Рівне і Луцьк — міста-сусіди розташовані практично в годині їзди одне від одного. У них схожі історичні долі й сьогодення. Щоправда, сучасний Луцьк порівняно з Рівним видається більш привабливим для туристів. Принаймні об’єктів давньої архітектури й історії, де б допитливий екскурсант міг задовольнити свою цікавість, у Луцьку незрівнянно більше.
Утім, Рівне останнім часом з усіх сил намагається створити з чистого аркуша власні туристичні традиції, водночас відроджуючи свою давню історію. Разом із тим, і Рівному, і Луцьку нині дошкуляють чимало спільних проблем у цій сфері. Про збереження історичної спадщини та туристичну привабливість міст зокрема про досвід у цьому Луцька і перспективи Рівного — розмова з істориком, журналістом і викладачем Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (Луцьк) Тетяною Яцечко-Блаженко. Вона відома також своїми публікаціями на історичну тематику в ЗМІ Луцька. Відтепер її публікації будуть і на сайті РівнеРетроРитм.
– Пані Тетяно, чи є в Луцьку проблеми зі збереженням історичної спадщини? Як їх долають? Як щодо так званих війн із забудовниками, які зазіхають на історичні об’єкти? У Рівному таких прикладів чимало.
– Якщо ви переглянете стрічку новин Луцька хоча б за останній місяць, то стовідсотково натрапите на якусь новину, про те, що десь щось руйнується, або забудовник хоче закрити новою спорудою унікальну панораму Старого Луцька. Лучан таким новинами не здивуєш. Дуже добрим фактором є те, що наше місто розвивається, з’являються нові житлові райони, розважальні центри, місця відпочинку… Це означає, що в міста є майбутнє. Проте не завжди забудовники враховують те, що Луцьк має давню історію, традиції, особливо прикро, коли, це ігнорують, зводячи будівлі в історичній частині міста. На мою думку, якщо забудовник будує поблизу Замку Любарта, чи іншої архітектурної пам’ятки, то він має поважати місто і лучан. Варто враховувати історичні традиції містобудування, які сформувались не за один десяток років. Зовнішній вигляд будівлі не повинен бути потворним і псувати архітектурний ансамбль.
– Точнісінько все, як у Рівному. Шанувальники рівненської старовини й просто небайдужі до історії міста люди нині уповають на історико-архітектурний опорний план, який слугуватиме захисту об’єктів культурної спадщини. Але його досі не затверджено, і коли це буде зроблено, невідомо. А Луцьк має такий план?
– Рівно рік тому в Луцьку активно велося громадське обговорення історико-архітектурного опорного плану. Дискусії навколо досконалості цього документу висвітлювались у ЗМІ та соцмережах, лучани виявились небайдужими щодо цього. До проекту плану було висунуто низку зауважень, які повинні були врахувати. Після того вже минуло трохи часу, про план поки не чути, ймовірно тривають роботи з його вдосконалення. Маю надію, що найближчим часом він буде доступний для громадськості міста, яка дуже вболіває за стан збереження пам’яток та те, щоб Луцьк не став “сірим” містом, без своїх архітектурних родзинок.
– Що, на Вашу думку, пані Тетяно, має бути в місті, окрім власне цікавих об’єктів, щоб привабити туристів? На прикладі Луцька можете пояснити?
– На мій погляд, у Луцька є всі шанси стати популярним містом для туристів, яке зможе скласти конкуренцію сусіднім обласним центрам. Часто, коли приїздять знайомі й просять показати цікаві місця, я замислююсь, куди їх завести і що показати, якщо вони приїздять втретє чи вчетверте? Бо перші два рази, зрозуміло, це замок, храми, підземелля, музеї, галереї, розважальні центри, прогулянки містом і все. Є ще з десяток цікавих ресторацій чи кафе, але лише кілька є самобутніми, і мають хоч якийсь стосунок до історії міста чи Волині. Такого, як у Львові, щоб на кожному кроці, щось ідентичне, у нас поки що немає, а мені б дуже хотілось. Адже люди їдуть в місто за незабутніми враженнями.
– І що б це могло бути?
