“Таємничі підземелля” у рівненському парку привідкрили свої таємниці

Унікальний для Рівного проєкт, який обіцяє стати туристичною “родзинкою” міста, набирає матеріальних обрисів. І вже цьогоріч рівняни зможуть побачити, що ж приховують у собі таємничі підземелля на старовинній князівській “Гірці”. А наразі — лише трішки привідкриємо завісу над цікавинками історичного об’єкту.

Паспорт об’єкта. Між картинкою і реальністю є деякі відмінності

Як відомо. роботи над втіленням грантового проєкту “Таємничі підземелля Рівного” тривають уже два роки. Нині над розкопаною підземною частиною князівської садиби Любомирських на “Гірці” уже зведено так звані саркофаги — наземні бетонні чаші (кола), одна з яких слугуватиме входом до комплексу. інші матимуть скляне накриття крізь яке можна буде роздивитися артефакти комплексу та прочитати інформацію про об’єкт. До втілення проєкту залучено відомих і шанованих в Україні фахівців зокрема народного художника України Анатолія Гайдамаку (він розробив концепцію експозиції комплексу), Вадима Лук’янченка — заслуженого архітектора України, архітектора-реставратора, професора, головного архітектора проєкту “Парк Київська Русь” (науковий керівник проєкту “Таємничі підземелля Рівного”). фахових реставраторів.

Як саме виглядатиме майбутній підземно-наземний комплекс проєктанти до кінця не розкривають, мовляв, нехай буде сюрприз для рівнян. Однак деякі таємниці РівнеРетроРитм вивідати таки вдалося.

Накриття встановлено, але роботи ще не завершено

Ось що розповів учасник робіт провідний реставратор науково-реставраційної фірми “Відродження” з Києва Євген Заблоцький. До речі, він уродженець Млинова, певний час мешкав у Рівному, тому, як він каже, в нього особливе ставлення до цього проєкту і вболівання за успіх роботи. Розповідає Євген Заблоцький:

Не розкриватиму усіх деталей, нехай рівнянам покортить. Упевнений, що вони будуть вражені побаченим. Скажу лише, що творчу концепцію археологічного розкопу розробив Анатолій Гайдамака, заклавши в неї глибокий філософський зміст. Такого рівняни точно не бачили. Через так звані археологічні вікна (засклені чаші-кола) можна буде побачити стару цегляну кладку, і речі знайдені тут під час розкопок, і речі з приватних колекцій… Будуть і якісь асоціативні предмети для означення епохи. Адже це певною мірою трагічне місце — тут мешкав останній з власників Рівного і цього маєтку князь Адам Любомирський, репресований “енкаведистами”, сам палацик також було зруйновано під час війни і пам’ять про нього, як і про власника, стерто за радянських часів… Велике коло (накриття над підземною частиною, куди можна буде заходити відвідувачам, – прим. авт.) про це все розповідатиме. Одне з малих кіл — це буде розповідь про акт агресії. Там будуть зібрані артефакти періодів воєн від кам’яного віку і до наших часів. Коло накриють склом, буде підсвітка. Однією з “родзинок” — звучатиме музика шанованого в Польщі композитора Казимира Любомирського — власника маєтку періоду середини ХІХ століття. Експозиція покаже не лише побут мешканців маєтку, але і те, як подібні пам’ятки історії та архітектури занепадають і зникають внаслідок воєнних конфліктів.

Євген Заблоцький і вхід в підземний комплекс
На будмайданчику. “Стоматолог” “спостерігає” за всім. Його вирішили не рухати
Печатка шкільного інспектора – експонат майбутньої експозиції. Дослідники припускають що вона могла належати Іванові Кулішеві

У підземній частині комплексу ще працюють будівельники. До речі, за словами Євгена Заблоцького, роботи дуже складні, але робітники дуже фахові. Деякі елементи підземного, так би мовити, інтер’єру довелося відновлювати, орієнтуючись на збережені елементи.

Вид зверху на підземелля
У частині підземелля, куди заходитимуть відвідувачі, ще тривають роботи
Відреставрована і укріплена арка в підземній частині

Відтворимо комин і пічку, – розповідає Євген Заблоцький. – Їхні сліди і фрагменти чітко збереглися, хоча, з усього видно, що в якийсь період це приміщення змінило цільове призначення. Але спочатку його будували як кухню. Були вікна, які згодом заклали, але сліди віконної кладки видно досі. Ми припускаємо, що наземну частину будівлі було підірвано, бо дуже велика розпорошеність кладки. А тоді імовірно руїни просто зачистили, зарівняли і накрили асфальтом. Чимало зусиль коштувало зберегти вцілілі підземні фрагменти будівлі.

