Нагороду імені відомого вченого, дослідника поля Берестецької битви, доктора історичних наук Ігоря Свєшнікова сьогодні, 15-го серпня, отримала директор Березнівського районного краєзнавчого музею Наталія Трохлюк.
В урочищі неподалік села Бармаки, що поблизу Рівного, українські й німецькі археологи розкопали стоянку періоду палеоліту. За припущеннями дослідників, її вік — майже 15 тисяч років.
Повз цей будинок на вулиці Словацького мало хто пройде байдуже. Хоча трохи й занедбаний, він домінує на старовинній вуличці, привертаючи увагу цікавою архітектурою. Нині там розміщується сектор у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, або так званий паспортний стіл. Сучасні рівняни, принаймні ті, котрі цікавляться історією міста, знають його …
Це фото велелюдної маніфестації на центральній вулиці Рівного перших місяців фашистської окупації час від часу з’являється на різноманітних історичних і краєзнавчих форумах. Добре відоме воно й історикам. Вочевидь, буде цікаво й пересічним рівнянам дізнатися, що ж зображено на світлині 77-річної давнини.
Її життя, як спалах зірки, що яскраво осяяла всіх і раптово згасла. Вона прожила усього 27 років — яскравих, богемних, сповнених надій, і так безжально обірваних руками катів. Ця молода жінка з різнокольоровими очима, невимовно красива і талановита, колись ходила вулицями нашого міста.
У четвер, 26-го липня, в Рівному відбудеться безпрецедентна акція – встановлення так званих “каменів спотикання” на знак пошани до п’яти жертв нацизму, які колись мешкали в нашому місті. Для цього до Рівного прибуде автор ідеї меморіальних знаків відомий німецький митець Гюнтер Демніг. Про це повідомили з ГО “Центр студій політики …
Практично кожен двір на цій вулиці має власну історію, нерозривно пов’язану з історією Рівного. Достатньо звернути з гамірливої Соборної за ріг будинку, де нині торговий центр “Галерея Прем’єр”, і, наче на машині часу, можна потрапити в минуле нашого міста, яке дбайливо зберігає вулиця Поштова.
Ім’я цієї жінки назавжди увійшло в історію стародавнього райцентру на Рівненщині. Його носить одна із веж Дубенської фортеці, яка віками залишалася неприступною, боронячи місто від ворогів.
У футбол на Рівненщині грали вже на початку ХХ століття. Хоча вже тоді рівненські майстри шкіряного м’яча добряче “бомбили” суперників, найтитулованішу команду краю намагалися заборонити.
Неспокійно нині почуваються працівники Рівненського краєзнавчого музею. Їхньому директорові Олександру Булизі поки що не продовжили трудовий контракт на наступний термін.
Німці повністю заволоділи Рівним 28 червня 1941 року. Десятиліттями про те, що ж насправді відбувалося під час боїв за місто, радянська пропаганда воліла мовчати, як і залякані місцеві мешканці. Лише нині потроху відкривається страшна правда тих днів.
Попри протести громадськості й судові позови “висотка” за краєзнавчим музеєм у Рівному потроху “росте”. Утім, наразі забудовник може почуватися безпечно — ніхто до нього вже не позивається.