– Недавно я провела опитування серед знайомих з різних далеких країн світу, де одним із запитань було: з чим у них асоціюється Луцьк? Мені відповіли що, в основному це лицарська романтика, середньовіччя, князі… Можливо, саме на цьому треба робити акцент у туристичній стратегії міста. Варто відзначити, що в цьому плані в нас дещо робиться. За останні кілька років у місті було започатковано дуже цікаві театралізовані екскурсії, які користуються шаленою популярністю. Їх проводить наш Центр туристичної інформації та туристичне агентство “Патріот”. Досить цікавими заходами, які відповідають тематиці історії міста є фестивалі “Ніч у Луцькому замку” та “Князівський бенкет”. Останній цього року пройшов на високому рівні, на мій погляд, завдяки участі в ньому клубу історичного середньовічного бою “Айна Бера” та театру “ГаРмИдЕр”, це наша місцева гордість. У ніч на 30 червня буде “Ніч у Луцькому замку”, теж очікуємо, що буде не менш потужно.
Що має бути в Луцьку для туристів? Я бачу це так. Старе місто має бути казкою. Таким собі волинським “Діснейлендом” із центром – замком. Щоб хоча б з площі Возз’єднання розпочиналась казка. Ідеш вулицею Братковського, а там не шиномнтаж, чи вулична торгівля, а невеличкі музеї-кафе, якісь ігрові центри для дітей, фотозони, сквери, відпочинкові зони для молоді і звичайно скрізь веб-камери, бо безпека і порядок, це перш за все. Хай би бажаючих катали на ретро-авто, фотографували старовинним фотоапаратом, частували тістечками за місцевими рецептами. Мали б собі такий “міні-Краків”.
– Дуже цікаві ідеї. На жаль, у Рівному немає ані замків, ані фортець, ані інших об’єктів такого штибу, які могли б стати центром туристично-історично-розважального дійства. Щоправда, є в нас, наприклад, свято історичної вулиці Поштової, є музейні гостини, нічні екскурсії, є старий парк… Який би ви “виписали” Рівному рецепт приваблення туристів, попри те, що в нашому місті є дуже мало що показати?
– Не погоджуюся з тим, що в Рівному нічого показати. Особисто для мене, як лучанки, Рівне цікаве своєю історією, музеями, які дещо відрізняються за тематикою від луцьких. Також мені подобається архітектура, особливо центральні вулиці міста. Рівне має дуже багату історію саме ХХ століття. Нераз місто було столицею і опинялося в центрі цікавих історичних подій. Гадаю, ось такі факти треба використовувати і створювати чи екскурсійні маршрути, чи музеї, чи тематичні заклади відпочинку. Недавно була в Рівному на туристичному форумі (конференція “Туризм. Сучасний стан та тенденції розвитку” в межах реалізації проекту “Таємничі підземелля Рівного. Культурна спадщина як елемент інтерактивного вивчення історії краю”, організатор Рівненська міська рада; Тетяну Яцечко-Блаженко було запрошено в якості одного з експертів, – прим. авт.), де озвучила ідеї, які б могли бути використані як інструмент залучення туристів. Серед них тематика пов’язана з родиною Любомирських, бо в Європі існує туристичний маршрут “Слід родових гнізд родини Любомирських”, який проходить через Польщу, Словаччину та Україну. І там є Львів, а Рівного немає. Також Рівному варто використовувати імена відомих рівнян, а це Софі Саймон-Лоуб, Леонард Бернстайн. Насичена цікавими фактами та подіями історія Рівного міжвоєнного періоду та Другої світової війни. З цього часу збереглось багато фото й архітектура теж є, тому цю тему можна обіграти з різних боків.
