Рівненський вінтаж, повернутий із забуття

Предмети побуту, одяг, побутова техніка, старі платівки та фотографії — усе це та ще багато цікавого з нашого не такого далекого минулого можна побачити у вітрині на оглядовому майданчику Рівненського краєзнавчого музею. Речі, якими користувалися рівняни 30-90 років тому — красномовні свідки нашої історії.

У рамках заходів, приурочених до 30-х ювілейних “Музейних гостин” 21-го травня на подвір’ї краєзнавчого музею у Рівному відкрилася експозиція “Забутий/незабутий вінтаж”. Дивовижні речі, які чимало сучасників бачили хіба що десь у бабусиних скринях чи на дачному горищі… Щоправда, є серед них і такі, якими якщо й не користуються досі, то принаймні вони займають своє постійне місце в багатьох оселях рівнян.

Авторка і організаторка виставки Галина Данильчук впорядковує експозицію
Вінтажна платівка має бути у вінтажному програвачеві

Жіночий і чоловічий одяг, капелюшки, взуття, сумочки і парасольки, старі столики й етажерки, порцеляна й кухонні предмети, радіоприймачі й фотоапарати, платівки і старі журнали мод, швейна машинка фірми “Зінгер” валізи і шкатулки з листівок годі перелічити всі експонати незвичайної виставки. Кожен з представлених предметів розповідає не лише про достаток, смаки й уподобання своїх власників, а й про цілу епоху, що минула. Одні з відвідувачів можуть пригадати, що бачили такі речі у своїх старших родичів чи знайомих, дехто порине в ностальгічні спогади про те, як доводилося “діставати” таку річ у часи дефіциту. А наймолодших деякі предмети, певно, змусять замислитися, а що воно таке…

І вінтажна етажерка, і скатертина, і все на ній – справжнє
Шкатулочка зі старих листівок, родинний альбом і колекція фотографій акторів кіно – такі скарби ще зберігають деякі рівненські родини
Нехитрі прикраси з минулого, які для їхніх власників цінніші за діаманти

Експозиція містить також чимало світлин першої половини ХХ століття з родинних альбомів рівнян.

Зі старих світлин дивляться на нас рівняни з далекого минулого
Рівненські дівчата 1950-х років
Модниці з минулого
Так одягались рівняни в кінці 1940-х-на початку 1950-х
Рівненські капелюшки на фото і “живі”

Переважна більшість вінтажних предметів, представлених на виставці, – це експонати з фондової колекції РОКМ, зібрані впродовж багатьох років. Проте значну частину виставки складають предмети, надані рівнянами, які відгукнулися на заклик музейників долучитися до пошуку експонатів для виставки. Серед останніх і працівники музею. Ось що розповіла авторка ідеї виставки старший науковий співробітник РОКМ Галина Данильчук:

– Багато з тут представлених речей добре відомі людям старшого покоління. А деякими з них ще й досі користуються, як от, наприклад, ручна кавомолка, світильники місцевих виробників, маленький телевізор… Є багато речей, які свідчать про те, яким Рівне було промисловим гігантом у минулому. От, ручна мясорубка, наприклад, нагадує нам про підприємство, якого давно немає — РЗВА (Рівненський завод високовольтної апаратури, – прим. авт.).

Чимало на виставці представлено одягу минулих епох, – розповідає Галина Данильчук. – От, наприклад, сукня рівненської балерини Капітоліни Петрової. До речі, ми ледве знайшли для неї манекен, бо в неї була надзвичайно тонка талія, то мусили брати хлопчачий. Є справжні шкіряни туфлі 1927 року, які надала для виставки рівнянка Міхеєва. До речі, взуття на виставці представлене цілою колекцією рівнянки Марії Смірнової, яка в 1968 році отримала звання “Почесна громадянка Рівного”. Причому деякі з цих туфель жодного разу не були в користуванні. Це були часи дефіциту. А “почесним громадянам”, вочевидь, можна було отоваритися. Цікавий екземпляр чоловічого верхнього одягу — “писк” моди кінця 1940-х-початку 1950-х років — так звана “бобка”. Її надав нам відомий фейсбучній спільноті “Старого Рівного. Рівного історичного” рівнянин “Саша Ровно”. Це курточка його батька.

Туфлі рівнянки Марії Смірнової, серед яких (треті зверху на фото) і туфлі 1927 року рівнянки Міхеєвої
Сукня Капітоліни Петрової, яку організатори виставки доповнили лисячим хутром
А ось і знаменита “бобка”, якою поділився “Саша Ровно”
Куди ж без славнозвісного “Зінгера”!

На виставці представлені також сукні, пошиті у відомої модистки Рівного Ольги Либак, яка мешкала на вулиці Шевченка. Є чимало капелюшків, вінтажні парасольки, серед яких парасолька з родини відомого лікаря Бориса Квашенка.

Це цікаво  Народний шедевр — “Козак Мамай” — після реставрації повернувся до Рівного

За словами Галини Данильчук, для такої виставки украй замало невеличкої скляної вітрини, де неможливо представити все, що є цікавого. Якби не бракувало приміщень у самій будівлі музею, то вінтажну виставку можна було б розгорнути більш масштабно.

“Золоті” рибки, які в 1970-і були мало не в кожному домі
Журнал мод. Погортати такий не відмовились би й сучасні модниці

Розмірковуючи про обмежені можливості вуличної експозиції, Галина Данильчук дякує своєму колезі, який допомагав облаштовувати виставку, Олександрові Мельничуку:

– Олександр працює столяром, але в нього бачення справжнього художника-оформлювача. Це далеко не перша його виставка за понад 25 років роботи. Він справжній музейник, має відчуття, як треба оформити, як “подати” той чи інший предмет. Я надзвичайно йому вдячна.

Предмети представлені на виставці “Забутий/незабутий вінтаж” — це не просто речі, які розповідають про побут рівнян різних епох. Це те, що може скласти частину експозиції майбутнього музею міста, якого досі в Рівному немає, і про необхідність створення якого уже давно говорять і краєзнавці, і дослідники минувшини нашого міста, й небайдужі до історії рівняни.

Чим не сучасна сукня!
Наче перенесено нечепаним із чиєїсь оселі
Диво-предмети з нашого минулого, без яких колись не обходилися практично в жодній рівненській оселі
Оцініть будь-ласка публікацію
(Поставлено оцінок: 2, середня: 5,00)
Загрузка...