Щоб зберегти і законсервувати автентичну кладку підземелля реставраторам довелося шукати “ліки” від руйнації. За словами Євгена Заблоцького, міцність кладки була фактично нульовою. Її роз’їдав специфічний грибок. який знищує кальцій, на якому кладка тримається.

Після пошуків ми звернулися з листом до німецьких колег на завод із понад сторічною традицією виготовлення унікальних укріплюючих і захисних фарб, підприємство зі світовим брендом КЕІМ. Початок існування цій компанії поклав Адольф Вільгельм Кайм, який винайшов унікальний склад фарби, на основі якої було розроблено цілу систему препаратів і матеріалів для реставрації пам’яток архітектури, в тому числі і каменеукріплювач. Такий каменеукріплювач на основі винаходу Кайма ми використали для укріплення кладки в рівненському підземеллі. До речі, 60 відсотків об’єктів культурної спадщини світу відреставровано з використанням цього засобу.

Накриття над великою чашею тієї частини комплексу, куди заходитимуть відвідувачі
Укріплення в підземеллі. Фото Євгена Заблоцького

За словами Євгена Заблоцького уже за кілька днів в парківському підземеллі розпочнуться фінальні роботи, коли естафету від будівельників переймуть реставратори фірми “Відродження”, а затим монтуватиметься експозиція. Власне над нею і нині триває робота, щоправда, дистанційно, в Києві.

Це цікаво  “Вступаю на військову службу, й урочисто клянусь...”. До історії одного відео

Окрім цього, за словами Євгена Заблоцького, пошукові роботи в парку можуть бути продовжені, можливо за окремим проєктом. Адже, як він каже, на території, що йде від розкопок у бік вулиці Чорновола (в напрямку дитячого майданчика) георадарними дослідженнями також виявили аномалії. На глибині трьох метрів зафіксували підземний хід.

Майбутня експозиція створюється у приміщенні творчої майстерні компанії Goldartline в Києві

А ось що розповів про хід будівництва начальник міського управління культури Тарас Максименко:

Нині завершується будівельний етап, перейщли до облаштування комунікацій — води, освітлення, опалення, електрики. Потім будуть зовнішні роботи і облаштування експозиції, яка складатиметься з двох частин — ігрової і екскурсійної. Експозиція буде дуже цікава. Не розкриватиму всіх деталей. Але зазначу, що ми зробили акцент на особистості князя Казимира Любомирського. Він не просто був власником міста в певний період, а й непересічною особистістю свого часу — меценатом і композитором. Його твори виконував навіть всесвітньовідомий Френк Синатра. До речі, в споруджуваному комплексі в парку також звучатиме музика Казимира Любомирського. На мою думку, так ми не просто повертаємо місту втрачене (а радше невідоме) ім’я, а й відкриваємо невідому історію Рівного. Загалом проєкт “Таємничі підземелля” — це, так би мовити, своєрідна засторога від того, як не потрібно поводитися з пам’ятками старовини, щоб потім не довелося їх відкопувати з-під землі.

Щодо подальшої долі улюбленої багатьма рівнянами скульптурної композиції “Богатир, що бореться зі змієм” (у народі “Стоматолог”), то, як зазначив Тарас Максименко. вона залишається на місці. Ані розбивати, ані переносити її не будуть. Конструкцію підсилили, й нині загрози обвалу ні для відвідувачів комплексу. ні для самої скульптури немає. Поруч буде споруджено фонтан.

Як відомо, фінансування проєкту здійснюється за рахунок виграного європейського гранту. Водночас з міської скарбниці додано 10 відсотків, тобто один мільйон 600 тисяч гривень. Цих коштів має вистачити на завершення всіх робіт, запевнив очільник міського управління культури. Щодо того, який статус матиме комплекс, чи функціонуватиме як окрема юридична особа, а чи буде частиною уже діючої, та на які кошти утримуватиметься, питання буде вирішуватись. За словами Тараса Максименка, урочисте відкриття об’єкту має відбутися наприкінці літа 2020 року.

Це цікаво  Зима з родинних альбомів, або Сніжні зими старого Рівного

Оцініть будь-ласка публікацію
(Поставлено оцінок: 22, середня: 3,14)
Загрузка...