– Вочевидь, одним із чинників туристичної привабливості міста має бути наявність, так би мовити, загальноміської стратегії поводження з об’єктами минувшини, старими кварталами міста. Але така стратегія в Рівному відсутня. Інакше громадськість не ходила б щоразу, за висловом начальника управління культури і туризму Тараса Максименка, бити в барабани перед черговим забудовником…
– Часто ми стикаємося з ситуацією, де люди поводяться як у славнозвісній байці про лебедя, рака та щуку. Напевно в питанні вигляду міста та збереження його спадщини теж так. Перед очільниками міста дуже часто постає дилема, адже з одного боку треба розвиватись і будувати нові будівлі та квартали, а з іншого — зберегти те, що вже є. Крім того, все між собою має гармоніювати і створювати суцільний ансамбль. Цього досягти не завжди вдається, адже, щоб розробити щось оригінальне треба час, а його завжди не вистачає. Судячи з останніх подій в Рівному, а це розкопки, грант на підземелля, гучні обговорення туристичної стратегії міста, гадаю, рівняни рухаються в правильному напрямку. Те, що в Рівному вже замислилися над тим, як не лише зберегти об’єкти культурної спадщини, але й привабити до них відвідувачів, факт незаперечний. Залишається лише переконати забудовників у доцільності збереження існуючих пам’яток, які знаходяться поряд із новими об’єктами. Напевно, треба забудовникам проводити якісь лекції, де показувати приклади інших міст, як вони зберігають свою історичну спадщину, зводять нові будівлі, не псуючи вигляд міста. Ну, а хто порушуватиме правила — карати. Бо вигляд міста – це інвестиція. У гарне і комфортне Рівне прагнутимуть їхати на навчання, жити, працювати та відпочивати. Маю надію, що Рівне йде в ногу з часом і хоче стати конкурентноспроможним містом-брендом у Європі. Щоб назва “Рівне” асоціювалася, наприклад, з Віднем чи Прагою. До речі, на замітку рівнянам та інвесторам. Подивіться в Інтернеті, як виглядає Музей Другої світової війни в Гданську. Можливо, щось таке в Рівному треба звести, бо ж історія міста дуже пов’язана з цим періодом. Тут і тему підземель можна обіграти.
– Останніх два-три роки місто охопив бум розкопок, щоправда, подальша доля їх поки що не зовсім зрозуміла. Однак це те, чого ніколи в місті не робилося, це викликало надзвичайний ажіотаж і сподівання на те, що і в нас нарешті з’явиться якась така “родзинка родзинок”, яка привабить туристів. Як Ви гадаєте, чи проект атракції з рівненськими підземеллями буде цікавий не лише рівнянам, а й гостям міста?
– Це прекрасно, що проект з рівненським підземеллям виграв багатотисячний грант від ЄС. Це означає, що Рівне цікаве європейському туристу. Команді, яка створювала проект треба віддати належне, адже виграти грант під туризм є не просто. Без сумніву, автори проекту зуміли зацікавити експертну комісію якоюсь ідеєю. Напевно від неї і слід відштовхуватись, коли будуть формувати туристичну стратегію міста. Тема підземель є цікавою для туристів. Варто згадати, хоча б підземелля Амстердама, Лондона, Кракова. Не кожне українське місто, може похвалитись підземеллям, тому якщо все цікаво організувати, то до вас будуть приїздити. Адже, окрім цього, в Рівному є один із найбільших зоопарків, цікаві музеї. Ще можливо з’являться якісь розважальні центри, і все – потік туристів буде забезпечено. Бо головне, щоб турист мав що робити хоча б день, а не кілька годин, щоб була мотивація їхати кілька сотень кілометрів. Судячи з останніх подій, мені здається, Рівне має дуже гарні туристичні перспективи.
– Я знаю, що в Луцьку також є підземелля, уже, так би мовити, обжиті туристами. Розкажіть про це.
– Наприклад, є підземелля під костелом апостолів Петра і Павла. Там проводять екскурсії для всіх бажаючих.Там три яруси підземелля, а їх висота в окремих місцях сягає майже шести метрів. Але підземелля вимагають інвестицій, бо часто затоплюються грунутовими та каналізаційними водами. У радянські часи там були продуктові склади. Є багато захоронень, були склепи. Взагалі, там порядок зараз, але грант нам не завадив би однозначно.
– Спасибі, пані Тетяно, за цікаву розмову. Рівне тільки вчиться бути туристичним містом. Можливо висловлені Вами ідеї надихнуть і рівнян на нові починання, й гості міста дивуватимуться, як це вони раніше не відкрили для себе Рівне.
Фотографії до інтерв’ю взято з відкритих джерел.
Загрузка...