Зберегти історичний колорит Рівного — значить працювати на розбудову міста

Доглянуті й збережені об’єкти культурної й історичної спадщини Рівного, популяризація історії міста — це, на перший погляд, не так важливо як фінансування медицини, асфальтування доріг, налагодження харчування в дитячому садочку. Однак вирішувати і ці питання — також означає працювати на благо свого міста.

Двадцять сьомого вересня відзначається Всесвітній День туризму. Чим Рівне може здивувати туриста, вітром мандрів занесеного до нашого міста? Так сталося, що Рівне не переобтяжене пам’ятками архітектури, хоча цікаві об’єкти знайти ще можна. Натомість приїжджого шукача і шанувальника місцевої автентики неодмінно вразить архітектурна мішанина в забудові старих кварталів, де поруч із колоритними старовинними будиночками раптом витикається склобетонний “хмарочос”.

Висотка на історичній вулиці 16 Липня “нависає” над сторічним будинком

Так склалося, що сучасний центр Рівного — майже суцільна історична забудова. У цьому і “фішка”, і проблема нашого міста. Від Соборної обабіч простягаються історичні вулиці 16 Липня, Петлюри, Поштова, Дорошенка, Могили, Замкова, Шкільна, на яких ще зберігаються старовинні будинки. А район військового містечка — унікальний, фактично музейний квартал, де більшість будівель збереглися практично в первозданному вигляді. Саме такі і є предметом зацікавленості туристів. Однак, лише в тому випадку, коли ці будинки, квартали не спотворено всілякими сучасними “поліпшеннями”. Коли ще добротному, нехай і сторічному, будинку не відмовляють у праві на існування, бо, бачте, хтось надумав звести на його місці чергову багатоповерхівку.

Світова практика — мешкаєш у старовинному будинку, не маєш права і цвяха без потреби забити. У сусідній Польщі й до голови нікому не прийде змінювати фасад в історичному будинку, щось добудовувати до нього, бо за це — величезний штраф. У старому місті не будують взагалі. А якщо будують, то вигляд споруди не повинен дисонувати зі забудовою, що склалася історично. І жодних “хмарочосів”!. У Рівному ж — цілковита вольниця. Без жалю не можна дивитися на спотворені старі будівлі на вулиці 16 Липня; на краєзнавчий музей, над яким домінує будинок-стіна; на спотворений архітектурний ансамбль Театральної площі; на вулицю Мазепи, над якою буквально нависає чорний висотний “монстр”… Враження таке, що в Рівному будує хто хоче, як хоче, і де хоче…

“Стіна” за краєзнавчим музеєм
Спотворена Театральна площа

Документом, який міг би припинити забудовницьку вакханалію і кричущу неповагу до минулого нашого міста та мінімізувати корупційні прояви є історико-архітектурний опорний план міста як складова генерального плану. Його наявність — міжнародна і європейська практика, до якої так полюбляють апелювати наші владці. Опорний план є своєрідним реєстром виявлених та підтверджених офіційними документами об’єктів культурної спадщини, і містить механізми регулювання забудови в місцях скупчення історичних об’єктів, виділених у історичний ареал.

Це цікаво  Репортаж з підземелля у рівненському парку

Ансамбль Театральної площі також міг би претендувати на історичну забудову, проте… На цих фото 1950-х-початку 1960-х якою “легкою” виглядає Театральна площа.

Театральна площа, початок 1960-х років

Однак у Рівному скандальна епопея з підготовкою та затвердженням історико-архітектурного опорного плану триває ось уже три роки. Хоча міська влада зобов’язана була створити такий план ще відколи Рівне в 2001-у було занесено в список історичних міст України. Окрім цього, ще в 2018 році Уряд скасував необхідність розробки історико-містобудівного обґрунтування в історичних містах і регламентував використання замість них історико-архітектурних опорних планів, які в містах мало бути розроблено до 2019 року.

Нині міська влада судиться з фірмою “Укрзахідпроектреставрація” (Львів), бо її не влаштовує як львів’яни виконали роботу. Мовляв, підприємство не надало план у цифровому вигляді для прив’язки координат на геоінформаційному порталі міста. Львів’яни, у свою чергу, запевняли, що зроблять це після затвердження плану в Міністерстві культури. Суперечка триває досі. Отож, коли Рівне матиме важливий для міста документ, наразі невідомо. Принаймні нинішня влада, схоже, не надто переймається цією проблемою.

А тим часом, забудовники можуть святкувати перемогу, бо фактично обмежити їхні апетити наразі місто не може. Скільки ще історичних будинків зникне, які старі квартали буде спотворено недоречною забудовою — питання риторичне. Шкода, що зусилля небайдужих, завдяки яким дещо таки робиться для туристичної привабливості міста і збереження його історичного колориту, нівелюються зусиллями інших — скерованими на зовсім інші цінності.

P. S. Опубліковано в інформаційному бюлетені “Громадський контроль”

Оцініть будь-ласка публікацію
(Поставлено оцінок: 2, середня: 5,00)
Загрузка...