Як тільки в радянській Україні не намагалися викорінити віковічні традиції новорічно-різдвяних свят, але з цього нічого не вийшло. А так звані нові радянські свята і обряди, якими з усих сил влада намагалася замістити релігійні традиції, здебільшого так і залишилися на папері. Утім, відзначення релігійних свят в радянській Україні загрожувало серйозними …
Новорічно-різдвяні свята в давні часи, як і нині, були сповнені не лише мрій і очікувань, а й усіляких пригод — приємних, і не дуже, — про які потім їх учасники згадували мало не цілий рік. Чимало інформації про те, як гуляли наші земляки в давнину, міститься в архівних матеріалах і …
У давнину рівненські католики не лише дбали про своє святкове різдвяне дозвілля, а й допомагали влаштувати свято нужденним містянам. Завдяки чому рівненська дітвора з бідних родин і сиротинців також могла відчути дух і смак величного свята.
Сьогодні він — раритет і предмет гордощів колекціонерів, а ще — дорога серцю сімейна реліквія. А якихось кілька десятиліть тому без нього не обходився жоден передноворічний ярмарок не лише в Україні, а й у багатьох куточках СРСР. Щороку тисячі рівненських Дідів Морозів “виходили” з воріт підприємства на вулиці Мазепи (за …
У переддень свята Миколая-Чудотворця Рівненський краєзнавчий музей традиційно зустрічав у своїх стінах золотих ювілярів міста, відомих широкому загалу своїми творчими здобутками – діячів мистецтва, літератури, народної творчості, журналістів, науковців, видатних спортсменів і просто яскравх особистостей культурної галузі.
Ці маленькі перлинки давньої архітектури міста нехай і не претендують на світові шедеври, але для Рівного — це унікальні місцеві пам’ятки, які не лише бережуть чиїсь спогади, а й розповідають про цілу епоху. Кожен такий втрачений будинок, наче вирваний аркуш з минулого нашого міста.
На долю римо-католицького костелу Святих Апостолів Петра і Павла випали такі ж випробування, як і на долю чи не всіх збережених досі рівненських храмів. За 86 років існування його і закривали, і оскверняли, і знову повертали до таїнства богослужіння.
“А ти сьогодні ідеш на “мєтри?” – таким запитанням з’ясовувала молодь 1970-х плани одне одного на вечірнє дозвілля. Одним із рівненських феноменів не таких і далеких 1970-х років була так звана стометрівка, або, як її називала в ті часи рівненська молодь, — “мєтри”.
Її називають нав’язливою, неоковирною, набридливою, агресивною, іноді — неправдивою і маніпулятивною… Реклама нині всюди. І як без неї обходилися якихось 100 років тому? Утім, виявляється, що й тоді реклами було чимало. Щоправда, вимоги до її розміщення були суворіші.
Усе менше залишається свідків жахіття голодомору 1932-1933-го років. Навмисно створене волею недолугих керівників, воно обернулося трагедією для цілого українського народу. Рівнянка Марія Чередник добре пам’ятає те лихо, бо пережила його особисто.
У Рівному додалося меморіальних місць. Тепер рівняни знатимуть, що ім’я всесвітньо відомого диригента і композитора, автора оскароносної “Вестсайдської історії” Леонарда Бернстайна напряму пов’язане з нашим містом.
Про архітектурне обличчя Рівного, про те, що втрачено назавжди, і про родзинки місцевого зодчества, які ще можна зберегти, — розмова з авторитетною в галузі архітектури особистістю, небайдужою до минувшини і сучасного нашого міста людиною, професором, завідувачкою кафедри архітектури і середовищного дизайну НУВГП Ольгою Михайлишин.
