Рівненський вінтаж, повернутий із забуття

Предмети побуту, одяг, побутова техніка, старі платівки та фотографії — усе це та ще багато цікавого з нашого не такого далекого минулого можна побачити у вітрині на оглядовому майданчику Рівненського краєзнавчого музею. Речі, якими користувалися рівняни 30-90 років тому — красномовні свідки нашої історії.

У рамках заходів, приурочених до 30-х ювілейних “Музейних гостин” 21-го травня на подвір’ї краєзнавчого музею у Рівному відкрилася експозиція “Забутий/незабутий вінтаж”. Дивовижні речі, які чимало сучасників бачили хіба що десь у бабусиних скринях чи на дачному горищі… Щоправда, є серед них і такі, якими якщо й не користуються досі, то принаймні вони займають своє постійне місце в багатьох оселях рівнян.

Авторка і організаторка виставки Галина Данильчук впорядковує експозицію
Вінтажна платівка має бути у вінтажному програвачеві

Жіночий і чоловічий одяг, капелюшки, взуття, сумочки і парасольки, старі столики й етажерки, порцеляна й кухонні предмети, радіоприймачі й фотоапарати, платівки і старі журнали мод, швейна машинка фірми “Зінгер” валізи і шкатулки з листівок годі перелічити всі експонати незвичайної виставки. Кожен з представлених предметів розповідає не лише про достаток, смаки й уподобання своїх власників, а й про цілу епоху, що минула. Одні з відвідувачів можуть пригадати, що бачили такі речі у своїх старших родичів чи знайомих, дехто порине в ностальгічні спогади про те, як доводилося “діставати” таку річ у часи дефіциту. А наймолодших деякі предмети, певно, змусять замислитися, а що воно таке…

І вінтажна етажерка, і скатертина, і все на ній – справжнє
Шкатулочка зі старих листівок, родинний альбом і колекція фотографій акторів кіно – такі скарби ще зберігають деякі рівненські родини
Нехитрі прикраси з минулого, які для їхніх власників цінніші за діаманти

Експозиція містить також чимало світлин першої половини ХХ століття з родинних альбомів рівнян.

Зі старих світлин дивляться на нас рівняни з далекого минулого
Рівненські дівчата 1950-х років
Модниці з минулого
Так одягались рівняни в кінці 1940-х-на початку 1950-х
Рівненські капелюшки на фото і “живі”

Переважна більшість вінтажних предметів, представлених на виставці, – це експонати з фондової колекції РОКМ, зібрані впродовж багатьох років. Проте значну частину виставки складають предмети, надані рівнянами, які відгукнулися на заклик музейників долучитися до пошуку експонатів для виставки. Серед останніх і працівники музею. Ось що розповіла авторка ідеї виставки старший науковий співробітник РОКМ Галина Данильчук:

– Багато з тут представлених речей добре відомі людям старшого покоління. А деякими з них ще й досі користуються, як от, наприклад, ручна кавомолка, світильники місцевих виробників, маленький телевізор… Є багато речей, які свідчать про те, яким Рівне було промисловим гігантом у минулому. От, ручна мясорубка, наприклад, нагадує нам про підприємство, якого давно немає — РЗВА (Рівненський завод високовольтної апаратури, – прим. авт.).

Чимало на виставці представлено одягу минулих епох, – розповідає Галина Данильчук. – От, наприклад, сукня рівненської балерини Капітоліни Петрової. До речі, ми ледве знайшли для неї манекен, бо в неї була надзвичайно тонка талія, то мусили брати хлопчачий. Є справжні шкіряни туфлі 1927 року, які надала для виставки рівнянка Міхеєва. До речі, взуття на виставці представлене цілою колекцією рівнянки Марії Смірнової, яка в 1968 році отримала звання “Почесна громадянка Рівного”. Причому деякі з цих туфель жодного разу не були в користуванні. Це були часи дефіциту. А “почесним громадянам”, вочевидь, можна було отоваритися. Цікавий екземпляр чоловічого верхнього одягу — “писк” моди кінця 1940-х-початку 1950-х років — так звана “бобка”. Її надав нам відомий фейсбучній спільноті “Старого Рівного. Рівного історичного” рівнянин “Саша Ровно”. Це курточка його батька.

Туфлі рівнянки Марії Смірнової, серед яких (треті зверху на фото) і туфлі 1927 року рівнянки Міхеєвої
Сукня Капітоліни Петрової, яку організатори виставки доповнили лисячим хутром
А ось і знаменита “бобка”, якою поділився “Саша Ровно”
Куди ж без славнозвісного “Зінгера”!

На виставці представлені також сукні, пошиті у відомої модистки Рівного Ольги Либак, яка мешкала на вулиці Шевченка. Є чимало капелюшків, вінтажні парасольки, серед яких парасолька з родини відомого лікаря Бориса Квашенка.

Це цікаво  Рівне може стати фотографічною “столицею” України, вважає Олександр Харват

За словами Галини Данильчук, для такої виставки украй замало невеличкої скляної вітрини, де неможливо представити все, що є цікавого. Якби не бракувало приміщень у самій будівлі музею, то вінтажну виставку можна було б розгорнути більш масштабно.

“Золоті” рибки, які в 1970-і були мало не в кожному домі
Журнал мод. Погортати такий не відмовились би й сучасні модниці

Розмірковуючи про обмежені можливості вуличної експозиції, Галина Данильчук дякує своєму колезі, який допомагав облаштовувати виставку, Олександрові Мельничуку:

– Олександр працює столяром, але в нього бачення справжнього художника-оформлювача. Це далеко не перша його виставка за понад 25 років роботи. Він справжній музейник, має відчуття, як треба оформити, як “подати” той чи інший предмет. Я надзвичайно йому вдячна.

Предмети представлені на виставці “Забутий/незабутий вінтаж” — це не просто речі, які розповідають про побут рівнян різних епох. Це те, що може скласти частину експозиції майбутнього музею міста, якого досі в Рівному немає, і про необхідність створення якого уже давно говорять і краєзнавці, і дослідники минувшини нашого міста, й небайдужі до історії рівняни.

Чим не сучасна сукня!
Наче перенесено нечепаним із чиєїсь оселі
Диво-предмети з нашого минулого, без яких колись не обходилися практично в жодній рівненській оселі
Оцініть будь-ласка публікацію
(Поставлено оцінок: 2, середня: 5,00)
Загрузка...