Відвідуючи Дубенське кладовище в поминальну неділю, випадково натрапила на могилу з поруйнованим старим пам’ятником, серед фрагментів якого збереглася цементна плита з прізвищем “Боярская”.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/05/надгробок-з-прізвищем-Боярская.jpg)
Тоді подумалось: а чи не могила це Зої Олександрівни Боярської, дружини міського голови Рівного 1929-1932 років Володимира Боярського, який мешкав у розкішному за тими часами будинку на вулиці Гарній? З архівних матеріалів відомо, що саме Зоя Боярська-Касянович значиться замовницею проекту на спорудження будинку. Як знати, можливо цей старий будинок і долі його мешканців, ще не раз виринатимуть із забуття.
Будинок за адресою: вулиця Гарна, 14 неабияк цікавить любителів старої архітектури та небайдужих до історії нашого міста громадян. Хоча ця кам’яниця збереглася до нашого часу, але зовнішній і внутрішній стан споруди сьогодні катастрофічний. Нинішні його господарі, вочевидь, ще не вирішили, як ремонтуватимуть старий будинок, адже це потребуватиме значних коштів.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/05/1-Колишній-будинок-міського-голови-Рівного-майже-сторічної-давнини.jpg)
За своїм архітектурним стилем 90-літній будинок на вулиці Гарній є досить цікавим. За словами доктора архітектури, професора кафедри архітектури та середовищного дизайну НУВГП Ольги Михайлишин, це дійсно унікальний, як для нашого міста, будинок. “Він — представник так званого садибного стилю міжвоєнного періоду (styl dworkowy), що був інтерпретацією стилю шляхетських палациків ХVIII століття”, – каже Ольга Михайлишин.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/05/2-Шляхетський-палацик.jpg)
У Державному архіві Рівненської області зберігаються документи на будівництво цієї приватної оселі. Проект на будівництво мурованого житлового дому з мансардою по вулиці Пєнкній (Рięknа – польською, українською – Гарна), 14, що належить Зої Боярській-Касянович, був виготовлений у 1926 році архітектором Валерієм Піатковським, а креслення виконав Є. Клайнбаум.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/05/3Протокол-комісії-щодо-дозволу-експлуатації-будинку-на-Гарній-150x150.jpg)
Землю пані Зоя Боярська-Касянович купила в князя Любомирського в 1926 році. Чоловіком пані Зої був Володимир Боярський – тогочасний міський голова Рівного. Будинок було споруджено до першого січня 1929 року, і він був власністю Боярських до 1934 року. А потім за документами він вже належить Яну Приступі. Донедавна власницею цього розкішного будинку була донька Івана Приступи – Алла Іванівна Приступа. Кілька років тому мені вдалось поспілкуватись з Аллою Іванівною і записати її розповідь. Шкода, що моя співрозмовниця багато чого з життя своїх батьків не запам’ятала. Тому залишаються невідомими чимало цікавих моментів, які могли б прояснити чимало цікавих деталей про старовинний будинок і його не менш цікавих мешканців.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/05/4-Ескіз-фасаду-будинку.jpg)
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/05/5-Повне-зображення-будинку.jpg)
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/05/6-Внутрішнє-облаштування-будинку.jpg)
З розповіді Алли Приступи
“Мій батько Приступа Іван Степанович народився в 1886 році. Після закінчення педагогічного училища в Холмі його направили на роботу до Рівного у 1911 році. Він був учителем фізики і математики, викладав у жіночому училищі, а моя мама там навчалась. Мама Смолярчук Марфа Сергіївна була на 18 років молодшою від тата. Вона була з місцевих, її батько працював стрілочником на залізниці. У батьків я була пізня дитина, народжена мамою в 40 років, за декілька днів до визволення Рівного, в 1944 році. Батько був дуже високоосвіченою й інтелігентною людиною. Я не пам’ятаю випадку, щоб він хоча б раз бодай словом образив маму чи кричав на мене. Батько помер у 1964 році, проживши 78 років. Похований на Дубенському кладовищі. Мама померла у віці майже 85 років”.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/05/8-Алла-Приступа-праворуч-остання-з-цієї-родини-власниця-будинку.jpg)
Щодо придбання будинку на Гарній, то Алла Приступа повідала таке: “З розповіді мами знаю, що батько спочатку винаймав квартиру в будинку бургомістра, жив у підвалі, який тут дуже великий. Чотири роки він там жив, заощаджуючи кошти на придбання цього будинку. Бургомістр, очевидно, брав гроші в банку. І моєму батькові вже цей дім продавав не бургомістр, а банк. Батько брав кредит (тоді казали “рату”), щоб виплатити за цей будинок.
Кімнати в цьому будинку не дуже великі. Каміна тут не було. Грубки обкладені білими польськими кахлями.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/05/9-Сходи-ще-збереглися-у-90-річній-будівлі.jpg)
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/05/10-Нині-всередині-повна-розруха.jpg)
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/05/11-Давні-кахлі-ще-в-непоганому-стані.jpg)
На мансардний поверх ведуть дерев’яні східці. Коли тато купив цей будинок, то там, нагорі, бургомістр зробив дві кімнати для гостей. На вікнах є дерев’яні віконниці, які відкриваються всередину. В будинку практично нічого не перебудовувалось. Єдине – батько добудував нагорі ще кухню, яку розмістив на палях. Там було лише дві кімнати, а він хотів, щоб це була квартира. Перекриття дерев’яне, то ж довелося використати підкріплення палями. В будинку ще з 20-х років збереглася ванна кімната, стіни якої обкладені чудовими візерунковими білими і червоними кахлями. Ще до війни тут було електричне освітлення, а проводка прихована під штукатуркою. Територія садиби була досить велика – 24 сотки. Потім і в нас, і в сусідів значну частину забрали. У дворі був колодязь, з якого бургомістр брав воду. Зараз він зацементований. Я ще пам’ятаю з дитинства, що колодязь був досить глибокий. У дворі був септик, що мав глибину 8 метрів. Біля будинку був гарний садок, багато квітів. А ці старі ялини – мої ровесниці”.
Ось така коротенька розповідь останньої власниці з роду Приступ про будинок, що викликає багато щемливих емоцій, а ще зберігає чимало таємниць за свої майже 90 років життя. Нині садиба колишнього міського голови Володимира Боярського вже має інших господарів, які мають там облаштовувати своє приватне житло на свій смак. А можливо він знову змінить господарів. Сучасникам залишається лише споглядати за його руйнацією, хоча жевріюча надія на те, що маленький “шляхетський палацик” не зникне з історичного ареалу Рівного.
А тим часом будинок вже зайняв достойне місце в образотворчому мистецтві. Серед небагатьох старих архітектурних родзинок Рівного, які зобразив на своїх полотнах рівненський художник Олександр Гурістюк, є чудова картина будинку міського голови Боярського, написана з особливим осіннім настроєм, що додає роботі величі й смутку водночас. Картина є власністю рівненського шанувальника і знавця мистецтва колекціонера Вадима Пономаренка, який залюбки надає її для огляду на виставках.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2018/05/12-Картина-Олександра-Гурістюка-надана-колекціонером-Вадимом-Пономаренком.jpg)