельних матеріалів.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/21-Перша-шпальта-одного-з-номерів-Волинского-слова.jpg)
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/22-Магазин-одягу-на-вул.-3-го-Мая-1933-р.jpg)
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/23-Реклама-кондвиробів-до-Великодня-1923.jpg)
Оголошували про продаж вугілля і дров, закликали звертатися до них виробники усіляких господарських дрібничок. Рекламувалися місцеві друкарі, продавці книг і газет. Наввипередки пропонували свої послуги лікарі.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/23а-Рівненські-лікарі-лікували-все.jpg)
Завжди знаходилося місце в періодиці для оголошень про проведення благодійних балів, вечірок, розважальних заходів, концертів, циркових програм.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/24-Оголошення-про-будь-які-товари-і-послуги-можна-було-знайти-на-шпальтах-газет.jpg)
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/28-Вулична-акція-з-рекламування-кави.-Фото-з-сімейного-архіву-Віри-Пастрик-надано-Г.-Данильчук.jpg)
Радянська влада завдала нищівного удару по рекламі, бо, власне, рекламувати було нічого. Хоча рівняни старшого покоління ще певно пам’ятають рекламу на дахах колишнього готелю “Ровно” і будинку, де був ресторан “Україна” на Театральній площі. Одна закликала зберігати гроші в Ощадкасі, інша — літати літаками Аерофлоту. Начебто можна було літати якимись іншими. Сучасна реклама, схоже, взяла реванш за радянські часи, заполонивши все навколо.
У публікації використано вирізки з газет “Wiadomości Wołyńskie” “Волинські відомості”), ”Echo Wolynskie” (“Відлуння Волинське”), “Echo Rowienskie” (“Відлуння Ровенське”), “Волинскоє слово”, “Діло”; “Ілюстрований путівник по Волині” (1929 рік); матеріали з фондів ДАРО, ДАВО.